|
24.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
ЛКП «Залізничнетеплоенерго» здійснює діяльність в окремих сферах господарювання – забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам.
Відповідно до ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюється оператором зовнішніх інженерних мереж – тобто «ЛКП «Залізничнетеплоенерго». Відповідно до вказаного закону та Методики визначення розміру внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку…, затвердженої Наказом Мінрегіонбуду 05.06.2018р. №129, підприємству встановлено внески за обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку – регулярні платежі, визначені окремо для кожної будівлі, що враховують витрати на обслуговування вузлів комерційного обліку за кожною комунальною послугою…, зокрема витрати на огляд, періодичну повірку засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку…(абз.І п.2 р.ІІ і абз.5 п.4 р.ІІ Методики).
Відтак підприємству необхідно укласти договір із Держстандартом на повірку засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі» (в останній редакції) пп.5 п.6 ст.3 цей Закон не застосовується у випадку , якщо замовники здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами…
Відповідно до ЗУ «Про ціни і ціноутворення» п.п.3 п.1 ст.5 Кабінет Міністрів України …визначає перелік товарів, державні регульовані ціни на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади…
Відповідно до ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» ст.17 п.4 «Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб’єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки. Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України», а згідно п.6 «Порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, а також норми часу, необхідного для проведення повірки таких засобів, встановлюються нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.»
Визначення вартості робіт з періодичної повірки засобів вимірювальної техніки вузлів комерційного обліку здійснюється відповідно до Порядку оплати робіт і послуг з проведення оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів, повірки зазначених засобів, що перебувають в експлуатації, та визначення вартості таких робіт і послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 865 (далі Порядок №865), з урахуванням Норм часу, необхідного для проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21 грудня 2015 року № 1719, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 січня 2016 року за № 51/28181. Порядок №865 установлює механізм оплати… та визначення вартості проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки…, що перебувають в експлуатації.
Запитання: чи розповсюджується пп.5 п.6 ст.3 ЗУ «Про публічні закупівлі» (в останній редакції) до закупівель робіт з проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом, на підставі пункту 5 частини шостої статті 3 Закону.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення переліку послуг, ціни (тарифи) на які затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень.
|
|
02.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно із підпунктом 37 пункту 1 статті 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» учасником процедури закупівель можуть бути об’єднання учасників (підприємств).
Згідно пункту 5 статті 16 ЗУ «Про публічні закупівлі» у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.
Відповідно до вищезазначеного прошу надати відповідь, чи має право замовник узагальнювати досвід роботи на одному будівельному об’єкті у разі якщо у складі консорціума є генпідрядна та субпідрядна компанії. Причому генпідрядна компанія має договір із замовником тендеру, а субпідрядна компанія з генпідрядником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини п’ятої статті 16 Закону у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою.
Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
Так, згідно з частиною четвертою статті 120 ГК України консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.
Отже, у разі якщо учасником процедури закупівлі є об'єднання учасників, зокрема консорціум, підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.
|
|
18.02.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
05 лютого 2021 року було укладено договір про теплопостачання з монополістом (ДК 021:2015: «09320000-8 – Пара, гаряча вода та пов’язана продукція»). 11 лютого 2021 року збільшена ціна за 1 Гкал у зв'язку з підвищенням ціни на газ, що враховується при розрахунку Гкал. На основі якого пункту частини 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" доцільно внести зміни до істотних умов договору (пункт 2 чи пункт 7 та пункт 1 (враховуючи, що необхідно зменшити кількість Гкал оскільки недостатньо фінансування на весь рік).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
25.06.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Чи внесення Замовником при оголошенні процедури відкритих торгів всієї необхідної інформації в усі доступні (на момент оголошення закупівлі) обов’язкові поля в електронній системі закупівель відповідно до вимог пункту другого наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» № 490 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 449/28579) (зі змінами) є належним виконанням Замовником вимог Закону, що не призведе до необхідності відміняти торги (зокрема, оголошені в період з 03 по 20 травня поточного року).
Чи є підставою (необхідною та достатньою) для скасування відкритих торгів (зокрема, оголошених у період з 03 по 20 травня цього року) невідповідність оголошення, сформованого системою в ПДФ-форматі (без пунктів 9.1 та 10.2) затвердженій формі оголошення з підстав, наведених в частині першій статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі":
-порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законо; або
- неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, стосовно підтвердження технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03
Разом з тим, Мінекономрозвитку звернулося до ДП "Прозорро" листом від 12.07.2019 № 3304-04/29049-08 щодо дати технічної реалізації відображення полей “Конкретна назва предмета закупівлі (Джерело фінансування закупівлі)”; “Опис змін, що внесені до істотних умов договору (Кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг після внесення змін)” у друкованих формах документів у сфері публічних закупівель.
Тому про результати розгляду даного питання Вас буде повідомлено додатково.
|
|
17.12.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Наше підприємство є комунальним.
На при кінці року потрібно продовжити термін дії договорів на закупівлю. для укладання додаткової угоди на 20 % від суми , визначеної у початковому договорі про закупівлю.
Стало питання який договір вважається початковим відповідно до п.6 ст.41 Закону України №922
- перший договір укладено 20.03.2020 за місцеві кошти і діяв старий Закон;
- другий договір укладено в липні 2020 за місцеві кошти діяв новий Закон;
- третій договір в листопаді 2020 за кошти НСЗУ діяв новий Закон;
У 2021 році кошти передбачено закупівля медикаментів за рахунок коштів НСЗУ.
Від якого договору буде правильно укласти додаткову угоду на 20%
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|