|
|
11.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 40 Конституції України та частини першої статті 1 Закону України “Про звернення громадян” прошу Міністерство економіки України надати обґрунтовані відповіді на такі питання в контексті Закону України "Про публічні закупівлі":
1. У чому полягають функції та обов'язки керівника замовника?
2. Які права та повноваження має керівник замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Інші правовідносини не є предметом регулювання цього Закону.
При цьому зазначаємо, що відповідь на Ваш запит здійснюється Мінекономіки як Уповноваженим органом у сфері публічних закупівель у відповідності до пункту 13 частини першої статті 9 Закону, як надання безоплатної консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель. З огляду на вказане та в межах компетенції зазначаємо, що виходячи зі змісту статті 2 Закону, суб’єкти, які є замовниками у розумінні Закону, є різними за типом і категорією організаціями (зокрема, є підприємствами, установами, господарськими товариствами, органами влади тощо) та здійснюють свою діяльність на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про яку володіють самі суб’єкти.
Згідно з статтею 57 Господарського кодексу України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. Положенням визначається господарська компетенція органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб'єктів у випадках, визначених законом.
Своєю чергою, пункт 1 глави 1 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом від 18.06.2015 № 1000/5 Міністерства юстиції України, передбачає загальні вимоги до створення управлінських документів, а саме: створювані управлінські документи повинні відповідати правовому статусу установи; право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями.
|
|
|
11.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону України “Про Національний банк України”:
1) Правління Національного банку України здійснює управління діяльністю Національного банку України (стаття 14);
2) керує діяльністю Національного банку України у межах компетенції, визначеної цим Законом (пункт перший статті 19);
3) Правління Національного банку України несе колегіальну відповідальність за діяльність Національного банку України в межах компетенції членів Правління. Голова Національного банку України несе відповідальність за діяльність Національного банку України перед Президентом України та Верховною Радою України (частина друга статті 15).
4) до структури Національного банку входять центральний апарат, відокремлені підрозділи (філії та представництва в Україні, а також представництва Національного банку за кордоном) та юридичні особи, створені Національним банком для забезпечення його діяльності, які здійснюють діяльність виключно в межах завдань та функцій Національного банку, встановлених законом (частина друга статті 22).
Банкнотно-монетний двір Національного банку України:
– є відокремленим підрозділом Національного банку України без статусу юридичної особи і діє від імені Національного банку України в межах отриманих від нього повноважень, має поточний рахунок в Операційному департаменті Національного банку України;
– підпорядковується заступнику Голови Національного банку України відповідно до розподілу функціональних обов’язків між Головою Національного банку України та його заступниками;
– очолює генеральний директор;
– генеральний директор керує діяльністю Банкнотно-монетного двору Національного банку України, має права та обов’язки відповідно до покладених на Банкнотно-монетний двір Національного банку України завдань.
З урахуванням вищезазначеного, відповідно до статті 40 Конституції України та частини першої статті 1 Закону України “Про звернення громадян” прошу надати обґрунтовані відповіді на такі питання:
1. Хто у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” та Кодексу України про адміністративні правопорушення є керівником замовника і несе адміністративну відповідальність у разі виникнення адміністративних правопорушень, визначених у частинах п’ятій та шостій статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за закупівлями, що проводяться Національним банком України (код ЄДРПОУ: 00032106) відповідно до річного плану, розміщеного за посиланням https://prozorro.gov.ua/search/plan?buyer=00032106: Правління Національного банку України чи Голова Національного банку України?
2. Хто у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” та Кодексу України про адміністративні правопорушення є керівником замовника і несе адміністративну відповідальність у разі виникнення адміністративних правопорушень, визначених у частинах п’ятій та шостій статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за закупівлями, що проводяться відокремленим структурним підрозділом Національного банку України без статусу юридичної особи (Банкнотно-монетним двором Національного банку України, код ЄДРПОУ: 21575489) відповідно до річного плану, розміщеного за посиланням https://prozorro.gov.ua/search/plan?buyer=21575489: Правління Національного банку України, Голова Національного банку України чи генеральний директор Банкнотно-монетного двору Національного банку України?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу здійснюється Мінекономіки як Уповноваженим органом у сфері публічних закупівель у відповідності до пункту 13 частини першої статті 9 Закону. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Питання щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами) висвітлено в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Крім цього, відповідно до частини другої статті 44 Закону за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тому, з питань адміністративної відповідальності, у тому числі стосовно керівника замовника, слід звертатися до Державної аудиторської служби України.
Водночас, оскільки відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України є особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, з порушених питань пропонуємо додатково звертатися безпосередньо до Національного банку України.
|
|
|
10.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до тендерної документації закупівлі UA-2021-04-20-008924-a (Лот 1) обумовлено, що Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом. При визначенні істотних умов, що обов’язково включаються до Договору про закупівлю, сторони дотримуються вимог, встановлених статтею 638 Цивільного кодексу України та статтею 180 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України обумовлено, що зміна та розірвання договорів в односторонньому порядку не допускаються та можливе за взаємною згодою сторін , якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України обумовлено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до Технічної специфікації (Додаток 4) тендерної документації закупівлі UA-2021-04-20-008924-a (Лот 1) та Додатку 1 до неї визначено, що очікуваний обсяг відходів становить 525 м3, орієнтовне вивезення за адресами проводиться 3 рази на місяць за заявкою.
Відповідно до Договору № 543/KTM-2-21 від 01.06.2021 року (Договір) укладеного між Учасником та КП Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (закупівля UA-2021-04-20-008924-a) та додатками до нього обумовлене наступне:
- п. 1.3. «Обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені Замовником залежно від реального фінансування видатків або потреб Замовника.»
- п. 3.4. «Обсяг відходів для приймання і захоронення Виконавцем у 2021 році є орієнтовним та складає: 525 куб. м.»
- п. 4.1. «Розрахунки проводяться шляхом: оплати Замовником вартості фактично та якісно наданих послуг, протягом 30 календарних днів з моменту складання Виконавцем та підписання обома Сторонами відповідних Актів приймання – передачі наданих послуг.
- п. 5.1. Строк (термін) надання послуг: Виконавець протягом дії Договору повинен надати послугу особисто за заявкою підрозділів СП «КИЇВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», не пізніше 3 (трьох) робочих днів після направлення такої заявки. Заявка направляється телефоном та/або на електронну адресу (E-Mail) Виконавця, вказаними у Договорі.
- п. 5.5.1. «Підтвердженням надання послуг за цим договором є підписання Сторонами один раз на місяць відповідного Акта приймання – передачі наданих послуг, у якому зазначається фактичний обсяг прийнятих у Замовника відходів за місяць.»
- п. 5.5.3. «Датою виконання зобов'язань Виконавця за цим Договором у відповідному обсязі є дата підписання Замовником відповідних Актів приймання-передачі наданих послуг.»
- Замовник має право п. 6.2.3. «зменшувати обсяг закупівлі послуг та загальну ціну цього Договору залежно від реального фінансування видатків або потреб Замовника без погодження з Виконавцем.»
- Додатком № 1 до даного Договору обумовлено, що «орієнтовна періодичність вивезення» становить «3 рази на місяць за заявкою» Замовника.
Таким чином при укладанні Договору сторони прийшли до згоди що обсяг послуг та загальна ціна за Договором є динамічними та можуть змінюватись в бік зменшення без укладання будь яких додаткових угод між сторонами. Сторони погодили, що загальний обсяг та загальна ціна наданих Учасником послуг прямо залежить від фактичної потреби у послугах Замовника які викладені у письмових заявках та виконання яких підтверджуються Актами приймання – передачі наданих послуг за Договором.
Враховуючи, що істотними умовами Договору передбачено порядок зміни обсягу послуг та загальної ціни за Договором в бік зменшення без укладання додаткових угод між сторонами, чи потребує розміщення у системі публічних закупівль ProZorro за закупівлею UA-2021-04-20-008924-a (Лот 1), Замовником інформації про зменшення обсягів закупівлі, на підставі п. 1 ч. 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі – ЦК України, ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості як проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
При цьому частиною п"ятою статті 41 Закону встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю, встановлених згідно статті 41 Закону, водночас згідно з частиною сьомою статті 41 Закону у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п’ятою цієї статті, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю.
Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Водночас згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, виконання договору здійснюється в порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю укладеним за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
|
|
|
09.03.2023
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
На оголошення процедури відкритих торгів з особливостями UA-2023-02-20-001710-a в період уточнень скаржник подав скаргу до АМКУ, закупівлю заблоковано. Орган оскарження виніс рішення, згідно я яким Замовник зобов'язаний внести зміни да тендерної документації з метою усунення порушень. За цей час у Замовника змінилась потреба в закупівлі товарів в бік зменшення. Яким чином Замовник може скасувати дану закупівлю? Чи не буде порушення спочатку виконати рішення АМКУ-внести зміни до ТД, а наступного дня скасувати закупівлю, враховуючи реальну потребу Замовника в придбанні товарів на даний момент? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
Ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Згідно з абзацом другим пункту 64 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.
Виходячи з частин вісімнадцятої та дев’ятнадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення, зокрема, про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
При цьому орган оскарження у висновку зазначає про наявність порушення процедури закупівлі, про задоволення скарги повністю чи частково та у разі якщо скаргу задоволено - зобов’язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Згідно з статтею 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 47 Особливостей визначено вичерпний перелік підстав за яких замовник відміняє відкриті торги. При цьому зазначаємо, що будь-які рішення, у тому числі щодо відміни процедури закупівлі, приймаються замовником самостійно, оскільки ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
06.03.2023
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Будь ласка допоможіть розібратись та знайти правду. Звернення до НКРЕ КП, Операторів газо транспортної та розподільчої систем ясноті з піднятого питання не внесла. Надія залишилась на уповноважений орган з державних закупівель. По суті питання.
Квартирно-експлуатаційний відділ (далі КЕВ) м. Вінниця є структурним підрозділом Збройних Сил України і відповідно до поставлених завдань відповідає за організацію надання комунальних послуг військовим частинам та військовим установам, які стоять на її балансі. На цій підставі 23.11.22 було укладено з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» договір № 01-1392/21-БО-Т на постачання природного газу до кінця 2023 року.
В процесі формування нових військових частин за умовами діючого військового часу, в КЕВ м. Вінниця наприкінці листопада появилась нова комерційна точка обліку. У зв’язку з цим були внесені зміни в договір надання послуг з розподілу природного газу (Оператор газорозподільної мережі АТ «Вінницягаз»). На цій підставі новій точці був присвоєний ЕІС-код і вона з 07.12.22 почала отримувати природний газ для опалення приміщень, в яких проживали військовослужбовці. Станом на той час діючий з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» договір дозволяв без проблем забезпечити природнім газом в тому числі і нову комерційну точку обліку.
Нажаль в січні місяці 2023 року КЕВ м. Вінниця отримав повідомлення від ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про необхідність оплати обсягів газу за «договором останньої надії» для нашої нової комерційної точки обліку. Тариф за такою формою договору значно більший ніж тариф по діючому нашому договору. КЕВ м. Вінниця є державною структурою і фінансується з державного бюджету. Нам не зрозуміло те, що в такий важкий для держави час ми повинні безпідставно витрачати державні кошти.
У зв’язку з цим просимо пояснити, чому нова комерційна точка обліку автоматично потрапила в розряд забезпечення природним газом за «договором останньої надії», а також пояснити покроковий порядок дій замовника в випадку появи у нього нових точок комерційного обліку природного газу і хто дане питання повинен відсліковувати.
Вдячні за розуміння та обґрунтовану відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом.
Отже, Законом та Особливостями встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей. Зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей, встановлених Законом та постановою № 1178.
Водночас відповідно до абзацу третього пункту 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями.
Отже, у випадку виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, такий предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівлі.
Крім цього, інформуємо, що оскільки Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є Регулятором у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами), то споживачі за наданням роз’яснень з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП мають звертатися до Регулятора.
|