|
|
12.06.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 9 і 35 частини першої статті 1 Закону.
Просимо Вас надати роз’яснення – чи має право Замовник, відповідно до Закону, укладати за результатами процедури закупівлі трьохсторонній договір між Замовником, Учасником та Платником, за умови залучення інвесторських коштів на закупівлю товарів/робіт/послуг. З урахуванням того, що відповідно до умов договору, на Платника покладається лише обов’язок оплати товарів/ робіт/послуг.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. При цьому формою річного плану закупівель, яка відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ), передбачено, що замовник вказує в річному плані розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувану вартість предмета закупівлі.
Ураховуючи зазначене, складання річного плану та внесення до нього змін, є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.
При цьому питання передумов закупівель розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщених за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06
Таким чином, у разі якщо замовником планується придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
Отже, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
|
|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступного питання.
Філією "Оператор газотранспортної системи України" АТ "Укртрансгаз" проведено відкриті торги на закупівлю товару, оголошення UA-2019-03-15-001502-c. Керуючись нормами Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), зокрема в частині визначення розміру, виду та умов надання забезпечення тендерної пропозицій (абз.8 ч.1 ст.1; абз.14 ч.2 ст.22; ч.1 ст.24) , Замовник зазначив в оголошенні про проведення відкритих торгів та в пункті 11 зведеної інформації про закупівлю до тендерної документації розмір забезпечення тендерної пропозиції у сумі 40 194 000,00, що складає 3% від суми очікуваної вартості предмету закупівлі у розмірі 1 339 800 000,00 грн. (з ПДВ), яка визначена у п.8 зведеної інформації про закупівлю до тендерної документації та у річному плані закупівель на поточний рік Замовника. При цьому у відповідності до абз. 5 ч. 2 ст. 21 Закону, згідно якого в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначаються очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів, Замовником визначена очікувана вартість у сумі 1 116 500 000,00 грн. (без ПДВ).
Згідно з наказом Державної аудиторської служби України «Про початок моніторингу закупівель» № 132 від 13.05.2019 проведено моніторинг закупівлі. За результатами моніторингу установлено, що Замовник в оголошенні про проведення відкритих торгів та в пункті 11 зведеної інформації про закупівлю до тендерної документації визначив розмір забезпечення тендерної пропозиції у сумі 40 194 000,00 грн або 3,6 % від очікуваної вартості предмета закупівлі, чим порушив вимоги абзацу третього частини першої статті 24 Закону, яким визначено, що забезпечення тендерної пропозиції не може перевищувати 3 % очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг.
Суть питання: чи є порушенням з боку замовника вимог абзацу третього частини першої статті 24 Закону (розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 3 відсотки - у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією) в частині визначення розміру тендерного забезпечення від очікуваної вартості з ПДВ при зазначеній в оголошенні про проведення відкритих торгів розмір очікуваної вартості без ПДВ. При цьому інформація про розмір очікуваної вартості закупівлі в тендерній документації зазначена, як з ПДВ так і без.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження.
Отже, складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.
У свою чергу, формою річного плану закупівель, яка відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ), передбачено, що замовник вказує в річному плані розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувану вартість предмета закупівлі.
Таким чином, розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі.
Так, відповідно до частини другої статті 21 Закону в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначаються, зокрема очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів; розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
Поряд з цим Закон встановлює вартість закупівлі товарів, робіт і послуг в цілому, тобто вартістю закупівлі є сума з урахуванням податків та обов’язкових платежів, яку фактично планує витратити замовник.
Крім того, відповідно до абзацу третього частини першої статті 24 Закону розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 3 відсотки - у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією.
Отже, розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати межі, встановлені Законом від очікуваної вартості, тобто суми яку замовник планує фактично витратити в цілому.
|
|
|
17.04.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи включається в очікувану вартість закупівлі робіт по капітальному ремонту, фінансування якого здійснюється протягом 3 років по КЕКВ 3132, вартість устаткування, яке проходить по КЕКВ 3110?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Визначення термінів “роботи” та “товари” передбачено пунктами 22 і 32 частини першої статті 1 Закону.
Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Згідно з розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
При цьому пунктом 3.11 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 визначено, що зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва – це кошторисний документ, який визначає повну кошторисну вартість об’єкта будівництва або його черги, включаючи кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати.
Таким чином, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником, придбання здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону для робіт і товарів окремо.
Додатково пропонуємо ознайомитись із подібними питаннями, розміщеними за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=32d2dd32-b000-481c-8048-dfa432f6356f&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=18ed08c2-dd16-4b43-90d3-c228d6e043dd&lang=uk-UA
|
|
|
14.03.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Необхідно здійснити закупівлю робіт з капітального ремонту гуртожитку. Гуртожитки за класом наслідків належать до об’єктів з середніми (СС2) наслідками. Питання:
1. Чи необхідно робити експертизу кошторисної частини проектної документації на капітальний ремонт гуртожитку якщо вартість робіт не перевищує 300 тисяч гривень?
2. Чи є подрібненням предмету закупівлі проведення за одним кодом класифікатора трьох окремих закупівель робіт з капітального ремонту гуртожитку (до 300 тисяч кожна ), якщо роботи мають різний характер? Чи необхідно на кожну закупівлю робити окремо експертизу кошторисної частини проектної документації ?
3. Експертиза кошторисної частини проектної документації робіт з капітального ремонту гуртожитків виконується Замовником чи Учасником закупівлі? До моменту визначення переможця процедури закупівлі чи після?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
Виходячи зі змісту пункту 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, (далі – Порядок) експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.
Згідно пункту 12 Порядку замовником експертизи є: замовник будівництва; проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт.
Поряд з цим, відповідно до пункту 10 Порядку обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, зокрема:
- за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
- споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень, - щодо кошторисної частини проекту будівництва.
Крім того, відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633, Мінрегіон України відповідно до покладених на нього завдань затверджує державні будівельні норми, зокрема кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів, методологію проектування, будівництва та реконструкції об’єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах.
Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо додатково звернутись до указаного органу виконавчої влади.
|
|
|
13.03.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Приватне підприємство «Будмонтажпроект-17» виконує будівельно-монтажні роботи згідно Договору підряду №47 від 13 вересня 2018 року на виконання робіт «Поліпшення технічного стану та благоустрій ставка в парку «Міський сад» в м. Кременчуці» (коригування) (код ДК 021:2015-45000000-7 Будівельні роботи).На підставі переговорної процедури був заключений договір підряду №47 від 13 вересня 2018 року. Строк виконання робіт: вересень 2018 р.-грудень 2020 р. Згідно Закону України про державний бюджет на 2019 рік з 01 січня 2019 року збільшився прожитковий мінімум встановлений для працездатних осіб, який застосовується при розрахунку розміру середньомісячної кошторисної заробітної плати на підприємстві в 2019 році.
У зв’язку збільшенням прожиткового мінімуму встановлений для працездатних осіб чи може збільшуватися розмір середньомісячної кошторисної заробітної плати?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06%20, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
У свою чергу, оскільки Порядок розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об’єктів, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 20.10.2016 № 281, який згідно з Положенням затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, забезпечує в межах повноважень, передбачених законом формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, з питання зазначеного у запиті пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|