|
10.01.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Як (де, яким чином) можна ознайомитись з Методикою формування ціни на послуги, які надаються органами поліції охорони, яка мала б вже бути затверджена і про яку йдеться в Постанові КМУ №975 від 18.11.2018?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, відповідно до Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 878 (зі змінами), Міністерство внутрішніх справ України (МВС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МВС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах: забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг; захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні; цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Тому з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 р. № 975 "Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах" слід звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
05.09.2023
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
Рішенням шостої сесії Сумської обласної ради 8 скликання від 18.06.2021 «Про визначення Комунальної установи «Сумський обласний фонд підтримки підприємництва» Сумської обласної ради централізованою закупівельною організацією», Комунальну установу «Сумський обласний фонд підтримки підприємництва» визначено централізованою закупівельною організацією (далі – ЦЗО) та встановлено, що закупівлі, зокрема комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (далі – Центр), в обов’язковому порядку здійснюється через ЦЗО.
Відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості), придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з Особливостями, у тому числі за лотом.
ЦЗО в інтересах Центру провела відкриті торги, проте закупівлю відмінено через неподання жодної тендерної пропозиції.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення з такого питання:
Чи має право Центр самостійно укласти «прямий» договір про закупівлю, керуючись підпунктом 6 пункту 13 Особливостей, а саме: у разі коли відмінено відкриті торги, організовані ЦЗО в інтересах Центру, через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений ЦЗО?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 363/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f961f859-c3f4-45d0-901a-d3d00278ab09&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 7 Особливостей централізована закупівельна організація (далі - ЦЗО), у тому числі утворені під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, організовують і проводять в інтересах замовників процедури закупівлі відкриті торги відповідно до цих особливостей та закупівлі за рамковими угодами відповідно до умов, визначених Законом, а також можуть формувати та супроводжувати електронний каталог відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”. При цьому Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами) (далі- постанова № 1216). Таким чином, виходячи з положень Закону та постанови № 1216, ЦЗО як замовник, організовує і проводить тендери в інтересах замовників відповідно до Закону, набуває усіх прав та обов’язків замовників, що визначені Законом та несе відповідальність згідно із законами України.
|
|
14.11.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день.
Підприємству-виробнику було запропоновано укласти договір постачання продукції за результатами відровідної процедури (з урахуванням положень Постанови КМУ №1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану") одним з підрозділів ДПСУ. Зокрема, замовник запросив у підприємства-виробника гарантийний лист, яким підприємство-постачальник (виробник) гарантує що розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів. (зг. п.9 "ОСОБЛИВОСТЕЙ здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" Постанови КМУ №1275 віл 11.11.2022р).
Просимо надати роз'яснення, чи може підприємство-постачальник (виробник) рахувати собівартісь продукції як "собівартісь реалізованої продукції", якщо ціна договору розрахована на умовах постачання продукціі "DDP склад замовника"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, відповідно до положень пункту 9 Постанови №1275, при укладенні договору (контракту) без застосування процедур закупівель передбачених пунктом 8 Постанови №1275, допускається за однієї з таких умов:- розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт;
- якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару.
Собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг або виконавцем робіт на підставі стандартів бухгалтерського обліку. Принагідно зазначимо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках та повідомляємо, що листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
26.12.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Не можемо розібратись, оголосили відкриті торги з особливостями 05.12, зараз йду термін, коли потрібно підписувати договір, але сьогодні нашу установу було перейменовано, як нам вірно підписати договір? Підписувати за старою назвою и старою печаткою і робити одразу додаткову угоду?
Чи вже все робити за новою назвою?Чи не буде це порушенням, адже вся тендерна документація зі старою назвою?
Дякую за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону та з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості). Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та Особливостей. Відповідно до частини третьої статті 90 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Згідно з частиною другою статті 57 Господарського кодексу України (далі-ГК України) в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до частини четвертої статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Крім того, згідно частини п’ятої статті 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Таким чином, договір про закупівлю укладається з замовником процедури закупівлі, який є юридичною особою відповідно до його найменування зазначеного в установчих документах, з урахуванням змін, які набрали чинності з дня їх державної реєстрації. При цьому пропонуємо ознайомитись з листом від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06
|
|
20.10.2022
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
В пункті 11 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і
послуг для замовників, передбачених Законом України
“Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму
воєнного стану в Україні та протягом 90 днів
з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 міститься норма пункту 38 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України
“Про публічні закупівлі”, яка передбачає звіти лише від 50 тисяч гривень. Чи залишається чинною норма Закону України “Про публічні закупівлі”, яка викладена у частині 3 статті 3 щодо обов’язкового оприлюднення замовником в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997або у Youtube: https://bit.ly/1178_webinar
|