|
|
19.01.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами спрощеної процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Замовником на початкуі 2021 р. було укладено договір про закупівлю зі строком дії до 31.12.2021 (замовник є розпорядником бюджетних коштів).
Чи є правомірним продовження дії згаданого вище договору у січні 2022 р. із застосування норм частини шостої статті 41 Закону, частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України ("Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення."), а також норми частини першої ст. 48 Бюджетного кодексу України ("Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами...".)?!.
Кошторис бюджетних установ затверджується після 01.01.2022, тому 31.12.2021 ДКСУ аж ніяк не може зареєструвати бюджетне зобов'язання за додатковою угодою, якщо виходити з вимог частини першої ст.631 ЦКУ (строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку) та одночасно норми частини 6 ст. 41 Закону (дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку)?!.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас, ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливе у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.
При цьому повідомляємо, що питання застосування частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України у додаткових угодах до договору про закупівлю розглянуто у запиті 1085/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5f2e71ad-816e-41fd-9427-d0e3e032e1b1&lang=uk-UA
|
|
|
19.01.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
19.11 2021 об'явлени відкриті торги по закупівлі електроенергії на 2022 рік на суму 253100 грн., які не відбулися ( подана тільки одна пропозиція), 20.12.2021 торги об'явлені вдруге на ту саму суму, вони теж не відбулися (подана тільки одна пропозиція) . Учасник в двох торгах ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ". Період подачі пропозицій в других торгах - 05.01.2022. 31.12.2021 заключена 20% додаткова угода до договору 2021 року на суму 32500 грн. Згідно пункту 2. статті 40 Закону "Про публічні закупівлі" замовник при відміні двох торгів проводить переговорну процедуру з вимогами, що не повинні відрізнятись від вимог тендерної документації відкритих торгів. В зв'язку з тим, що заключена 20% дод.угода, тепер нам потрібно зменшити суму договору на 2022 рік, інакше не вистачить кошторисних призначень на 2022 рік. чи не буде порушенням проведення переговорної процедури на суму меншу, ніж була об'явлена в торгах. Якщо так, то яким чином правильно провести переговорну процедуру, а потім зареєструвати договір (якою сумою) під кошторисні призначення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” (інформація про те, що під час здійснення переговорної процедури закупівлі може змінюватися очікувана вартість знаходиться в додатку 1 на стор. 1), запиті № 33/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=44179a63-75e3-41e6-b7f7-8507fd32ccf4&lang=uk-UA
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
18.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! В 2021 р. ми уклали з замовником договір підряду на будівельні роботи, обєкт перехідний, тобто частину робіт виконали у 2021 році згідно плану фінансування (на 400 тис грн), частина (600 тис грн)перенеслась на 2022 рік, ми перебували на спрощеній системі оподаткування (платник ЄП 3 група), а з 1 січня 2022 року стали платником ПДВ на загальній системі (у звязку з перевищенням ліміту доходу). для того щоб зробити акти виконаних робіт правомірно буде змінити кошторис (договірну ціну), включивши вартість ПДВ, звичайно ж в межах залишку 600 тис.грн?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю додаток 1, стор. 3), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
|
11.01.2022
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Просимо надати роз’яснення з наступного.
В комунальній установі в окремому приміщенні функціонує відділення надання соціальних та реабілітаційних послуг для дітей з інвалідністю. Триразове харчування дітей проводиться на підставі розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (від 23.08.2012 № 460 (зі змінами) (далі – Розпорядження), зареєстрованого Печерським районним управлінням юстиції у м. Києві від 30.08.2012.
У кошторисі на 2022 рік на харчування дітей за КЕКВ 2230 за предметом закупівлі код ДК 021:2015 1589000-3 «Продукти харчування та сушені продукти різні (харчування дітей)» закладено 105 000,00 гривень. У попередніх роках закупівля/спрощена закупівля не проводилася, а предметом договору було – відшкодування вартості продуктового набору за триразове харчування (готові страви – сніданок, обід, підвечірок) дітей, які відвідують відділення надання соціальних та реабілітаційних послуг для дітей з інвалідністю.
Харчування Замовник отримував тричі на день на базі дитячого дошкільного закладу (визначеного Розпорядженням), який розташований поряд із Відділенням. Кількість одиниць продуктових наборів, які мають відшкодовуватися не є сталою, а залежить від відвідування дітей і може варіюватися від одного до вісьмох наборів кожного дня (8 дітей – максимальна кількість) за попереднім замовленням Відділення.
У 2022 році, з врахуванням очікуваної вартості харчування на весь рік, виникла необхідність для проведення спрощеної закупівлі.
Питання:
1. Чи може Замовник оголосити спрощену закупівлю триразового харчування з 01.03.2022 (час достатній для проведення спрощеної закупівлі з урахуванням того, що закупівля може не відбутися), а до того часу отримувати харчування на базі дитячого дошкільного закладу за рахунок відшкодування вартості продуктового набору (вартість прямого договору складе не більше 20000 гривень)?
2. Чи може бути предметом закупівлі ДК 021:2015 1589000-3 «Продукти харчування та сушені продукти різні (відшкодування вартості продуктового набору за харчування дітей)», оскільки продукти для харчування уже придбані Виконавцем за результатами закупівлі/спрощеної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону здійснюється придбання товарів, робіт і послуг, то така закупівля має відбуватися відповідно до вимог Закону. А питання визначення предмета закупівлі висвітлено в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
06.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
відповідно до пункту 5 статті 239 "склади митних органів" Митного кодексу, який є Законом України від 13 березня 2012 року N 4495-VI: "5. Товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або його заступника можуть передаватися митними органами на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу."
Враховуючи, що переважна більшість митниць України не має власних складських приміщень, або має дуже маленькі складські площі, питання розміщення товарів та майна у орендованих приміщеннях виникає у всіх митниць України без винятку.
У звязку зі створенням одної юридичної особи (Держмитслужби) та ліквідацією самостійних юридичних осіб (митниці), виникає проблема у проведені процедури із закупівлі послуг відповідального зберігання!!!! Дуже велика!!!!
на теперешній час всі митниці України утримуються з одного кошторису - тобто потреби митниць по всій Україні плюсуються та випливає процедура закупівлі "Відкриті торги"!!! А саму закупівлю проводить кожна митниця окремо!
на практиці це виглядає так - проводиться закупівля послуг зберігання у великій кількості вартістю ро 1,20 гривень з кожним підприємством окремо!!!
Термін даної процедури вам відомий.
Але це не все.
термін розміщення вилученого за протоколами про порушення митних правил майна та товарів на склад митного органу - одна доба!!!
передбачити заздалегідь кількість вилученого майна та кількість договорів, розмір та вид складських приміщень неможливо!
Також виникає питання перебування майна та товарів у орендованих приміщеннях на початку року! При відсутності кошторисних призначень та необхідності проведення процедур закупівель.
Обмірковуючи ситуацію, щодо відповідального зберігання майна можна прийти до висновку, що ЗУ Про публічні закупівлі в данному випадку не працює: 1. Завжди будуть порушуватись строки прийняття вилученого майна (на протязі доби). 2. Не можливо провести процедури відкритих торгів на початку року, так як 20% не покриє часові проміжки для їх проведення. Та ряд інших супутніх проблем, такі як можливі нестачі майна, не затвердження необхідних кошторисних призначень тощо.... Для вирішення цих питань необхідний комлексний підхід в зміні чинного законодавства: або включити відповідальне зберігання до пункту 5 ст. 3 ЗУ про публічні закупівлі, тобто не поширювати його дію на ці послуги, або скасувати саме поняття відповідального зберігання в митному кодексі та інших документах, а майно передавати на зберігання як передають правоохоронні органи.
На нашу думку перший варіант є оптимальним.
В разі не здійснення цих заходів на митницях завжди виникатимуть проблеми з цього приводу.
Проблема відсутності власних складів митниць, неможливість спланувати порушення митних правил, обсяг вилученого майна, обмежений строк прийняття товарів потребують надання митницям повноважень самостійно укладати договора.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель” та від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
Водночас повідомляємо, що Міністерством ведеться робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель, а також аналізуються пропозиції для внесення змін до Закону України України “Про публічні закупівлі” в частині здійснення закупівель філіями з урахуванням, зокрема їх досвіду як замовників.
|