Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
27.07.2023 Запитання      Тема: Допорогові закупівлі Розширений перегляд
1418 / 1431
Пунктом 10 Особливостей визначено, що закупівлі послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708, а їх вартість становить або перевищує 200 000 грн, проводяться шляхом застосування відкритих торгів, у порядку, визначеному Особливостями. Тобто, закупити вказані послуги, очікувана вартість яких менше 200 000 грн замовник може шляхом укладання прямого договору із надавачем послуг Виходячи з положень наказу Мінекономіки від 5 квітня 2020 р. № 708, замовник має право укласти прямий договір вартістю до 200 000 грн на поточний ремонт мостів на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення. Питання: Чи може укласти замовник прямий договір вартістю до 200 000 грн на виготовлення проектно-кошторисної документації на поточний ремонт мосту?
Відповідь
10.11.2023 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
1415 / 1416
Доброго дня! Між постачальником та замовником за результатами проведення закупівлі укладено договір про закупівлю товарів строком на рік. Договором, так само як і «Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затвердженими постановою КМУ від 12.10.2022р. № 1178, передбачено, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. У зв’язку з суттєвим зростанням ціни товару на ринку постачальник неодноразово звертався до замовника з проханнями підвищити ціну, надаючи в якості підтвердження коливання ціни експертний висновок торгово-промислової палати із зазначенням середньо-ринкових роздрібних цін на дату укладення договору та на дату отримання висновку та тенденції зміни ціни у відсотках, що становила більше 30%. Таке значне коливання (зростання) ціни на ринку, робить виконання договору для постачальника вочевидь невигідним та збитковим. Постачальник прохав про підвищення цін на суттєво менший відсоток, аніж реальний відсоток коливання ціни на ринку, принаймні для можливості виконання умов договору без збитків для нього. Проте замовник щоразу відмовляв постачальнику у підвищенні цін, мотивуючи це зниженням тендерної пропозиції постачальника під час аукціону (хоча навіть після закінчення аукціону ціна постачальника була не нижче середньо-ринкової на той момент), постачанням на момент звернення недостатньої кількості товару (менше 30%), а також просто недостатністю підстав для такого підвищення. При чому ані договором, ані Особливостями не встановлено жодних додаткових обмежень щодо строків можливого першого підвищення, обсягів поставленого товару після підписання договору або інших. Прошу надати роз’яснення з таких питань: 1) Враховуючи однозначно збитковий для постачальника правочин, у випадку звернення ним до замовника з пропозицією розірвання договору, чи може бути застосовано до постачальника: а) штрафні санкції (договором прямо не передбачені); б) оперативно-господарські санкції, такі як відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин (договором також прямо не передбачено); в) відхилення майбутніх тендерних пропозицій постачальника у зв’язку з невиконанням ним своїх зобов’язань за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання (абз. 14 п.47 Особливостей)? 2) У випадку відмови замовника від підвищення ціни та від дострокового розірвання договору за згодою сторін, які можливі подальші дії постачальника, враховуючи те що одностороння відмова від виконання зобов’язання не передбачена ані договором, ані чинним законодавством?
Відповідь
25.05.2023 Запитання      Тема: Предмет закупівлі Розширений перегляд
1404 / 1373
Замовники торгів закупівлі шоломів кулезахисних, балістичних в частині технічних вимог до предмету закупівлі вказують конкретний матеріал з якого повинен бути виготовлений предмет закупівлі. При цьому також зазначають, що може бути наданий еквівалент (якщо є звернення до торгових марок і тд). В більшості випадків, замовники вимагають, щоб предмет закупівлі були виготовлені із араміду (так званий кевлар), або його пропорцій з іншими композитами та компонентними матеріалами. Іншими вимогами до предмету закупівлі є його відповідність визначеному класу захисту згідно ДСТУ (що повинно підтверджуватись протоколом балістичних випробувань та сертифікатом відповідності). В порівнянні з арамідом є більш сучасні матеріали, які витриваліші до впливів навколишнього середовища, кращими є для зберігання та тривалого використання - тобто не поступаються якісним характеристикам. Але, у більшості випадків, замовники відхиляють пропозиції в яких зазначено, що шоломи кулезахисні виготовлені з інших матеріалів. Хоча шолом відповідає всім іншим вимогам замовника: щодо класу захисту (підтверджується документами) та щодо конструкції. Тобто, єдиною причиною відмови для найбільш економічно вигідної пропозиції є аргументація, що у технічній специфікації учасника вказується інший матеріал - який відрізняється від затребуваного. Замовник вказує, що матеріали не можуть бути еквівалентами, в той час, коли захисні та конструктивні елементи, функції та завдання зберігаються. Таким чином, замовник без іншої аргументації та самовільно визначає, що матеріали не можуть бути еквівалентними. Чи є правомірними вимоги зі сторони замовника щодо конкретного матеріалу з якого повинен бути вироблений шолом кулезахисний, якщо предмет закупівлі з іншого матеріалу відповідає витребуваному класу захисту та дотримуються всі інші умови? Чи є вимога поставки шолома кулезахисного з конкретного матеріалу обмеженням конкуренції? Чи можна вимагати від замовника внести зміни в тендерну документація щодо матеріалу з якого виготовлений шолом кулезахисний?
Відповідь
06.05.2023 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1398 / 2307
Частиною 4 статті 30 Закону України "Про оборонні закупівлі" передбачено, що за результатами здійснення закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в разі здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони – 1,5 мільйона гривень, державний замовник (служба державного замовника, військова частина) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), протягом 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Водночас частиною 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 2958-IX установлено, що визначена частиною 5 статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі» інформація, що не оприлюднена у період з 24.02.2022 по день набрання чинності цим Законом, оприлюднюється державним замовником відповідно до вимог Закону України «Про оборонні закупівлі» протягом 60 днів з дня, наступного за днем набрання чинності частиною п’ятою статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі». Якими вартісними межами керуватися при звітуванні державному замовнику? Керуватися частиною 4 статті 30 Закону України "Про оборонні закупівлі" частиною 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 2958-IX - для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує -200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони – 1,5 мільйона гривень? Якщо вартісні межі нижчі, чи потрібно звітувати? Або державному замовнику при звітування потрібно керуватися вартісними межами що були встановлені відповідною Постановою, згідно з якою було укладено договір, тобто вартісними межами встановленими Постановою № 1275 від 11.11.2022 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Постанова № 1275) та Постановою №169?
Відповідь
08.08.2023 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1378 / 1401
Ми, Комунальне підприємство "ВІДНОВА" (код ЄДРПОУ – 42494774), звертаємось до вас з проханням надати роз’яснення щодо застосування Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922- VIII (далі Закон № 922- VIII), Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922- VIII (далі Закон № 922- VIII) наше підприємство відноситься до замовників, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, в тому числі забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам; (пункт 2 частина друга статті 2 Закону України № 922- VIII ). КП «ВІДНОВА» , як замовник, розглядає можливість здійснення закупівлі товару, а саме: вугілля кам’яного для забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам на опалювальний період 2023 - 2024 роки за кошти місцевого бюджету , які як фінансова підтримка що надаватиме селищна військова адміністрація , в розмірі, що перевищує 1 млн. грн. Пункт 2 частини першої статті 3 Закону України № 922- VIII застосовується до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень; У той же час, згідно з пунктом 3 частини шостої статті 3 Закону № 922-VIII, дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної та теплової енергії В зв’язку з вище викладеним, для недопущення порушення законодавства у сфері публічних закупівель та з метою належного використання вище зазначених коштів, просимо надати роз’яснення, щодо наступних питань: - Чи є комунальне підприємство в даній закупівлі «вугілля кам’яного» Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» ? - Чи може підприємство здійснити закупівлю такого товару, не застосовуючи при цьому електронну систему закупівель і оприлюднивши при цьому звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2