|
|
15.03.2023
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз'яснення яким чином Учасник може змінити ціни ,якщо відбувається коливання такої ціни в регіоні,проте ТПП не надає довідки на певні категорії продукції (наприклад м'ясо заморожене куряче -всі види, м'ясо в напів тушах,деякі види овочів та фруктів як свіжі так і оброблені і даний список не є вичерпним ) і ТПП має фактично монополію на дані види довідок,що є дуже дороговартісними .До того ж підтвердити коливання навіть на ті види продукції ,які є у переліку досліджень буває нереально з ряду причин :1.ТПП здійснює моніторинг цін по роздрібних магазинах і враховує навіть акційні товари,що вже спотворює реальні ціни до того ж роздрібні магазини продають продукцію вже з націнкою до 35-60 % від закупівельної ціни,але ж постачальники закуповують в основному товар у виробників і офіційних дистриб'юторів і ставлять в цінових пропозиціях мінімальну націнку. Таким чином коливання на ринку відбувається проте у ТПП вже викривлена інформація щодо цього коливання і учасник змушений розривати діючі договори.
2.ЗУ "Про публічні закупівлі" вимагає надання ціни станом на дату укладання договору а ТТП не завжди може надати таку довідку ,оскільки наявність інформації у даної служби залежить від того чи брали інші учасники довідки на дану дату.Брати довідку наперед для учасника знову ж таки у зв'язку з високою вартістю довідок ТПП є абсолютно нерентабельно.
Таким чином незважаючи на зміни до ЗУ "Про публічні закупівлі" в питанні регулювання цін учасники залишаються абсолютно не захищені в своїх економічних інтересах саме через монополію ТПП та абсолютно нелогічну процедуру моніторингу цін.
В той же час управління статистики яке є в кожному регіоні і могло би надавати таку інформацію значно дешевше не може надати актуальні ціни на момент підняття,оскільки надає інформацію з запізненням в місяць-півтора !
Як учасникам виходити з цієї ситуації?
|
|
Відповідь
|
|
Так, на сторінці 3-4 вказаного листа наведено інформацію щодо алгоритму дій замовника та учасників під час проведення тендеру, який передує укладенню договору про закупівлю на визначених умовах.
Крім того, у додатку до цього листа у відповідному випадку зазначено, що інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації і вказано, що перелік таких організацій не є вичерпним.
Отже, для можливості підтвердження наявності підстави для внесення змін до істотних умов при виконанні договору про закупівлю у наведеному випадку, учасник може надавати пропозиції замовнику щодо порядку їх зміни та організації (установи, органу тощо), яка може надавати відповідну інформацію, саме на етапі проведення тендеру та у спосіб передбачений законодавством.
|
|
|
14.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Нашому підприємству виділили кошти для придбання автомобіля «ФУРГОН МАЛОТОНАЖНИЙ» він входить в перелік визначений підпункт 2 пункту 6¹ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про публічні закупівлі», відповідно ми повинні ставити вимогу перед замовниками, що ступінь локалізації товару має бути не менше 15% і товар (автомобіль) повинен бути в переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації котрий оприлюднений на веб-порталі та офіційному вебсайті Мінекономіки. Але автомобіль котрий ми планували придбати за процедурою відкритих торгів з особливостями (так як і будь-який малотоннажний фургон) відсутній в перелік, відповідно торги не відбудуться.
Питання:
1. Чи зможемо ми придбати автомобіль по прямому договору згідно п.п. 6 п. 13 (неподання жодної тендерної пропозиції) Особливостей (Постанова 1178) і не вимагати при цьому у (вже) постачальника підтвердження ступеня локалізації автомобіля?
2. Чи можемо ми придбати б/у автомобіль «малотоннажний фургон» за процедурою відкриті торги з особливостями без вимоги підтвердження локалізації?
3. Чи можемо ми придбати б/у автомобіль у фізичної особи за процедурою відкриті торги з особливостями?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Шодо питання 1
Згідно з абзацом третім пункту 3 Особливостей під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.Відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 44 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений в тендерній документації. Отже, при укладенні договору про закупівлю відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, з урахуванням прийнятного відсотку перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений в тендерній документації. При цьому в листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315зазначено, що вимога про ступінь локалізації застосовується замовником до закупівель у разі якщо вартість предмета закупівлі, вказаного у переліку (у тому числі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом), становить або перевищує 200 тисяч гривень. Питання щодо застосування ступеня локалізації виробництва до предмета закупівлі бувшого у використанні розглянуто у запиті № 1160/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=46c0507d-c82a-4419-8698-8c62a5519a1c&lang=uk-UA
Щодо питання 3
Згідно з пунктом 37 частини 1 статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару
Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону.
|
|
|
14.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
15.11.2022 набула чинності постанова№ 1275 від 11.11.2022 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Постанова № 1275). Постановою № 1275 затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі — Особливості оборонних закупівель).
При цьому абзацом 2 пункту 8 Особливостей оборонних закупівель передбачено, що Державні контракти (договори) укладаються державними замовниками з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 р. № 335 “Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану” ( далі – Постанова № 335).
ТОВ «Тендерне Агенство Радник» яке є зокрема надавачем консультаційних на численні вимоги клієнтів- замовників у оборонній сфері , звертається до Вас за роз’ясненням:
1.Відповідно до абзацу 1 підпункту 1 пункту 1 постанови № 335) на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.
Виходячи з того,що в абзаці 1 підпункту 1 Постанови № 335 чітко написано «на підставі калькуляції ВИТРАТ» чи вірним буде твердження що в період воєнного стану постачальники державного оборонного замовлення мають працювати за собівартість без прибутку, тобто не включати у калькуляцію показник прибутку?
2. Якщо калькуляція витрат не повинна включати прибуток, чи стосується це не тільки товарів, робіт, прслуг прямого оборонного призначення (зброя, комплектуючі, боєприпаси, ремонт військової техніки і т.д), а і товарів, робіт, послуг для забезпечення адміністративно-службової діяльності (папір, запчастини до авто, комп‘ютери, ноутбуки, канцтовари тощо)?
3. Чи може ціна державного контракту (договору) відрізнятися від калькуляції витрат?
4. Чи стосується відсутність прибутку в калькуляціїї витрат, товарів іноземного виробництва.
Просимо надати відповідь або повідимити до кого можна звернутися за роз’ясненням по цим питанням.
Контактний телефон 80932076175 Плашенко Катерина
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки не є розробником постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" (далі – постанова № 335) в поточній редакції, а тому відсутня можливість відповісти на питання по суті Вашого Звернення.
Водночас повідомляємо, що наразі Мінекономіки веде роботу щодо внесення змін в постанову № 335. Враховуючи зазначене, Мінекономіки надасть загальне роз’яснення, в тому числі згідно з піднятими питаннями у Вашому зверненні, після затвердження проєкту постанови Кабінетом Міністрів України.
|
|
|
14.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Якщо змінився ступінь локалізації товару , вже внесеного в Перелік, але все рівно перевищує 15% , чи потрібно вносити повторно заявку з калькуляцією на сайті Прозорро? Адже фактична калькуляція ,яка буде надана замовнику при укладанні договору, буде відрізнятися від поданої для включення товару в Перелік.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 117/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e08a29d8-9273-4f78-9d62-4b6bcf144c1b&lang=uk-UA
|
|
|
13.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 64 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Згідно з підпунктом 3 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей.
Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями.
1.Чи має право замовник проводити нову закупівлю (з новим ідентифікатором на сайті прозоро) з ідентичним ДК, якщо відміна закупівлі Замовником, яка оголошувалася раніше була оскаржена Учасником та орган оскарження (АМК) прийняв рішення скасувати відміну закупівлі?
2.Чи підпадають дії замовника під дію п.6 особливостей, тобто чи є дії замовника правомірними щодо проведення аналогічної закупівлі з однаковим ДК при наявності рішення АМК щодо зобов'язання скасувати відміну торгів, які були оголошені раніше з аналогічним ДК?
Зокрема:
- перша закупівля оголошена 06 лютого 2023
- відмінена перша закупівля Замовником 16 лютого 2023
- друга закупівля з ідентичним ДК оголошена 17 лютого 2023
- рішення АМК щодо зобов'язання скасувати рішення Замовника про відміну першої закупівлі - 02.03.2023
- після 02.03.2023 року Замовник й далі проводить другу закупівлю з ідентичним ДК.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.Відповідно до пункту 64 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Згідно з підпунктом 3 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей. Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Тому в разі оскарження процедури закупівлі замовник завершує закупівлю з врахуванням рішення органу оскарження. Крім цього, зазначаємо, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|