|
|
05.08.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може Замовник, як виняток застосувати переговорну процедуру для закупівлі послуг їдалень на додаткові кошти іншої субвенції для збільшення вартості харчування одного учня, що надійшли в середині бюджетного року, обгрунтовуючи застосування переговорної процедури абз. 3 п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (відсутність конкуренції) або п. 5 ч. 1 ст. 40 (додаткові послуги в того самого постачальника) адже приміщення їдальні одне і його за умовами попередньої закупівлі на навчальний рік займає підприємець?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді містяться у запитах 1044/2020, 843/2020, 1308/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=87326ae2-e16d-4db1-a071-a33931470b5c&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=254944c0-d454-4cfd-9228-b1fce0fbb05e&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=084f7c86-7c51-4c66-9632-c03ea3d70a0e&lang=uk-UA
Разом з тим відповідь щодо граничних меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
05.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи не заборонено законодавством України участь компанії в тендері на будівництво об'єкту, якщо до цього ця ж компанія виступала в ролі генерального проектувальника по даному об'єкту за окермим тендером на проектування?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію / пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Закону недискримінація учасників та рівне ставлення до них визначено одним з принципів здійснення публічних закупівель. Так, учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників (частини друга та третя статті 5 Закону).
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо звернутись до указаного органу виконавчої влади.
|
|
|
05.08.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може замовник використати ст.3 част. 7 при необхідності закупівлі додаткових аналогічних робіт, вартість яких становить 700 тис. (порогова планка для нас 5 млн.грн) не перевищує суму основного договору, а основний договір на капроботи становить 20 млн. грн. Чи невважається це як поділ предмета закупівлі на частини. Адже по коду сума буде 20,7 млн. грн. Тобто на 700 тис все ж таки необхідно проводити переговорну процедуру або розміщувати звіт про укладаня прямого договору!? Чи не буде застосування част. 7 ст. 3 вважатись контролюючими органами як порушення закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запитах 775/2020 та 1618/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=20d6efe0-7897-427f-b432-8aab91870ab9&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
05.08.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закону) є замовником. Відповідно до п. 1 Положення про департамент, департамент виконує функції замовника з будівництва, реконструкції та капітального ремонту об'єктів житлового-комунального та соціального призначення.
Під час будівництва зазначених об'єктів непоодинокі випадки, коли проєкти будівництва за різними обставинами зазнають коригувань. Через зазначені коригування в проєкті суттєво змінюються передбачені ним роботи, або виникають нові додаткові роботи, що не були передбачені первинним проєктом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" замовником може бути застосована як виняток переговорна процедура закупівлі у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
В згаданій статті наведені деякі умови проведення переговорної процедури: основний договір, загальна вартість додаткових робіт, стосовно яких у департаменту є наступні питання.
1)У зв'язку з тим, що Закон не містить визначення терміну – основний договір, тому є необхідність розтлумачити, що у розумінні Закону є основним договором, про який йдеться у п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону? Чи є можливість одночасного існування двох або більше основних договорів за одним тим самим об'єктом будівництва, у випадку закупівель додаткових робіт за процедурою відкритих торгів? Чи повинен бути основний договір таким що виконується на час проведення переговорів щодо закупівлі додаткових робіт до нього, чи припускається варіант переговорів також у випадку спливу терміну дії основного договору рік або два роки тому?
2)Розтлумачте, про яку загальну вартість додаткових робіт йдеться у п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону?
3)Чи можливе вдруге (втретє, вчетверте…) застосування переговорної процедури закупівель додаткових робіт у випадку, коли загальна сума робіт за першою (другою, третьою….) переговорною процедурою та очікуваною вартістю нових додаткових робіт не перевищують 50% від основного договору про закупівлю робіт?
4)Чи може бути підтвердженням наявності необхідності у закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника простий запис про це в обґрунтуванні переговорної закупівлі у повідомленні про намір укласти договір, чи для цього необхідні експертні висновки?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону, зокрема якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
Отже, замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі з підстави, передбаченої пунктом п’ятим частини другої статті 40 Закону протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт (по одному чи декількох договорах за результатами переговорної процедури закупівлі) чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю та за умови обґрунтування такої підстави.
При цьому 50 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного основного (первинного) договору про закупівлю з урахуванням змін, внесених до нього (у разі наявності).
Поряд з цим замовник може провести декілька переговорних процедур (у разі необхідності) за умови, якщо загальна вартість таких додаткових робіт або послуг в цілому не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю та за умови обґрунтування такої підстави.
Водночас аналогічна відповідь щодо підтверджуючих документів під час проведення переговорної процедури закупівлі міститься у запиті 1224/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37481daf-7b78-4d99-b6de-1d7191b15584&lang=uk-UA
|
|
|
04.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В нашого військовослужбовця діагностували рідкісну хворобу, де потрібно значні кошти на лікування (до 300 тис.грн.). Зволікати не можна і дня. Яким чином має відбутись закупівля ліків у стислі терміни щоб було оперативне лікування ? Відкриті торги - по часу довго. Переговорна процедура передбачає надзвичайну ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єктах або територіях, спричинене аварією, катастрофою, епідемією, стихійним лихом, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, а також велике зараження людей і тварин. ТЕЖ НЕ ПІДХОДИТЬ. Кошторис надійшов однією сумою.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Замовник здійснює закупівлю шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 13 Закону.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
Отже, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі.
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|