|
|
11.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
Водночас відповідно до Особливостей закупівель за рамковими угодами та їх укладення, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.09.2017 № 1372, (далі – Порядок) установлює особливості укладання і виконання рамкових угод відповідно до Закону.
При цьому відповідно до Порядку рамкова угода укладається відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом та Порядком.
Поряд з цим, частиною першою статті 202 ЦКУ визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Так, відповідно до частини другої статті 11 Закону підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
При цьому частиною першою статті 629 ЦКУ встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).
Отже, проведення відборів, укладення договорів про закупівлю та вчинення суб’єктами сфери публічних закупівель інших дій за рамковими угодами, здійснюється відповідно до вимог Закону та Порядку, протягом строку, на який укладено рамкову угоду.
Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення чи має право замовник у разі наявної підписаної рамкової угоди (яка була укладена до набрання чинності постанови КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування») не здійснювати відбір учасника для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою, а вчиняти дії щодо закупівлі товарів що є предметом укладеної рамкової угоди не за рамковою угодою, а за новою процедурою з використанням електронних каталогів (Prozorro Market) відповідно до постанови КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», та чи діють рамкові угоди, що укладені замовником до набрання чинності постанови КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 12 жовтня 2022 р. № 1178.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо укладання і виконання рамкових угод міститься в листі від 29.05.2019 № 3304-04/22470-06 "Щодо укладання і виконання рамкових угод", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та у запиті № 1542/2021, розміщеними на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inAll&fText=%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BA&fNum=3304-04%2F22470-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ed6655ac-f4a4-49cd-ae06-0fb9ad3d5efb&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди. При цьому Особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення відповідно до Закону затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.09.2017 № 1372 (зі змінами). Відповідно до пункту 4 розділу VIII "Порядок та підстави припинення дії рамкової угоди" цих Особливостей рамкова угода припиняється в порядку та за наявності підстав, визначених у рамковій угоді. Підстави припинення рамкової угоди визначені в даному пункті. Згідно з абзацом третім пункту 2 постанови № 1178 закупівлі товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання цією постановою чинності, завершуються у порядку, що діяв до набрання цією постановою чинності. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Крім цього, відповідно до частини четвертої статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. З огляду на викладене, у разі необхідності здійснення контролю у сфері публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону. |
|
|
02.11.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДОброго дня! Проша надати роз"яснення чи вважається закупівлею для підготовки до опалювального сезону купівля твердопаливного котла та генератора на суму більше 100 тис. грн. ЧИ потрібно проводити відкриті торги чи укладати договір без використання електронної системи
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997Принагідно пропонуємо до перегляду вебінар, проведений 26.10.2022 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Нові особливості закупівель на час воєнного стану", що доступний за посиланням: https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/425413073090553 або у Youtube: https://bit.ly/1178_webinarВодночас будь-які рішення приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. До компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу, не належить визначення правомірності дій субєктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
06.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник має на меті укласти договір на утилізацію певної техніки, умовами якого буде передбачено, що Замовник передає таку техніку Виконавцю, а Виконавець після утилізації цієї техніки перераховує певну суму на бюджетний рахунок Замовника за вміст дорогоцінних металів в утилізованій техніці за мінусом власних витрат (на дефектування техніки, її транспортування, розбирання та утилізацію).
Згідно договору Замовник нічого не сплачує на користь Виконавця нічого, але вартість його послуг віднімається від вартості дорогоцінних металів, яка повинна була б повністю повернутися до бюджету.
Просимо роз’яснити:
1. Чи має право замовник укладати такий договір та якими НПА це регулюється?
2. Чи розповсюджуються на такий договір (на таку закупівлю) норми Закону України «Про публічні закупівлі», постанови КМУ від 12.10.2022р. №1178?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містить в запиті № 594/2023, що розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=05379302-84fc-45d6-9567-c0413f56e28c&lang=uk-UA
|
|
|
18.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Відповідно до п. 34 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів;
Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Таким чином майнові права, зокрема, корпоративні права у вигляді частки у статутному капіталі господарського товариства, являються об’єктами цивільних прав і можуть продаватись та придбаватись, а отже вважатися товаром в розмінні Закону.
З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення чи належать до товарів у розумінні Закону корпоративні права у вигляді частки у статутному капіталі господарського товариства?
Якщо такі корпоративні права належать до товарів у розумінні Закону, просимо повідомити про порядок закупівлі замовником корпоративних прав у вигляді частки у статутному капіталі господарського товариства, а саме надати інформацію за якою з процедур закупівель передбачених Законом має здійснюватися закупівля, з огляду на те, що забезпечити конкуренцію при закупівлі корпоративних прав у її власника не можливо, однак закупівля корпоративних прав не є виключенням визначеним ч.5 та 6 ст. 3 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині п'ятій статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA |
|
|
29.09.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Можливо зможете допомогти, як діяти в ситуації. В цьому році перший рік необхідно договір на постачання природного газу проводити через елетронну систему прозоро. Ми комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради. Маємо котельню, в якій встановлений єдиний вузол обліку, який розподіляє теплову енергію на житлові будинки поруч та на власні потреби підприємства. Раніше укладали прямий договір з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг». Оскільки ми є комунальною установою, яка сплачує за спожитий газ з власних коштів, то для нас немає фіксованої суми за м3, а ціна визначається щомісячно за спеціальною формулою. Тобто, в договорі сума не може бути прописана і ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відмовляється вносити «плаваючу» суму в договір. Тобто, з одного боку ми закуповуємо частину природного газу за обсягом І (для потреб населення) з конкретною фіксованою ціною, а іншу частину для власних потреб за обсягом ІІ, де немає конкретної суми. В свою чергу, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відмовляється укласти два окремих договори. Підскажіть, як правильно провести дану закупівлю? Намагались поспілкуватись з колегами, але на жаль подібної ситуації не знайшли. , ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відмовляється йти на будь яку зустріч.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) , від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо скорочення підстав) , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Водночас відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2022 р. № 812 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам" на ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" Кабінетом Міністрів України покладено спеціальні обов’язки відповідно до Закону України “Про ринок природного газу”. При цьому відповідно до пункту п'ятого розділу 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі- НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 "Правила постачання природного газу" постачальник із спеціальними обов’язками - суб’єкт господарювання, на якого відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов’язки з постачання природного газу певній категорії споживачів та який не має права відмовити таким споживачам в укладенні договору постачання природного газу. Крім цього НКРЕКП, відповідно до положення, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (із змінами), здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Водночас основними завданнями НКРЕКП є, зокрема державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, зокремв на ринках природного газу. Тому, з питання щодо діяльністі ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" пропонуємо звернутися до НКРЕКП. |