Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Доброго дня! Кошторисом на 2020 рік по КЕКВ передбачені видатки на здійснення закупівлі послуг з ТО та поточного ремонту автомобілей по ДКУ 50110000-9 на 200 тис.грн. До вступу в дію Закону "Про публічні закупівлі" зі змінами, було укладено договорів на 198 тис. грн. без процедури (лише оприлюднювали звіт про укладений договір). Але в березні 2020 року було виділено додаткові кошти в розмірі 40 тис. грн. Чи маємо право заключити прямий договір без проведення процедури закупівлі (оприлюднити звіт про укладений договір) на ці додаткові 40тис. грн. після вступу і дію змін (після 19.04.2020), керюючись https://infobox.prozorro.org/upload/files/main/704/315/3302-06-29640-06-vid-14092016-2.PDF

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 (далі − Закон).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.

Поряд з цим сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону.

Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання з дотриманням вартісних меж, визначених пунктом 28 частини першої статті 1, пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 та частиною третьою статті 3 Закону.

У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.

Водночас частиною першою статті 4 нової редакції Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.

Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.

Отже, у разі виділення додаткових коштів, які замовник об"єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі та необхідності здійснення нової закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору.

22.04.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3426 / 3487

У зв’язку з введенням в дію нового Закону "Про публічні закупівлі" просимо надати розяснення як забезпечити інвалідів засобами реабілітації, а саме: - відповідно до постанови КМУ від 05.04.2012 № 321 "Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітаціїосіб з інвалідністю....", особа з інвалідністю САМОСТІЙНО обирає підприємство, яке виготовлятиме засоби реабілітації. Договір є 3-х сторонній, (особа з інвалідністю (з зазначеням усіх персональних даних), орган соцзахисту та підприємство). В договорі вказано, що "Орган соцзах. забовязаний оплатити вартість ТЗР(засоби тех. реабіліт.) підприємству.". Договір є типовим, формується автоматично підприємством в базі ЦБІ (центральний банк івналідів). При реєстрації договору в органах казначейства виникло питання щодо оприлюднення таких договорів через систему ПРОЗОРРО, шляхом опублікування Звіту про укладений договір або використання процедур закупівлі або спрощеної закупівлі. Копія договору додається. ПРОСИМО надати розяснення щодо доцільності та необхідності проведення відповідних процедур для даних договорів. Дякуємо за співпрацю.

Відповідь

22.04.2020

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

4328 / 4419

Дорого дня! Просимо роз'яснити порядок оприлюднення повідомлення про внесення змін до Договору, в зв'язку з веденням в дію нової редакції Закону 114. В лютому місяці 2020 року, за результатами проведеної процедури відкритих торгів, було укладено Договір про закупівлю товару (спецтранспорт) строком дії до 31.12.2020 року. Строк поставки товару визначений в Договорі - не пізніше 30.04.2020 року. Наразі, в зв'язку з карантином, є необхідність продовження стоку поставки товару, як наслідок є необхідність в оприлюднені повідомлення про внесення змін до Договору. Питання: При оприлюднені повідомлення про внесення змін до Договору, якою редакцією ЗУ "Про публічні закупівлі" необхідно керуватись,редакцією, що діяла до 19.04.2020 року 922 чи Законом 114? Дякую!

Відповідь

21.04.2020

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

5826 / 5567

У новій редакції Закону, при проведенні спрощеної закупівлі, передбачено, що у вимогах до предмета закупівлі, які містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників. Таке формулювання я розцінюю як можливість на власний розсуд визначати, чи потрібно зазначити про можливість надання аналогів чи еквівалентів до відповідного предмету закупівлі. У разі відсутності можливості надання аналогів чи еквівалентів ця норма суперечить принципам недискримінації учасників, максимальної економії та ефективності, які, відповідно до цього законопроекту, застосовуються й у спрощених закупівлях. Тому до сих пір, після подання оголошення у допорогових закупівлях, завжди задається одне і теж питання (я рахую адміністрацією майданчика) щодо еквівалентів і аналогів.З цього питання точяться постійні чвари між замовником і учасниками, які плутають допорогові закупівлі з конкурентними процедурами. Як правильно поступати Замовнику? Особливу у новаціях нової редакції Закону.

Відповідь

21.04.2020

Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа

Розширений перегляд

4432 / 4449

1. Надайте, будь ласка, консультацію щодо звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель: хто відповідає за закупівлі до 50 тис. грн. – уповноважена особа чи повинна створюватися комісія? Хто повинен оприлюднювати вищевказаний звіт? 2. Щодо допорогових закупівель, коли рішення прийняте до 19.04.2020, а укладення договору прогнозується після 19.04.2020. За результатом таких закупівель ми можемо оформити звіт про укладений договір відповідно до старої редакції Закону, чи потрібно відміняти такі закупівлі, вносити зміни в РПЗ та проводити по-новому як спрощена закупівля із прив’язкою до плану(у випадку якщо сума вище 50 000 тис) чи оприлюднювати звід про договір про закупівлю ( у разі якщо сума до 50 000 тис)?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2