|
19.08.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Підкажіть будь ласка, якщо у складі тендерної документації замовника зазначено обов'язкове заповнення кошторисів з обгрунтуванням ціни пропозиції учасника, учасник в свою чергу у складі тендерної пропозиції надає такі розрахунки наприклад на суму 1000000,00 грн. Але протягом електронного аукціону, учасник зменшує ціну пропозиції наприклад до 900000,00 грн. В свою чергу замовник на етапі кваліфікації цього учасника перевіряє ті розрахунки, які учасник надав у складі тендерної пропозиції, тобто на 1000000,00 грн. Якщо замовником будуть виявлені помилки в розрахунках учасника, наприклад: у суммі податків, або невірно вказан тарифний розрід працівників, або невірно вказана вартість оренди обладнання та т.п. Чи повинен замовник відхилити таку тендерну пропозицію? Або можно не звертати увагу на ці поилки, тому що попередня ціна пропозиції не є остаточною, та на етапі підписання договору, учасником будуть надані нові розрахунки з урахуванням зміни ціни (на 900000,00 грн), та будуть виправлені помилки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання погодження договірної ціни у разі закупівлі робіт розглянуто в листі від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 “Щодо здійснення закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24782-06
|
|
16.08.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Велике прохання внести зміни до листа Мінекономрозвитку України від 15.07.2016 вих. № 3302-06/21890-07 "Щодо використання електронної системи закупівель субєктами, які не є замовниками у розумінні Закону" у звязку з відміною наказу ДП "Зовнішторгвидав" від 13.04.2016 р. № 35 та введенням наказів №№ 10 та 11 ДП ПРОЗОРРО
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Узагальнений лист Мінекономрозвитку від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, який містить інформацію щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону відповідно до Наказу ДП “Зовнішторгвидав України” № 35 був підготовлений на момент чинності вищевказаного Наказу.
Натомість інформація щодо Наказу ДП “Прозорро” від 19.03.2019 № 10 “Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”” міститься в листі від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06
|
|
15.08.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
У зв’язку з набранням з 01.07.2019р. чинності прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії», щодо запуску нового ринку електричної енергії - не побутові споживачі у т.ч. такі, що здійснюють закупівлю товарів та послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» повинні сплачувати через Постачальника вартість послуг з передачі електричної енергії оператору системи передачі згідно тарифів затверджених НКРЕКП (липень – 347,43 грн*МВт.год., з серпня - 312,14 грн*МВт.год).
Відповідно до роз'яснень НКРЕКП від 08.08.2019, до складу кінцевої ціни, за якою електропостачальник за вільними цінами постачає електричну енергію споживачу входить: закупівельна ціна, тариф на послуги з передачі, тариф на послуги з розподілу (якщо Споживач обрав порядок оплати за такі послуги через постачальника), тариф на послуги постачальника, який встановлюється останнім самостійно.
Крім того, НКРЕКП зазначено, що Постачальники зобов’язані повідомляти Споживачів про підвищення ціни за 20 днів до їх застосування. Проте, як відомо, Постанова НКРЕКП № 954, якою встановлено тариф на послуги з передачі, Офіційно опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» 19.06.2019.
Крім того, 21.06.2019 Постановою НКРЕКП «Про затвердження змін до Кодексу системи передачі» № 1120 (документ набрав чинності 27.06.2019 року), внесено зміни до Договору про надання послуг з передачі електричної енергії, де визначено формування фактичного обсягу послуг з передачі.
Таким чином, Постачальники не мали фізичної можливості повідомити Споживачів про підвищення ціни за 20 днів. Однак, як відомо, всі Постачальники, зобов'язані сплачувати за своїх споживачів послуги з передачі вже з 01.07.2019.
Наразі, Замовник (Споживач) відмовляє Постачальнику у внесенні змін до Договору про постачання електричної енергії споживачу, пов'язаними із встановленням тарифу на передачу, посилаючись на ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Просимо роз'яснити, яким чином Сторони за договором про публічну закупівлю можуть дійти згоди щодо компенсації витрат Учасника (Постачальника), пов'язаних із передачею електричної енергії.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06
|
|
13.08.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Внаслідок відкритих торгів наше підприємство в березні 2019 року уклало договір на постачання електроенергії. В липні місяці постачальник звернувся до підприємства щодо зміни ціни послуг внаслідок зміни регульованого тарифу. Відповідну додаткову угоду укладено 09.08.2019. В тексті додаткової угоди сторони зазначили, що дія додаткової угоди відповідно до ст. 631 ЦК України розповсюджується на відносини сторін з 01.07.2019 року. Орган державного казначейства, що обслуговує наше підприємство, відмовився реєструвати таку додаткову угоду, мотивуючи тим, що не можна застосовувати ст. 631 ЦК України. Чи правомірні дії казначейства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті від 08.11.2016 № 91/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA
Поряд з цим інформуємо, що питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06
|
|
12.08.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами проведеної процедури відкритих торгів було укладено договір на закупівлю бензину та дизпалива. Відповідно до умов договору ціна за одиницю та загальна ціна за Товар визначаються у Специфікації на Товар (Додаток № 1 до договору), а також у видаткових документах, що надаються Постачальником Покупцю (видаткових накладних). Поставка здійснюється виключно партіями, що визначені Календарним планом (Додаток № 2 до Договору). Розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати поставлених партій Товару на підставі рахунку-фактури та видаткової накладної. В серпні 2019 р. сторони виходячі з принципу максимальної економії та ефективністі та враховуючи коливання ціни на ранку, домовилися постачання партії за цей місяць здійснити за зменшеними цінами, про що було укладено додаткову угоду відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 36 Закону та пропорційно зменшена загальна вартість договору на таку різницю. При цьому вартість партій у вересні-грудні визначаються у Специфікації на Товар (Додаток № 1 до договору) залишилась не зміною. Листом МЕРТ від 27.10.2016 р. № 3302-06/34307-06 роз’яснено, що сторони договору про закупівлю можуть внести зміни до договору у разі узгодженої зміни ціни в бік зменшення без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг, у тому числі за одиницю товару. У свою чергу, сума договору про закупівлю зменшується пропорційно узгодженому зменшенню ціни, у тому числі у разі зменшення ціни за одиницю товару.
ЗАПИТАННЯ: Чи відповідає п. 5 ч. 4 ст. 36 Закону зменшення ціни в розрізі окремої партією товару в серпні 2019 р. визначеною договором без зменшення ціни інших партії? Казначейство відмовляється реєструвати таку додаткову угоду та вимагає здійснити зменшення ціни на всі інші партії на протязі вересня-грудня 2019 р.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому пункт 5 частини четвертої статті 36 Закону не містить обмежень щодо зміни ціни на окрему партію або на всі партії поставки товару.
Поряд з цим перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
|