|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня,цікавить наступне питання, ми як державний замовник після 19 квітня 2020 року зобовязані проводити всі закупівлі сума яких перевищує 50 тис і до 200 тисяч по спрощеній процедурі закупівлі,а пункт 8 частини 7 статті 3 ЗУ про Публічні закупівлі говорить що замовник може відмовитись від спрощеної процедури і укласти прямий договір якщо:
8)якщо закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємвств громадських організації осіб з інвалідністю
Чи означає дана норма що державний замовник має право укладати прямий договір про закупівлю наприклад у Фізичної особи підприємця який має 3 групу інвалідності?наявні якісь особливості укладення таких прямих договорів про закупівлю укладений без використання електронної системи закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься у запиті № 1079/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b18237f9-05d9-426e-b57f-39c96c25ba55&lang=uk-UA
|
|
08.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Поясніть, будь ласка, методику проведення закупівель послуг з теплопостачання, у тому числі: закупівлю послуг з постачання теплової енергії та закупівлю послуг з транспортування теплової енергії.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись межами, встановленими в статті 2 Закону.
Варто також зазначити, що відповідно до частини третьої статті 16 Закону у разі закупівлі нафти централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення замовник не встановлює кваліфікаційні критерії та не визначає перелік документів, що підтверджують подану учасниками інформацію про відповідність їх таким критеріям.
Поряд з цим, виходячи зі змісту частини третьої статті 35 Закону у разі закупівлі централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення за переговорною процедурою закупівлі замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами такої процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 5 днів.
Інформація щодо застосування переговорної процедури міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06
У свою чергу, питання закупівлі теплової енергії зокрема розглянуто у запитах 22/2016, 263/2017, 221/2018, 384/2018, 108/2019, 1069/2019 та 276/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f09ff703-8f9c-4061-bef0-b8abbcb8ecfd&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3b36d873-f6e8-4677-a0e1-726d7754071e&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=457cc629-58e4-4f4e-b00e-8089f16be4a6&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0db18ba1-3edf-447e-a7ae-bc46cc377adb&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9764e553-f6c4-444a-9df5-71d3e07669a7&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b363afa-ac67-4207-9f20-cc36f123f8fe&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=183f33ea-ea70-43ab-9093-bb6604f471c0&lang=uk-UA.
|
|
20.02.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Розроблена проектно-кошторисна документація на ремонтні роботи на 1498 тис. грн.в 2018 році.В 2019 р. укладено договір з підрядником на суму 700 тис. грн. Роботи на зазначену суму виконані. В 2020 році планується укласти договір підряду з іншим виконавцем робіт на залишок робіт. Прте підрядник не погоджується на кошторисну зарплату та ціни на матеріали та вимагає перерахунку ПКД. При перерахунку проектно-кошторисна документації вартість робіт перевищить 1500 тис. грн. Чинеобхідно проводити конкурсні торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання здійснення закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі, та питання виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та в від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216-06
|
|
08.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Прошу допомоги! Ми - бюджетна установа, на початку року провели спрощену закупівлю на тепло, так як можуть постачати тепло два постачальника. Виграв постачальник А, на початку жовтня він надіслав листа про розірвання договору, бо тариф економічно невигідний йому, а більший тариф не погоджує міська рада.
Питання, як правильно діяти після розторгнення договору:
1. укласти прямий договір на залишок потреби з постачальником В до кінця року на підставі того, що договір розірваний і є необхідність нової закупівлі, тобто можна вважати це новим предметом закупівлі, а сума залишку близько 31 000 грн? Річні призначення 103 тис. (тоді підкажіть будь ласка в яких статтях Закону про це йдеться)
2. Чи все ж таки тільки на 20% прямий дог.(розірвання договору з вини учасника), а потім знову спрощена (на підставі ст.3 ч.7 пп.3 абз.4)? Але ж там сказано "...достатній для проведення тендеру...." і в нас виникає обов`язок проводити саме тендер а не спрощену закупівлю?
3. Чи відразу проводити спрощену закупівлю на залишок потреби до кінця року, але це потребує часу і є ризик "замерзнути" якщо похолоднішає?
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
02.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно із підпунктом 37 пункту 1 статті 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» учасником процедури закупівель можуть бути об’єднання учасників (підприємств).
Згідно пункту 5 статті 16 ЗУ «Про публічні закупівлі» у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.
Відповідно до вищезазначеного прошу надати відповідь, чи має право замовник узагальнювати досвід роботи на одному будівельному об’єкті у разі якщо у складі консорціума є генпідрядна та субпідрядна компанії. Причому генпідрядна компанія має договір із замовником тендеру, а субпідрядна компанія з генпідрядником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини п’ятої статті 16 Закону у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою.
Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
Так, згідно з частиною четвертою статті 120 ГК України консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.
Отже, у разі якщо учасником процедури закупівлі є об'єднання учасників, зокрема консорціум, підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.
|