|
15.05.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
у лютому 2020 року укладено договір на виконання проектних робіт на суму 170 тис.грн., в травні 2020 року виникла потреба у коригуванні (уточненні) одного з розділів проекту, у звязку із чим виникло питання у додаткових коштах в сумі 6 тис.грн.Чи має право Замовник укласти додаткову угоду до діючого договору, та яким чином відобразити в річному плані закупівель додатково виділені кошти на виконання цього договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – Закон № 114-ІХ) введений в дію 19.04.2020.
Водночас до введення в дію Закону № 114-ІХ діяв Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), який установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, який містить інформацію щодо виконання укладених договорів до набрання чинності Закону № 114-ІХ.
У свою чергу, договірні відносини, що виникали при укладенні та виконанні договорів щодо закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави та порядок зміни договорів визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України.
Поряд з цим аналогічна відповідь щодо виділення додаткових коштів, які замовник об’єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі міститься у запиті 657/2020, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Питання: Спрощена закупівля застосовується до договору, вартість якого 50 тис.грн., чи до річного кошторисного призначення по коду ДК 021:2015? Наприклад: по ДК021:2015 09130000-9 залишок кошторисних призначень на рік склав 90,00 тис.грн. Чи можна укласти три прямих договори по 30,00 тис.грн., чи для уникнення поділу товару потрібно провести спрощену закупівлю на 90,00 тис.грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч.1 ст.75 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).
Компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди перекладачу здійснюється на підставі ухвали суду, зміст якої не передбачає укладання договору про закупівлю.
Зазначені витрати відповідно до ч.1 ст. 118 КПК України є одним з видів процесуальних витрат.
Частиною 2 ст.122 КПК України визначено, що витрати, пов’язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Порядок і розмір вищезазначених витрат визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 №710 «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів».
Просимо надати роз’яснення, чи підпадають дані видатки під дію Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
чи може головний розпорядник коштів проводити тендер для розпорядників коштів низчого рівня
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас згідно з частиною першою статті 22 Бюджетного Кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Відповідно до частини четвертої статті 22 Бюджетного Кодексу України головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.
Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно.
Частиною п’ятою статті 22 Бюджетного Кодексу України передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.
Разом з тим до замовників належать суб’єкти, визначенні статтею 2 Закону.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону є головний розпорядник бюджетних коштів, який не делегує повноважень розпорядникам нижчого рівня, придбання товарів, робіт або послуг здійснюється відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, саме цим суб"єктом.
|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник проводить закупівлю, де конкретною назвою є "гіпсокартон". Згідно вимог попередньої редакції закону назву предмета закупівлі писали так: "Конструкційні матеріали (Гіпсокартон)» (код ДК 021:2015 - 44110000-4). Чи змінилась з огляду на вимоги абз.2 чю2 ст.21 черговість написання назв? Можливо написати потрібно так: Гіпсокартон (код ДК 021:2015 - 44110000-4 - Конструкційні матеріали)? Чи це не прнципово?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що в листі від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 "Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06 надано відповідь та рекомендації із вказаного питання.
|