|
|
13.03.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати тлумачення до Наказу №557 від 30.03.2016р. зі змінами від 12.04.2016р. №676 "про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу".
Цікавить тлумачення норми пунка 3.6 розділу №3 "Уповоноважена особа замовника повинна мати"
-вищю юридичну освіту;
-не менше двух років досвіду роботи в сфері закупівель.
Відповідні норми мають рекомендаційний характер, як зазначено в преамбулі наказу? Чи замовник обов'язково зобов'язаний дотримуватися положень наказу при призначені уповноваженої особи на посаду?
Якщо замовник виявить бажання призначити на посаду уповноваженої особи, працівника свого структурного підрозділу, котрий працює за трудовим договором, має вищу юридичну освіту, орієнтується в зконодавстві, але не має досвіду роботи у сфері закупівель передбаченого нормами наказу (2 роки), додатково прошов навчання в сфері закупівель, має сертифікат за результатми курсів.
Чи має можливість замовник призначити таку особу на посаду уповноваженої особи з закупівель ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
Уповноважена особа (особи) – службова, посадова та інша фізична особа замовника, визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту) (стаття 1 Закону).
Водночас відповідно до частини другої статті 11 Закону у разі визначення замовником уповноваженої особи (осіб) організація роботи здійснюється нею (ними) самостійно згідно з умовами трудового договору (контракту) або положення. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту.
Поряд з цим згідно з пунктом 1.1 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” на виконання частини п’ятої статті 11 Закону, Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність.
Поряд з цим, статтею 38 Закону визначено відповідальність за порушення вимог цього Закону. Так, зокрема за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
З огляду на викладене та зважаючи, що уповноважена особа є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель, замовник встановлює вимоги до уповноваженої особи (осіб), керуючись метою цього Закону, принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону та з урахуванням статті 38 Закону.
При цьому під час розроблення положення про уповноважену особу (осіб) замовник може керуватися Примірним положенням.
У свою чергу повідомляємо, що питання визначення уповноваженої особи розглянуто в листі від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=10&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
12.03.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз`яснення щодо правильного трактування листа Мінекономрозвитку України від 27.10.2016 року № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю», а саме, щодо зміни ціни у зв’язку із зміною ставок податків та зборів.
Відповідно до п 6 частини 4 статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів, пропорційно до змін таких ставок.
- Чи збільшення розміру мінімальної заробітної плати, яка призводить пропорційно до збільшення відрахування єдиного соціального внеску та військового збору, може вважатись підвищенням ставок податків та зборів відповідно до вимог п.6.ч.4. ст. 36 Закону
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 52/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=669bc1e6-d24d-45f3-a177-0daf7ccbc380&lang=uk-UA
Таким чином, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю саме у випадку зміни ставки податку чи збору, дотримуючись вимог Закону та Податкового кодексу України. Визначення поняття “ставка податку” наведено в статті 25 Податкового кодексу України.
При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених частиною четвертою статті 36 Закону, може здійснюватись виключно у разі, якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни ціни.
|
|
|
12.03.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Прошу надати роз'яснення щодо пропорційного збільшення відрахувань ставок та зборів у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати.
Тобто, чи можна змінити ціну договору у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати (що призвело до підвищення податків та зборів)у розумінні листа Міністерства економіки України від 27.10.2016 року № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 52/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=669bc1e6-d24d-45f3-a177-0daf7ccbc380&lang=uk-UA
Таким чином, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю саме у випадку зміни ставки податку чи збору, дотримуючись вимог Закону та Податкового кодексу України. Визначення поняття “ставка податку” наведено в статті 25 Податкового кодексу України.
При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених частиною четвертою статті 36 Закону, може здійснюватись виключно у разі, якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни ціни.
|
|
|
12.03.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
КП є виконавцем робіт за предметом договору:"Проектні(вишукувальні роботи по підготовці матеріалів та розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку..." Згідно з кошторисом робіт повинна бути виконана Державна землевпорядна експертиза та здійснена оплата. Після завершення всіх етапів робіт, Замовник дійснить оплату за виконану роботу, в т.ч. і за експертизу (компенсує).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання зазначена у запиті 667/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5644094f-5d84-4c2f-99d3-68bb2a8791fe&lang=uk-UA
Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження.
|
|
|
12.03.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!, у кінці 2018 року замовником було укладено договір на проведення робіт на 1,4 млн грн. із строком дії договору до 31.12.2019, та відповідно до статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі" оприлюднено звіт про укладений договір. Зазначений договір було зареєстровано у 2018 році за наявними бюджетними асигнуваннями 2018 року. У 2019 році виникає необхідність проведення додаткових робіт по зазначеному об’єкту за укладеним договором на загальну суму 500 т. грн. та замовнику надають додаткові кошти, які він об’єктивно не міг передбачити. Таким чином, у разі укладання додаткової угоди до договору загальна вартість договору складатиме 1,9 млн грн., що перевищую межу встановлену у статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», але 1,9 млн грн. складається із сум 2018 та 2019 бюджетних років, які є менші ніж порогова сума визначена статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі» у частині закупівлі робіт.
Враховуючи вищезазначене, прошу надати відповідь на питання:
1. Чи повинен проводити замовник процедуру закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"? (прошу надати відповідь із зазначення «так» або «ні» та з обов’язковим посилання на нормативно-правові акти)
2. Чи зобов’язаний замовник укладати саме додаткову угоду до договору? (Цивільний кодекс не обмежує замовника на укладання окремого договору)
3. Як повинен замовник відобразити зазначену суму коштів (500 т. грн.) у додатку до річного плану у разі укладання додаткової угоди, оскільки за Вашою позицією у разі укладання додаткової угоди до тендерного договору у сумі до 20% відповідно до частини 5 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» сума 20% у річному плані не відображається. Вищезазначений випадок є подібним до укладання додаткової угоди у сумі до 20% та може бути розглянутий, як аналогія права.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 183/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f4a32a0e-5cb5-4ec0-9b8b-5b96e1adbbb5&lang=uk-UA
Разом з тим, оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану (додатку до річного плану) та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель, та передує їх проведенню.
|