Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Доброго дня. В мене два питання. Перше. Відповідно до останніх змін, внесених у Постанову 169 від 28.02.22 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану», «Замовники (крім тих, що визначені в абзацах першому та другому цього підпункту) здійснюють публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, із використанням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом України “Про публічні закупівлі”. Тобто, відповідно до ст. 14 Закону. Згідно із ст. 14, п. 15, Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 Закону. Згідно із статтею 41, п. 5 «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:…» Оскільки, спрощена закупівля проводиться відповідно до вимог Закону, проект договіру є додатком до оголошення і його зміст повинен відповідати вимогам ст. 41, зокрема «про істотні умови» (про які вже всі забули). Виникає проблема не тільки на етапі підписання договору, але й на етапі участі у закупівлі, бо учасник вже відкоригував свій договір під теперішні реалії (без урахування істотних умов, які, відповідно до Закону не можуть змінюватися, крім окремих випадків), інший підписувати не згоден. Питання: Чи повинен замовник викладати умови ст.41 Закону у договорі при проведенні спрощенної закупівлі в умовах воєнного стану. Чи Постанова 169 вносить якісь корективи з цього приводу? Друге. Відповідно до останніх змін, внесених у Постанову 168 від 28.02.22 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану», «Придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, може здійснюватися без застосування порядку проведення спрощених закупівель та/або електронного каталогу у разі, коли: відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі за лотом.» Відповідно до с. 3, п. 7 Закону 7. Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі: якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом). Питання: Якщо спрощена закупівля проводиться відповідно до Постанови 169, достатньо щоб спрощену закупівлю через відсутність учасників було відмінено лише один раз, після чого можна укладати договір із любим постачальником, вірно я розумію?

Відповідь

16.06.2020

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

2657 / 2769

Чи можуть медичні установи, які заключили угоду з НСЗУ - заключати між собою договір про надання медичних консультатційних послуг - не публікуючи це у Прозоро?

Відповідь

13.03.2023

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

2655 / 2682

Відповідно до пункту 64 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Згідно з підпунктом 3 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей. Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. 1.Чи має право замовник проводити нову закупівлю (з новим ідентифікатором на сайті прозоро) з ідентичним ДК, якщо відміна закупівлі Замовником, яка оголошувалася раніше була оскаржена Учасником та орган оскарження (АМК) прийняв рішення скасувати відміну закупівлі? 2.Чи підпадають дії замовника під дію п.6 особливостей, тобто чи є дії замовника правомірними щодо проведення аналогічної закупівлі з однаковим ДК при наявності рішення АМК щодо зобов'язання скасувати відміну торгів, які були оголошені раніше з аналогічним ДК? Зокрема: - перша закупівля оголошена 06 лютого 2023 - відмінена перша закупівля Замовником 16 лютого 2023 - друга закупівля з ідентичним ДК оголошена 17 лютого 2023 - рішення АМК щодо зобов'язання скасувати рішення Замовника про відміну першої закупівлі - 02.03.2023 - після 02.03.2023 року Замовник й далі проводить другу закупівлю з ідентичним ДК.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.

Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.

Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Тому в разі оскарження процедури закупівлі замовник завершує закупівлю з врахуванням рішення органу оскарження.

Крім цього, зазначаємо, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.

Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

13.08.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

2653 / 2692

Частиною 6 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), встановлено, що у випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю (наприклад – послуг). Просимо роз’яснити, які орієнтовно випадки обґрунтованої необхідності можуть бути прийнятими і незаперечними, в розумінні Закону, для оформлення рішення Замовника щодо подовження строку укладання договору до 60 днів? Чи ці випадки носять виключний, обмежений характер, чи відносяться до прав і розуміння Замовника? А також просимо роз’яснити, які є особливості оформлення рішення про продовження строку укладання договору до 60 днів і порядку розміщення в електронній системі закупівель.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

Водночас, оскільки Законом не визначено конкретного переліку випадків щодо продовження строку для укладення договору про закупівлю, замовник самостійно визначає такі випадки та обґрунтовує їх.

Разом з тим будь-яке рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.

При цьому відповідь на питання стосовно розміщення інформації про продовження строку дії договору про закупівлю міститься у запиті 813/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e439551a-0b3b-4d0e-8109-2963d7e1db2c&lang=uk-UA

26.07.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

2648 / 2548

Доброго дня! Є підприємство, яке знаходиться у процедурі припинення (ліквідації), в даних умовах неможливо встановити тариф на послугу з водовідведення. Крім того у даного підприємства знаходяться на балансовому обліку мережі водовідведення, які працюють та відповідно надається послуга з водовідведення споживачам. Припинення надання даної послуги приведе до негативних наслідків для споживачів. Отже, підприємство має право на відшкодування фактично понесених витрат по надання послуг водовідведення споживачам. Чи може Замовник з цим підприємством укласти прямий договір чи за переговорною процедурою укласти договір для перерахування коштів за надані послуги з водовідведення?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2