|
09.10.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Яким чином відшкодувовати арендну плату від арендаторів, підлягає ли арендна плата плануванню?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на подібне за змістом питання надано відповідь у запиті №89/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2ac4d641-8ae7-4165-9a2d-620418baf24a&lang=uk-UA
Поряд з цим питання оренди майна, що перебуває в державній та комунальній власності, розглянуто в запиті № 38/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a49ce5f-9c5f-4aa0-a2aa-797134bbe026&lang=uk-UA
|
|
08.10.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У 2017 році по результатам відкритих торгів, відповідно до чинного законодавства України, був укладений договір на виконання проектно-вишукувальних робіт для об'єкта «Універсальний спортивний комплекс в парку культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького (Дзержинський район), м. Кривий Ріг – будівництво» (71320000-7 Послуги з інженерного проектування), який оприлюднено в електронній системі «Prozorro».
Наразі, від державної експертної установи, що розглядає першу стадію проектної документації – ескізний проект, отримано зауваження про невідповідність назви проекту п. 8 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого Наказом Мінірегіону від 16.05.2011 №45, зі змінами, оскільки в назві відсутній вид будівництва та чітке місцезнаходження об’єкту.
Відповідно до п.4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених у цьому пункті.
Згідно з Цивільним Кодексом України, серед іншого, до істотних умов відноситься предмет закупівлі.
Просимо надати роз’яснення чи являється експертний звіт щодо виявлення помилок та необхідності доопрацювання проектної документації, складений у відповідності до ДСТУ-Н Б А.2.2-10:2012 «Настанова з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво», достатньої підставою для внесення змін до предмету договору по п.п.3 п.4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі», у частині приведення назви об’єкта проектно-вишукувальний робіт до норм діючого законодавства, а саме:
замінити/уточнити назву з «Універсальний спортивний комплекс в парку культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького (Дзержинський район), м. Кривий Ріг – будівництво» на «Нове будівництво універсального спортивного комплексу розташованого у парку культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького в Металургійному районі міста Кривого Рогу у Дніпропетровській області, 50006», шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору з подальшим розміщенням її в електронній системі «Prozorro», враховуючи, що сума за Договором залишиться незмінна.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схожі за змістом звернення містяться у запитах № 1145/2017, № 606/2019, № 25/2016 та № 405/2019 , що розміщені на інформаційному ресурсі відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9b203a75-3427-4563-9e5c-fe6332a1551e&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0efaf3c9-b8d9-4798-8cb4-64f7b0ad76de&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0641e4a3-4de3-4821-bf02-694737c50bc3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA
|
|
07.10.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! За рішення Київської обласної Ради змінено постачальника тепла по тендерному договору (відкрити торги). Але посадови особи колишнього постачальника зникли і місце їх перебування невідомо. В договорі такий випадок не передбачено. Як розірвати догоовір у цьому випадку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 розміщено лист від 30.12.2016 №3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
При цьому відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
|
|
02.10.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
При публікації протоколу переговорної процедури потрібно зазначені умови на підставі яких буде підписаний договір ?
Потрібно зазначати статті Цивільного чи Господарського кодексів Україні при підписанні протоколу переговорної процедури?
Чи можна використовувати ст. 631 ЦК України для укладення договору після оприлюднення протоколу переговорної процедури ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1 та 2
Умови застосування переговорної процедури закупівлі визначені статтею 35 Закону. Виходячи із норм статті 35 Закону, для укладення договору про закупівлю замовник проводить переговори з одним або кількома учасниками, за результатами яких приймає рішення про намір укласти договір, яке обов'язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення.
Разом з цим, згідно з частиною четвертою статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом, який складається у довільній формі.
Щодо питання 3
Повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначене у запиті 91/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA
|
|
01.10.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
На сайті Міністерства цифрової трансформації України www.e.gov.ua розміщена інформація щодо погодження договорів, предметом яких є засоби інформатизації, вартістю більше 100 тис. грн, а саме (цитую):
“Термін розгляду листа
Зважаючи на велику кількість запитів листи на погодження просимо надсилати заздалегідь (паралельно із розміщенням об’яви на prozorro.gov.ua).
Відповідно п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2002 № 1048 “Про затвердження Порядку проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів)” про результати розгляду поданих документів Генеральний державний замовник Програми інформує замовника протягом не більш як 45 календарних днів. Просимо враховувати зазначене при поданні документів на розгляд.”
Проводячи закупівлю телекомунікаційних послуг за переговорною процедурою (технічні причини), за якою договір (належить до сфери інформатизації та підлягає погодженню з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації відповідно до наказу Державного агентства з питань електронного урядування України від 14.05.2019 № 35 “Про затвердження Методики визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації”) може бути укладений не раніше ніж через 10 днів та не пізніше 35 днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (ст. 35 Закону України Про публічні закупівлі).
Договір на експертизу та погодження надано разом з оприлюдненням на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Конкретні терміни отримання експертного висновку в Міністерстві цифрової трансформації України не повідомляють. Теоретично це може бути і 44 календарний день, що не суперечить постанові КМУ № 1048. Питання: як виконати вимоги частини першої ст. 48 Бюджетного кодексу України, постанови КМУ від 25.07.2002 № 1048 не порушуючи Закону України Про публічні закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з абзацами першим та другим частини другої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Поряд з цим, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=37709 розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”.
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації.
При цьому, Мінцифри відповідно до покладених на нього завдань, зокрема узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Мінцифри, а також стосовно актів, які видаються Мінцифри.
З огляду на викладене та ураховуючи норми Закону, з питань застосування Порядку проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2002 № 1048, пропонуємо звернутися до Мінцифри.
|