|
06.03.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
1. Яким чином має формуватись та оприлюднюватись річний план закупівель при наявності у замовника декількох уповноважених осіб (єдиним планом, чи окремими планам за напрямками діяльності кожної уповноваженої особи)?
2. Яким чином завершати процедури закупівлі у випадках тимчасової відсутності уповноваженої особи (наприклад, особа на лікарняному)?
3. Чи необхідно уповноваженій особі перед оприлюдненням звіту про виконання договору про закупівлю (закінчення строку дії договору про закупівлю, або його виконання сторонами, або його розірвання) оформлювати протоколом відповідне рішення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Щодо питань 1, 2
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує інформаційний лист щодо уповноваженої особи, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в інформаційному листі, який буде розміщений на Інфоресурсі у підрубриці "Узагальнені відповіді".
Щодо питання 3
Відповідно до частини десятої статті 11 нової редакції Закону Уповноважена особа, зокрема забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону.
Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Отже, уповноважена особа оформлює протоколи у разі прийняття відповідних рішень.
|
|
06.03.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Підприємство уклало договір на постачання теплової енергії з бюджетною організацією.
Умовами договору визначена форма оплати - передоплата (для комунального підприємства це дуже важливо).
При формуванні звіту про результати проведення процедури закупівлі Замовник припустився помилки і у графі "Тип оплати" зазначив "Післяоплата" повністю нівелювавши попередні домовленості скріплені підписами та печатками. Оскільки Держказначейство не дивиться на умови договору, а керується відомостями у Звіті відмовляючись виконувати передоплату.
Повторюю: Для комунального підприємства - ЦЕ ВКРАЙ ВАЖЛИВО!
Сайт "Прозорро" відповів, що помилку виправити неможливо, посилаючись на Технічне завдання, розроблене Вашим Міністерством.
Питання: Навіщо проводити такі процедури, коли технічну помилку, яка НИЩИТЬ скріплені домовленості неможливо виправити?
Якщо є шлях для виправлення помилки - дайте пораду.
Якщо нема, то Ваше Технічне завдання НЕДОСКОНАЛЕ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що що на подібне питання надано відповідь у запиті 82/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
|
|
05.03.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
У 2018 році був заключений договір з нерезидентом (Росія) на виконання робіт, у договорі ціна договору зазначена
в рублях, а в системі - в гривнях (переведена по курсу НБУ по закінченню аукціону).
Як правильно проставити виконання договору в системі (в рублях чи в гривні), адже ніде не має інформації,
що можна зробити перерахунок в гривню, по курсу НБУ, після підписання договору, в тому числі під
час заключення додаткових угод, закриттю, виконанню договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні за змістом питання надано у запитах 130/2017 та 1042/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b7c2f27-204b-4fab-bc7b-96482ec5a116&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d10aed81-3cf6-47b2-8b03-42fab988b884&lang=uk-UA
|
|
05.03.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Суть питання: При подання тендерної документації, учасник погодився на умови запропоновані замовником, та прописав в догорові ціну за перевезення не регулярні перевезення, ціна за км). Після чого, оприлюднив на майданчику договір. Після визначення переможця, при підписанні догорові, переможець змінив розцінки (за км) та прописав додаткову розцінку.
Запитання, як діяти в таких ситуаціях?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" та від 30.12.2017 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
|
|
04.03.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
ТОВ «МАРГАЗ» пропонує розглянути внесення змін в ЗУ «Про публічні закупівлі» стосовно оскарження закупівель з відбору за рамковими угодами, оскільки процедура відбору за рамковою угодою не передбачає її оскарження в АМКУ. Судове оскарження процедури довгострокове та не захистить прав Учасника торгів, які порушуються при таких формах закупівель та повинні розглядатися АМКУ в рамках законодавства в сфері публічних закупівель. Маємо приклад, який на нашу думку, висвітлює вищевказану проблему.
Також хочеться звернути увагу на відсутність обов’язку у Замовників працювати за укладеними договорами за результатами закупівлі. На участь у закупівлі та відбори проб (в результаті закупівлі пального) Учасник несе певні витрати. Проте немає жодних гарантій, що Замовник буде співпрацювати за укладеним договором. Наприклад, у разі проведення відбору за рамковою угодою та укладенням договору про закупівлю Замовник оголошує новий відбір (можливо, у разі незадоволення Переможцем) та працює за першим договором короткий проміжок часу, який не дає можливості Переможцю навіть компенсувати витрати, пов’язані з участю у закупівлі. Пропонуємо передбачити відповідальність Замовника за невиконання умов договору в частині отримання певної кількості товару за укладеним договором, що забезпечить можливість суб’єктам підприємницької діяльності здійснювати свою діяльність та отримувати прибуток в економічно рівноправних та конкурентних умовах.
За умовами Тендерної документації багатьох Замовників у м.Маріуполь також існує вимога, що у разі застосування Замовником до учасника за результатами раніше укладених договорів оперативно-господарських санкцій згідно ст.236 Господарського кодексу України, проведення претензійно – позовної роботи, щодо порушень умов Договору, Замовник має право відхилити пропозицію учасника.
Проте Замовники користуються цією вимогою у власних інтересах, штучно створюючи претензійно-позовну роботу, тим самим безпідставно дискваліфікують небажаних Постачальників. Пропонуємо передбачити у законодавстві обов’язок Замовника довести факт порушення, факт завдання шкоди, що може бути підтверджено лише рішенням суду на користь Замовника, що надасть можливість Постачальникам, які здійснюють свою діяльність у правовому полі, не потерпати від упередженого та дискримінаційного ставлення деяких Замовників та їх незаконних спроб укладати договори тільки з бажаними постачальниками.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Тендерна документація для закупівлі за рамковою угодою розробляється за формою примірної тендерної документації для процедури відкритих торгів, затвердженої наказом від 13.04.2016 № 680 “Про затвердження примірної тендерної документації” та повинна містити обов’язкові складові, встановлені статтею 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю.
Поряд з цим пунктом 3 розділу ІІІ Порядку укладання і виконання рамкових угод (далі – Порядок) затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 визначено додаткові обов’язкові складові, які повинна містити тендерна документація для закупівлі за рамковою угодою, зокрема проект рамкової угоди, зміст якої відповідає вимогам, визначеним у розділі IV цього Порядку.
При цьому з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника/ЦЗО рамкова угода не може бути укладена раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти рамкову угоду.
Пунктом 4 розділу V Порядку встановлений строк для оскарження рішень замовника при проведенні закупівлі за рамковою угодою.
Разом з тим, оскарження процедури відкритих торгів для укладання рамкової угоди здійснюється відповідно до статті 18 Закону.
Отже, оскарження процедури закупівлі можливе саме на першому етапі при проведенні процедури відкритих торгів для укладання рамкової угоди. При цьому зазначаємо, що оскарження на етапі проведення відбору учасника згідно з умовами рамкової угоди для укладення договору про закупівлю не передбачено.
Водночас повідомляємо, що порушені у запиті питання будуть опрацьовані під час роботи Міністерства над удосконаленням законодавства у сфері публічних закупівель.
|