|
05.07.2022
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чим ми можемо допомогти?
Підскажіть будь-ласка, кошти були виділені в квітні місяці на паливо для розвезення продуктів теробороні 100000 грн., в квітні, травні, червні заключені договори на загальну суму 60000 грн. На залишок 40000 грн. необхідно ще заключити договір. Питання: після внесення змін в постанову № 169 потрібно сумувати договори і проводити спрощену закупівлю чи можно без застосування ЕСЗ, так як сума менше 50 тис. грн. (саме в данному випадку)?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
23.06.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Звернутись до Міністерства економіки України щодо надання роз’яснення мене, як уповноважену особу, змусила неоднозначність тлумачення порядку визначення переможця після відхилення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, про що сказано в абзацах 5-му та 6-му пункту 49 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного станув Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості).
В абзаці 5-му мова іде про порядок завершення процедури закупівлі у разі коли тендерна пропозиція переможця, з певних причин, визначених підпунктом 3 пункту 44-го Особливостей, була відхилена. При цьому, вибір чергового переможця серед решти учасників відбувається шляхом оцінки їх тендерних пропозицій вимогам тендерної документації та врахування принципу економічної вигоди за результатами аукціону. Саме посилання на словосполучення «може бути визначена» заплутує ситуацію з критерієм «найбільш економічної вигідної» тендерної пропозиції.
В абзаці 6-му наводиться порядок розгляду наступної тендерної пропозиції, якщо мало місце відхилення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції. В даному випадку порядок продовження процедури абсолютно чіткий і повністю відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі».
Поясніть будь ласка, чим відрізняються вимоги викладені в абзацах 5-му та 6-му пункту 49 Особливостей. Якщо вони абсолютно ідентичні то навіщо про одне і теж писати два рази та і ще абсолютно іншими словами? Чи можливо я щось не так розумію? Підкажіть! Вдячний за надану допомогу.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону та з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості). Відповідно до абзацу 5 пункту 49 Особливостей у разі відхилення тендерної пропозиції з підстави, визначеної підпунктом 3 пункту 44 цих особливостей, замовник визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників процедури закупівлі, тендерна пропозиція (строк дії якої ще не минув) якого відповідає критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і може бути визнана найбільш економічно вигідною відповідно до вимог Закону та цих особливостей, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених статтею 33 Закону та цим пунктом. Водночас згідно пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли, зокрема саме переможець процедури закупівлі: - відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; -не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 цих особливостей; - не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; -надав недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих особливостей. Тому, замовник керуючись підпунктом 3 пункту 44 Особливостей відхиляє тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель та переходить до розгляду наступної тендерної пропозиції строк дії якої ще не минув та перевіряє її на відповідність вимогам тендерної документації. При цьому застосування абзацу 6 пункту 49 Особливостей здійснюється в разі необхідності відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, і замовник розглядає наступну тендерну пропозицію у списку тендерних пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, яка вважається в такому випадку найбільш економічно вигідною, у порядку та строки, визначені цими особливостями. Відповідно до пункту 41 Особливостей розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюються відповідно до статті 29 Закону з урахуванням положень пункту 43 цих особливостей. Положеннями абзацу 4 пункту 37 Особливостей визначено, що оцінка тендерної пропозиції проводиться електронною системою закупівель автоматично на основі критеріїв і методики оцінки, визначених замовником у тендерній документації, шляхом визначення тендерної пропозиції найбільш економічно вигідною. Найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією електронна система закупівель визначає тендерну пропозицію, ціна/приведена ціна якої є найнижчою. Тому положення абзацу 6 пункту 49 Особливостей застосовується коли найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція учасника не відповідає вимогам, визначеним замовником та підлягає відхиленню.
|
|
22.03.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
МКП «Енергоресурс» уклало договір на постачання/закупівлю електричної енергії
(надалі – Договір) із формульним ціноутворенням. Згідно з умовами Договору, ціна
визначається за підсумками розрахункового періоду з огляду на наступні складові:
1. актуальної ціни закупівлі електричної енергії, що розраховується в залежності від
коливання ціни на ринку «на добу наперед» в розрахунковому періоді (місяці)
порівняно із місяцем, що передує розрахунковому;
2. тарифу на послуги з передачі електричної енергії, затвердженого НКРЕКП;
3. маржу постачальника, незмінну протягом дії Договору.
Розрахунок ціни за одиницю товару щомісячно підтверджується шляхом укладання
додаткових угод.
На виконання умов Договору постачальник електричної енергії щомісячно надсилає
додаткові угоди.
Разом з тим, пунктом 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії,
визначено, що у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу,
у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх
застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право
споживача розірвати договір.
Постачальник не надсилає повідомлення про зміну ціни, посилаючись на те, що
умови визначення ціни за Договором залишаються незмінними, бо ціна розраховується в
залежності від волатильних показників, які чітко визначені умовами тендерної
документації та укладеного Договору.
Просимо пояснити,
1) чи правильно визначати ціну за формулою, передбаченою умовами Договору, за
перший місяць постачання?
2) чи дійсно постачальник не має обов’язку надсилати письмове повідомлення про
ціну електричної енергії, яка буде розрахована за формулою, за 20 днів до
підписання додаткової угоди?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібні питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) та у запиті № 208/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4601d02c-89d3-4b84-8f1b-eb4e6ec3e396&lang=uk-UAПоряд з цим, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом, зокрема, зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовується в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Також договір про закупівлю має виконуватися сторонами на умовах, що передбачені у самому договорі.
|
|
08.12.2022
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Відповідно до Постанови № 169 від 28.02.2022 (редакція до 19..10.2022 р) За результатами здійснення закупівель, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, в електронній системі закупівель замовник/державний замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю, а також всі додатки та зміни до нього після його укладення, але не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях
Чи потрібно оприлюднювати звіт про виконання такого договору в електроній системі закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
18.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Відповідно до п. 34 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів;
Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Таким чином майнові права, зокрема, корпоративні права у вигляді частки у статутному капіталі господарського товариства, являються об’єктами цивільних прав і можуть продаватись та придбаватись, а отже вважатися товаром в розмінні Закону.
З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення чи належать до товарів у розумінні Закону корпоративні права у вигляді частки у статутному капіталі господарського товариства?
Якщо такі корпоративні права належать до товарів у розумінні Закону, просимо повідомити про порядок закупівлі замовником корпоративних прав у вигляді частки у статутному капіталі господарського товариства, а саме надати інформацію за якою з процедур закупівель передбачених Законом має здійснюватися закупівля, з огляду на те, що забезпечити конкуренцію при закупівлі корпоративних прав у її власника не можливо, однак закупівля корпоративних прав не є виключенням визначеним ч.5 та 6 ст. 3 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині п'ятій статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|