|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вами на Запит № 434/2019 опрацьовано та надано відповідь, але вона не містить ніякої відповіді, а тільки відсилає до закону. У Законі України не визначено, а Замовник у своєї тендерної документації наполягає, тому повторно прошу надати відповідь, чому ліцензія ДАБІ не може бути підтвердженням відповідної кваліфікації учасника. На приклад, ми же погоджуємося прийняти на роботу водія, вимагаємо тільки права, а перевірку знань правил руху ні виконуємо. Другий приклад, приймаємо на роботу юриста та не перевіряємо знання юриспруденції. Так чому ми не довіряємо ліцензії ДАБІ? ДАБІ державна установа і у своєї діяльності користується виключно Законом України про ліцензування.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь зазначена у запиті 434/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7858e92d-05b7-4c3b-8b81-dfef46a8620f&lang=uk-UA містить вичерпну відповідь на питання
Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.
Отже, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону та указує у тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 36 Закону учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.
Крім того, відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Таким чином, з питань вимог, установлених у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до конкретного замовника, який здійснює закупівлю.
При цьому порядок оскарження процедур закупівель встановлений у статті 18 Закону. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
|
|
|
05.06.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день КЗ "Павлоградська ЦРЛ" ДОР" звертається до Вас з наступним питанням.
В листопаді 2018 року лікарня оголосила закупівлю природного газу на очкувану потребу. 26 грудня 2018 року був укладений договір на суму 2 932 595,00 грн. та об'єм постачання природного газу складав до 280 тис. куб. мет. Строк поставки січень-грудень 2019 року.
10 січня 2019 року за наявності кошторисних призначень сума договору була зменшена до 151,602 куб метрів в період січень-квітень 2019 року та сума відповідно склала 1 587 811,13 грн.
З урахуванням фактично використаних об'ємів у КЗ "Павлоградська ЦРЛ" ДОР" залишилась економія у сумі 240 566,71 грн.
Відповідно до ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" істотні умови договору не можуть змінюватись, окрім випадків передбаечних зазначеню статтею.
Віідповідно до специфіки договору постачання строк поставки можно віднести до істотної умови договору.
Запитання.
В контексті данної ситуації чи правомірно буде з боку закладу суму 240 566,71 грн. не зменшити, а строк поставки перенести на жовтень 2019 року?
Заздалегідь вдячні за допомогу!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
|
|
|
04.06.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Лист у МЕРТ
Замовником укладено договір про закупівлю будівельних робіт. Ціна договору є твердою.
Договором передбачено, що "ціна може бути уточнена в разі зміни законодавства з питань, обов’язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт".
Пунктом 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
За час дії договору, виконання якого триває, зросла законодавчо визначена мінімальна заробітна плата, що потягло збільшення витрат виконавця робіт.
Питання:
1. Чи відноситься мінімальна заробітна плата до «регульованих цін (тарифів) і нормативів»?
2. Чи можна розцінювати фразу в договорі: «в разі зміни законодавства з питань, обов’язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт» – як «встановлення в договорі порядку зміни ціни», що передбачено п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону?
3. Чи зобов'язаний замовник за наявності умов, передбачених ч.ч. 4, 6 ст. 36 зазначеного Закону, укласти угоду про збільшення ціни договору? Чи це його саме право, а не обов'язок?
4. Яким чином замовник може відреагувати на вимогу підрядника підняти ціну договору за вищевказаних обставин?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель в листах за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, (лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”) та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 (лист від 30.12.2017 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
|
31.05.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
В січні 2019 бюджетною організацією проведені відкриті торги, укладено договір на постачання природного газу. Згідно Постанови № 580 Національної комісії від 22.04.2019 внесені зміни до Кодексу газотранспортної системи, згідно якої з 01.05.2019 замовник повинен бронювати потужність постачання газу. Посилаючись на вказані норми Постачальник вимагає додатково укласти договір про надання послуг з замовлення (бронювання)потужності (тариф 188,63 грн. за 1000 кб. м. ,ціна договору складає 6000 грн.)
Прошу роз'яснити, як повинен вчинити Замовник в зазначеній вище ситуації, чи має він право укласти прямий договір на бронювання потужності, а також за яким кодом ДК021:2015____ повинна відбуватись закупівля даної послуги? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у листі 461/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a2a7b0e-d9c1-41d3-ac4a-9e82654f0594&lang=uk-UA
|
|
|
30.05.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємство є замовником у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" та здійснює діяльність в окремих сферах господарювання (забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії). При закупівлі послуг з перетікання електричної енергії (допорогова закупівля) виникло наступне питання: в типовому договорі (додаток 2 до ПРРЕЕ) зазначено, що "Договір укладається строком на один рік, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку одна із Сторін не повідомить іншу про відмову від цього Договору або його перегляд". Виходячи зі ст. 179 ГК України, з огляду на ч. 1 статті 628 ЦК України, сторони не можуть відступати від форми та змісту типового договору, передбаченого додатком 2 до ПРРЕЕ. Наразі друга сторона договору відмовляється укладати договори на один рік без пролонгації на наступний рік. Постає питання: яким чином вносити закупівлю послуг з перетікання електричної енергії в додаток до річного плану закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з статтею 2 Закону цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі встановлені у цій статті Закону. Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу третього пункту 2 наказу Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”, інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, вноситься до додатку до річного плану закупівель, що складається за формою річного плану закупівель, шляхом заповнення відповідних полів в системі.
Водночас зазначаємо, що відповідно до статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
З огляду на викладене, у разі виникнення у замовника потреби у придбанні обсягу товарів, робіт і послуг, вартість якого перевищує межі, встановлені Законом на наступний рік, замовник здійснює таку закупівлю шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. У разі якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені Законом замовник укладає такі договори, керуючись Цивільним та Господарським кодексами України. При цьому річний план складається і затверджується щодо закупівель, які планується провести, тобто без урахування зобов"язань за договорами про закупівлю, строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку.
При цьому інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Тому, з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП пропонуємо звернутися до зазначеного вище органу.
|