|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 10 Закону повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін.
Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, з питань адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі, передбачених статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слід звертатися до Держаудитслужби.
|
|
Добрий день. Є запитання по закупівлі "Запит цін пропозицій", допоможіть, будь ласка, з відповідями:
1) Річна очікувана вартість (наприклад, картоплі) складає 80 тисяч. Але замовнику потрібно декілька поставок (наприклад, одразу на різні адреси або просто декілька поставок за однією адресою протягом року). Нехай таких поставок буде 4 (кожна по 20 тисяч). Відповідно, замовник повинен оформити 4 замовлення через електронний каталог. Це має бути 4 запиту ціни пропозиції (оскільки загальна сума перевищує 50 тисяч), чи 4 прямі замовлення "через кошик" (оскільки сума кожного замовлення не перевищує 50 тисяч)?
2) Чи може замовник провести одну закупівлю шляхом запиту цін, та передбачити в договорі декілька поставок протягом року ?
3) Чи може замовник укладати додаткові угоду з причини збільшення ціни за одиницю? наприклад, уклали договір сьогодні, а через певний проміжок часу - перед поставкою - постачальник надіслав додаткову угоду з метою збільшення ціни, аргументуючи що ціни зросли , і він вже не може поставляти за ціною, узгодженою в договорі.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (далі - Порядок).
Правилами здійснення закупівель через електронний каталог, визначеними пунктами 53-68 Порядку, передбачено два способи закупівель для замовників:
1) відбір постачальника шляхом формування замовлення в електронному каталозі з дотриманням принципів здійснення закупівель, визначених статтею 5 Закону, - для закупівель товарів, вартість яких не перевищує 50 тис. гривень;
2) відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників - для здійснення закупівлі товару, вартість якого дорівнює або перевищує 50 тис. гривень та є меншою, ніж 200 тис. гривень, для замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, та меншою, ніж 1 млн. гривень для замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону.
Отже, виходячи із зазначених вище положень Порядку, закупівля через електронний каталог може здійснюватися прямою закупівлею (якщо її вартість до 50 тис. гривень ) або через запит ціни пропозицій (якщо її вартість дорівнює або перевищує 50 тис. гривень).
Наприклад, у разі якщо у замовника передбачена закупівля товару, наявного у каталозі, у межах одного коду (за ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”) на суму 80 тис. гривень, то цю позицію замовник має закупити, застосовуючи запит ціни пропозицій.
При цьому інформація, зокрема щодо строків поставки товару, має зазначатися замовником у запиті ціни пропозицій. Своєю чергою, договір про закупівлю з переможцем відбору має укладатися у повній відповідності до умов, визначених у запиті ціни пропозицій, та вимог законодавства, зокрема Цивільного та Господарського кодексів України. Водночас питання внесення змін до такого договору також регулюється Цивільним та Господарським кодексами України.
Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку договір про закупівлю, укладений з використанням електронного каталогу – це договір, укладений замовником з переможцем відбору, та/або документ, що підтверджує придбання замовником товару у переможця відбору відповідно до Порядку.
Отже, ураховуючи зазначене, договір про закупівлю, укладений з використанням електронного каталогу, який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель, не є договором про закупівлю у розумінні Закону. Правовідносини, що виникають при укладенні та виконанні такого договору не є предметом регулювання Закону.
|