|
|
13.07.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
На наш погляд деякі замовники зловживають ст. 22 п. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме що Тендерна документація може містити іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Так деякі замовники включають до ТД вимогу яка обмежує конкуренцію, а саме наприклад торги № 1215314 п. 2 сторінка 18 ТД зазначено "З метою запобігання закупівлі фальсифікатів та отримання гарантій на своєчасне постачання товару у кількості, якості та зі строками придатності, яких вимагає ця документація, учасник надає сканкопію оригінала гарантійного листа виробника (представництва, філії виробника, якщо їх відповідні повноваження поширюються на територію України), яким виробник підтверджує можливість поставки предмету закупівлі цих торгів зі строками придатності та в терміни, визначені цією документацією та пропозицією учасника торгів".
Виробник данної продукції надає гарантійні листи такого змісту тільки одному партнеру, тоді як данна продукція не є дефіцитом та у великих кількостях поставляється нашим підприємством.
Підтвердженням побоювань замовника з приводу фальсифікованої продукції та можливості постачання товару є кваліфікаційні вимоги згідно ст 16 ЗУ, а саме досвід виконання аналогічних договорів.
Таким чином виникає ситуація, в якій той учасник який першим отримав гарантійний лист виграє з максимальной ціной у тендері, торги фактично не відбуваються.
Приклад торги № 1170021
торги № 1215314
Просимо Мінекономрозвитку як уповноважений орган, врегулювати данне питання надавши загальне роз`яснення.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
04.07.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з Порядком визначення предмета закупівлі затвердженого наказом Мінекономрозвітку від 17.03.2016 №454 (із змінами) та відповідно до листа Мінекономрозвітку від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі" предмет закупівлі товарів визначається на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" за показником четвертої цифри із зазначенням у дужках конкретної назви товару. Нашому підприємству потрібно купити новий трактор. Показник четвертої цифри "16720000-8 Трактори, що були у використанні", показник третьої цифри "16700000-2 Трактор". Питання: яким чином визначити предмет закупівлі, у разі якщо четверта цифра не відповідає предмету закупівлі? Чи можливо визначити предмет закупівлі за третьою цифрою або потрібно обрати показник "99999999-0 Не визначено" та ввести предмет закупівлі вручну.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому повідомляємо, що надіслана інформація взята до відома та буде врахована в роботі.
|
|
|
21.06.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство "Державний інститут судових економіко-правових та технічних досліджень" створено в 1971 році на підставі наказу № 225 Міністерства хімічної промисловості СРСР.
Відповідно до п. 1.1 Статуту Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» (нова редакція), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12 грудня 2016 року № 3624/5, державне комерційне підприємство «Державний інститут судових економіко - правових та технічних експертних досліджень» засноване на державній власності (100 % частки в статутному капіталі) та належить до сфери управління Міністерства юстиції України.
Згідно із п. 3.1. Статуту головною метою підприємства є задоволення потреб органів досудового розслідування, судових органів, інших державних органів, а також фізичних та юридичних осіб у забезпеченні їх належною, кваліфікованою та об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.
Пунктом 1.5 Статуту підприємства визначено, що останній відповідно до покладених на нього завдань здійснює експертну, навчальну, консультаційну, аналітичну, маркетингову, дослідницьку та комерційну діяльність з метою задоволення потреб держави, фізичних, юридичних осіб та одержання прибутку.
Підприємство здійснює комерційну господарську діяльність і не фінансується за рахунок бюджетних коштів.
Аналіз чинних нормативно-правових актів щодо регулювання публічних закупівель, судової практики в сфері публічних закупівель, листів Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 330206/1287506 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 330206/1374707 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” дозволив зробити висновок, що наше підприємство не є замовником в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі".
Натомість, з метою дотримання законності при здійсненні господарської діяльності підприємства, просимо надати роз'яснення, чи є ДП "ДІСЕД" замовником в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" при здійсненні комерційної діяльності, направленої на закупівлю послуг з проведення експертиз (експертних досліджень) за умови, що в штаті підприємства відсутні такі штатні одиниці як експерт та такі послуги закуповуються з метою задоволення потреб замовників без використання бюджетних коштів цільового користування (юридичні особи приватного публічного права, фізичні особи або учасники судових процесів за судовим рішенням (ухвалою) суду).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
06.06.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Генеральним замовником, визначеним розпорядженням Київської міської державної адміністрації в січні місяці 2015 року було укладено рамкову угоду за заявками Замовників на закупівлю медичних виробів терміном на 4 роки. Ми як Замовник з числа переможців-учасиків рамоковї угоди, уклали договір з одним із учасників терміном дії до 31.12.2016 року. Відповідно до статі 13 Закону України «Про здійснення державних закупівель» закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку передбаченому для проведення процедури відкритих торгів. На момент укладання Рамкової угоди Генеральний замовник та Замовники в інтересах яких було укладено рамкову угоду керувались чинним на той момент Законом України «Про здійснення державних закупівель» Під час проведення рамкової угоди та договору з одним із переможців ми як замовники керувалися затвердженими наказом Мінекономіки 26.07.2010 № 922 “Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель” формами документів, на оприлюднювали оголошення про переможця торгів та звіт про укладання договору. На сьогоднішній день закон України «Про здійснення державних закупівель» втратив свою чинність, затверджені форми документів, якими керувались Замовники під час застосування рамкових угод також втратили свою чинність. Договір укладений з переможцем діяв до 31.12.2016 року, але рамкова угода діє до 31.12.2018 року. В зв’язку з вищезазначеним, прошу Вас надати роз’яснення, якими формами документів, відповідно до якого порядку Замовник повинен керуватися під час укладання договору з учасниками-перемождцями Рамкової угоди на сьогоднішній день? В які терміни та на якому веб –порталі (майданчику) Замовник повинен оприлюднювати документи? Як правильно відобразити в Річному плану закупівель на 2017 рік, нову процедуру закупівлі в 2017 році, враховуючи, що для початку проведення закупівлі потрібно відобразити її в річному плані, на якому порталі оприлюднювати річний план закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ac2b761a-33fc-4b34-bf56-93539a1c5b29&lang=uk-UA
|
|
|
24.05.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
22 травня поточного року в зверненні за консультацією 613/2017 питання стосувалось оприлюднення звіту про укладені договори
Конкретної відповіді на питання в запиті не надано зовсім. Натомість здійснено посилання на лист Мінекономрозвитку від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 "Щодо застосування законодавства у сфері закупівель", зміст якого стосується оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договорів.
Це кардинально різна тематика!
Рекомендацій як діяти замовнику в ситуації що описана в запиті 613/2017 немає в жодному листі Мінекономрозвитку, що розміщені в розділі "Узагальнені консультації" даного сайту.
Зверніть увагу, що всі відповіді на схожі за тематикою запитання, які розміщені в розділі "Консультації" фактично не містять зрозумілих рекомендацій як саме діяти замовнику в проблемних ситуаціях
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщений лист від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 "Щодо застосування законодавства у сфері закупівель", який містить вичерпну відповідь, зокрема в частині обов’язку оприлюднення саме повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладеного за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.
При цьому Законом не передбачено оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору, у разі якщо вартість предмета закупівлі є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону.
|