|
|
13.10.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Інформація про закупівлю: Капітальний ремонт даху, ID: 1b85eb0bf5274d209c45f3a25d89fed2, Ідентифікатор закупівлі: UA-2020-07-06-004769-a
12.08.2020 року уповноваженою особою Замовника було розглянуто тендерну пропозицію ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВА-Т» на відповідність кваліфікаційним критеріям, встановленим ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та вимогам Документації.
За результатами розгляду пропозицію ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВА-Т» було визнано такою, що відповідає кваліфікаційним критеріям та вимогам тендерної документації, а самого учасника визначено переможцем процедури відкритих торгів «Капітальний ремонт даху будівлі № 2 КЗ «Богданівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» за адресою: вул. Шевченко, 32-Г в с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області. Коригування кошторисної частини» (Код ДК 021-2015 – 45450000-6 – інші завершальні будівельні роботи)».
Детально проаналізувавши тендерну документацію та документи, надані у складі тендерної пропозиції ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВА-Т», ТОВ «ЛВК ПРОМТЕХ-ІНВЕСТ» не погодилось з таким рішенням уповноваженої особи ВК Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, оскільки тендерна пропозиція учасника ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВА-Т» жодним чином не відповідає вимогам, встановленим самим Замовником у Документації, та 21.08.2020 року звернулось до Антимонопольного комітету України зі скаргою, в якій виклало усі невідповідності пропозиції ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВА-Т» та вимагало зобов’язати замовника Виконавчий комітет Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області скасувати своє рішення про визначення переможцем Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРНАТИВА-Т» та намір укласти з ним договір про закупівлю і прийняти нове, яким пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРНАТИВА-Т» відхилити, а самого учасника дискваліфікувати через невідповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації.
21.09.2020 Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель було прийнято рішення, яким скаргу ТОВ «ЛВК ПРОМТЕХ-ІНВЕСТ» було задоволено та зобов'язано Замовника скасувати рішення про визначення переможця.
Замовником спочатку було виконано рішення АМКУ: скасовано рішення про визначення переможцем ТОВ "АЛЬТЕРНАТИВА-Т" та повернуто останнє на стадію кваліфікації. Проте вже 02.10.2020 року Замовник розмістив вимогу про усунення учасником порушень, надавши ТОВ "АЛЬТЕРНАТИВА-Т" можливість усунути недоліки у тендерній пропозиції, та 06.10.2020 року знов прийняв рішення про визначення цього учасника переможцем, тим самим обійшовши рішення Уповноваженого органу та проігнорувавши принципи здійснення публічних закупівель.
Чи правомірні такі дії Замовника? Як має в такій ситуації діяти скаржник ТОВ "ЛВК ПРОМТЕХ-ІНВЕСТ"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Водночас згідно з частиною шістнадцятою статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов’язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій в конкретних випадках.
|
|
|
27.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Заклад вищої освіти, який є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» визначено переможцем конкурсного відбору наукових і науково-технічних робіт (далі – Конкурс), проведеного в порядку передбаченому статтею 58 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2018 р. № 739 «Про затвердження Порядку проведення конкурсного відбору наукових, науково-технічних робіт, що плануються до виконання за рахунок коштів державного бюджету» (далі – Порядок).
Під час участі у відповідному конкурсі, закладом вищої освіти, подавалась заявка на участь у конкурсі, яка відповідно до пункту 15 Порядку містила інформацію про залучення закладом вищої освіти до виконання науково технічної роботи субвиконавця , - ТзОВ_1, (найменування, код ЄДРПОУ, місцезнаходження, матеріально-технічну базу, досвід співвиконавця) відповідне обгрунтування необхідності залучення, зміст та обсяг робіт субвиконавця.
За результатами конкурсу, між замовником конкурсу та закладом вищої освіти, як виконавцем укладено договір на виконання науково технічної роботи (далі – Договір), у якому, зокрема зазначено інформацію про субвиконавця ТзОВ_1, визначено зміст та обсяг робіт субвиконавця, та їх вартість – 172 тис. гривень. Оплату робіт субвиконавця має здійснити виконавець – заклад вищої освіти за рахунок коштів виділених замовником конкурсу.
На даному етапі, у закладу вищої освіти існує необхідність залучити субвиконавця ТзОВ_1. Просимо роз’яснити чи потрібно закладу вищої освіти проводити спрощену закупівлю для залучення субвиконавця ТзОВ_1? Оскільки за змістом норм Закону України «Про публічні закупівлі» спрощена закупівля є по суті конкурентним відбором, а субвиконавець ТзОВ_1 вже визначений та погоджений згідно з умовами Конкурсу та Договору. Якщо спрощену закупівлю проводити не потрібно, то на якій підставі згідно Закону України «Про публічні закупівлі»?
Консультацію просимо надати в контексті редакції Закону України «Про публічні закупівлі» чинній на дату звернення та по суті, без посилань на подібні звернення або узагальнені відповіді, оскільки вони не містять інформації про описаний вище випадок, і як правило відсилають до редакції Закону України «Про публічні закупівлі», яка діяла до 19.04.2020 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 7 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 58 і 59 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування порядку, встановленому Законом, приймається замовником самостійно.
У свою чергу, договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним кодексом України.
Так, статтею 892 ЦК України визначено, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.
Поряд з цим відповідно до статті 893 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не встановлено договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
Виконавець має право залучати до виконання науково-дослідних робіт інших осіб лише за згодою замовника. Виконавець має право залучати інших осіб (субвиконавців) до виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо інше не встановлено договором. Водночас частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Крім того, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Отже, у разі якщо договором на виконання науково технічної роботи передбачено залучення визначених договором субвиконавців, то такий договір має виконуватись належним чином відповідно до його умов.
В іншому випадку, у разі якщо субвиконавці за вказаним договором не визначені, виконавець такого договору, у разі якщо є замовником у розумінні Закону, у випадку необхідності закупівлі товарів, робіт або послуг здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
|
|
|
31.07.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
На електронному майданчику zakupki.prom.ua на момент внесення змін до наказу Міністерства економіки України №490 від 22.03.2016 р. (редакція від 03.05.2019р.) не було технічної можливості внести пункти:
- 10.2 Джерело фінансування Форми оголошення про проведення відкритих торгів;
- п.16.1 Джерело фінансування Форми звіту про укладені договори;
- п.8.2 Джерело фінансування Форми повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури.
У зв’язку з чим при підписанні:
- Оголошення про проведення відкритих торгів;
- Звіту про укладені договори;
- Повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури;
у кабінеті замовника на електронному майданчику zakupki.prom.ua система жодним чином не повідомляла про не відповідність форми оприлюднення інформації, що заповнювалася.
Звертаємо увагу, що навіть при нашому бажанні ми не могли внеси потрібну інформацію.
Чи буде це вважатися підставою для відповідальності за порушення закону «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22177-06, розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490”, в якому розглянуто питання змін у формах документів у сфері публічних закупівель.
При цьому інформуємо, що зазначений лист було направлено Державній казначейській службі України та Державній аудиторській службі України листом Мінекономрозвитку від 30.05.2019 № 3304-04/22573-06.
|
|
|
21.07.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Проведена спрощена закупівля і не було учасників, спрощена закупівля оголошена повторно, прийшов учасник який подав пропозицію, яка не відповідає технічному завданню. Учасника дискваліфіковано. Статус закупівлі-закупівля не відбулась. Які подальші дії замовника, третя спрощена чи прямий договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Отже, пунктом 2 частини вісімнадцятої статті 14 Закону визначено, що спрощена закупівля автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі відсутності пропозицій учасників для участі в ній.
У свою чергу, відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Таким чином, зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни спрощеної закупівлі на підставі пункту 2 частини вісімнадцятої статті 14 Закону.
Водночас про способи закупівлі з урахуванням вартісних меж визначених Законом можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
26.12.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
У січні 2018 року ДРИДУ НАДУ з дотриманням вимог Закону було укладено договір про закупівлю природного газу із строком дії до 31.12.2018 року.
Протягом дії договору, у зв’язку зі значним підвищенням ціни на газ, обсяг закупівлі було зменшено, в наслідок чого виникла необхідність у грудні 2018 року укласти другий договір про закупівлю природного газу.
Відповідно до частини п’ятої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Питання:
1)Якщо протягом року було укладено декілька договорів за одним і тим самим предметом закупівлі, чи має право замовник продовжувати дію першого (більшого за обсягом закупівлі), а не останнього договору?
2)Чи правомірні дії замовника:
- після виконання умов договору, не розміщуючи звіт про виконання договору, продовжити дію цього договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року;
- укласти другий договір за тем же самим предметом закупівлі строком дії до кінця 2018 року;
- після затвердження видатків в 2019 році укласти ще одну додаткову угоду до діючого (продовженого першою додатковою угодою) договору про закупівлю, в якій зазначити конкретну суму закупівлі в межах 20 % від суми попереднього договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Питання щодо проведення декількох процедур закупівель з одним і тим самим предметом закупівлі розглянуто у запиті 330/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c68a4d79-923d-4d47-bdbc-172303759152&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Питання щодо розміщення звіту про виконання договору розглянуто у запиті 813/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e5e2ea3-c78c-46f0-b93d-6695c9438f96&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо продовження строку дії договору на початку наступного року.
|