|
|
30.01.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником проведено переговорну процедеру закупівлі (скорочену) на закупівлю за ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія (на умовах постачання універсальних послуг)),ідентифікатор закупівлі UA-2020-01-15-000230-a.Центральний орган виконавчої служби, що реагує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (державна казначейська служба), відмовляється брати на реєстрацію, укладений за результатами проведеноденої процедури закупівлі, договір з постачальником універсальних послуг та вимагає відміни проведеної процедури закупівлі.Своє рішення державна казначейська служба аргументує тим, що на її думку предмет закупівлі повинен бути визначений за ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія як (Електрична енергія). Аналіз проведення закупівлі даного предмету закупівлі в системі Прозоро показує, що замовники по різному визначають конкретну назву даного предмета закупівлі. Прошу надати офіційне розяснення правомірність дій замовника та державної казначейської служби. В звязку з важливістю дане питання прошу розглянути терміново.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06%20, розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”.
Поряд з цим зазначаємо, що замовник самостійно визначає предмет закупівлі з дотриманням вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, та зазначає конкретну назву предмета закупівлі.
Згідно з абзацами першим та другим частини другої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
|
|
|
29.01.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго вечера. До нас надходять пропозиції на укладання прямих договорів від постачальників до 50 тис. На деякі товари ми уклали договори. Потім надійшла пропозиція від іншого постачальника з меншою ціною. Що в такому разі ми повинні зробити? Розірвати укладений договір та укласти новий чи зменшувати ціну вже з укладеним? Чим керуватися в даному випадку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Поряд з цим, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону.
При цьому договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
Разом з тим, підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України.
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Крім того, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
|
|
|
29.01.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго ранку. У нас є договір у якому прописано, що інформація у рамках договору являється комерційною таємницею,розголошення якої передбачає кримінальну відповідальність. Згідно плану закупівель, по предмету закупівлі, що в цьому договорі, повинен публікуватися звіт про укладений договір, бо сума предмету закупівлі на рік більше 50 тис. грн. Я, як секретар тендерного комітету, повинна оприлюднити звіт про укладений договір, висвітливши інформацію, яка є в договорі,а також оприлюднивши скан-копію самого договору. Як бути в такій ситуації? Чи маю я право на такі дії? Дуже вдячна за швидку відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що питання оприлюднення звіту про укладені договори у запиті 86/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f8067b3f-e2c0-4a93-b549-356023f05d29&lang=uk-UA
У свою чергу, закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, зокрема такими як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель. Дотримання принципів закупівель забезпечується зокрема через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до Закону.
При цьому статтею 38 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, зокрема члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України.
|
|
|
29.01.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можливе застосування в договорі (посилання в договорі), укладеного по переговорній процедурі, ч.3. ст.631 Цивільного кодексу - сторони погодились, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 91/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA
|
|
|
27.01.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міністерства примушують виконувати державні закупівлі в системі "Прозорро", при цьому не забезпечують ніякого механізму захисту від недобросовісних постачальників, які можуть поставити не той товар, чи не у вказані строки.
Чому нема можливості залишити хочаб відгук про постачалника, або звернутись з проханням про перевірку і недопущення такого постачальника до обману інших закупівельників?
Не давайте будьласка стандартних відповідей, а краще зауважте і прийміть міри!
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06%20, розміщено лист та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо застосування господарських санкцій.
Разом з тим, замовник може встановити вимогу в тендерній документації щодо забезпечення тендерної пропозиції та забезпечення виконання договору.
При цьому звертаємо увагу, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до частини другої статті 17 нової редакції Закону замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
|