|
|
31.01.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нормами ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» передбачено два типи договірної ціни – тверда та динамічна. При цьому, тверда ціна встановлюється незмінною на весь обсяг будівництва з наданням виконавцем гарантій щодо виконання завдання в установлені строки за фіксовану ціну, а взаєморозрахунки за твердими договірними цінами проводяться на підставі виконаних робіт та їх вартості, визначеної в договорі. Враховуючи, що договір укладено внаслідок проведення процедури відкритих торгів, чи має право замовник при проведенні взаєморозрахунків витребовувати у підрядника накладні на матеріали та обладнання на підтвердження його (підрядника) витрат, якщо така норма при цьому НЕ міститься у договорі про закупівлю?
Відповідно до ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) встановлюється відкритим і може уточнюватися протягом усього строку будівництва. Уточнення динамічної договірної ціни здійснюється з урахуванням обґрунтованих цін на матеріальні ресурси, що склались на момент уточнення. Просимо роз’яснити, чи повинен підрядник при проведенні взаєморозрахунків у випадку динамічної договірної ціни надавати замовнику накладні на матеріали та обладнання на підтвердження його (підрядника) витрат, якщо при цьому уточнення динамічної договірної ціни не відбувається, а такі матеріали та обладнання актуються за цінами, визначеними в погодженій підчас проведення відкритих торгів договірній ціні?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06%20, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 затверджено загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі – Загальні умови). Відповідно до пункту 99 Загальних умов встановлено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.
Водночас до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|
|
|
31.01.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
чи потрібно обов"язково на електронному майданчику закупівлі в системі прозоро розміщувати звіт про закупівлю товару від 1 грн. до 50 000 .00 грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F21890-07
Водночас повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Так, статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Отже, норма щодо обов'язкового оприлюднення замовником в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель буде застосовуватися з 19.04.2020 з введенням у дію нової редакції Закону.
|
|
|
31.01.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можна оформити один договір в одного постачальна на загальну суму , якщо в накладній вказані товари,що відносяться до різних кодів ДК?( Наприклад : вартість накладної 1500,00 грн ,товари віднесені до різних кодів дк. Як показувати і правильно оплачувати ? Скільки договорів має надати постачальник для оплати цієї накладної? )
Цікавить оформлення і оплата договорів в сумах до 50 000,00 грн
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 701/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424
Водночас повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Так, статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Принагідно інформуємо, що наразі Міністерством та Державним підприємством “Прозорро” розробляються необхідні нормативно-правові акти та здійснюється робота з технічної реалізація вимог законодавства в електронній системі закупівель. Узагальнені листи рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону поступово будуть готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
|
|
|
31.01.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
В результаті переговорної процедури укладено договір з Укрпоштою на послуги доставки соціальних виплат населенню. Кожний місяць нам збільшують суму на поштовий збір під фактичну потребу. Чи правильно буде укладати кожний місяць додаткову угоду без проведення процедури? Як відображать в плані закупівель збільшення суми, якщо система не дає редагувати? Кожний місяць - новим рядком?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. Форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
При цьому складання річного плану та внесення до нього змін, є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.
Таким чином, орієнтовний початок проведення процедури закупівлі, очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення такої процедури закупівлі.
Водночас зазначаємо, що питання зміни істотних умов договору про закупівлю розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307-06
Поряд з цим повідомляємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06
|
|
|
30.01.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальний заклад (лікарню) реорганізовано в комунальне некомерційне підприємство (КНП), яке є правонаступником.
Відповідно до ст. 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Якщо юридичну особу реорганізовано, її майно, права та обов’язки переходять до правонаступника. Отже в разі реорганізації юридичної особи шляхом перетворення до нової юридичної особи, яка матиме іншу організаційно-правову форму господарювання, переходить усе майно, всi права та обов’язки попередньої юридичної особи. Процедура реорганізації завершується створенням нової юридичної особи, що стала правонаступником юридичної особи, яка припинила свою діяльність.
При цьому нова юридична особа — правонаступник замовника, залежно від стадії публічної закупівлі, на якій відбулася реорганізація (тобто припинилася попередня юридична особа), продовжує закупівлю, якщо вона є замовником в розумінні Закону № 922, і виконує зобов’язання за укладеними договорами як правонаступник (а КНП – є замовником в розумінні Закону).
Із завершеними процедурами закупівель та вже укладеними договорами все зрозуміло. Проте, стосовно поточних процедур закупівлі є питання:
- Чи зможе новий замовник (тобто КНП) оприлюднити документи та інформацію (Законом передбачена ціла низка документів (інформації) з публічних закупівель, яку має оприлюднити замовник) стосовно закупівель в Prozorro як правонаступник? Адже це пов’язано з тим, що в документах, затверджених наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, електронна система автоматично заповнює відповідні поля в документах, зазначаючи в них назву попереднього замовника.
- Чи реалізована вже на сьогоднішній день ДП «Прозорро» технічна можливість продовження/завершення закупівлі та розміщення інформації правонаступником замовника? Чи достатньо тільки внести зміни до профілю замовника на електронному майданчику і система сама підтягне усі необхідні зміни?
Звернувшись із цими питаннями до ДП «Прозорро», ми отримали чітку відповідь: «Інформаційно-телекомунікаційна система «Prozorro» є основою електронної системи закупівель (далі - Системи), що функціонує відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (зі змінами) (далі - Закон) та розроблена на підставі Технічного завдання, затвердженого Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Відповідно до Технічного завдання механізм реалізації можливостей продовжувати/завершувати закупівлі правонаступнику замовника, розпочату іншою юридичною особою-замовником процедуру закупівлі та розміщувати інформацію відповідно до ст.10 Закону в Системі відсутній».
Із зазначеного вище виходить, що правонаступник замовника не зможе продовжити/завершити розпочаті процедури закупівель. Їх доведеться скасувати, тому що технічне завдання, затверджене Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, не передбачає механізм реалізації даного права правонаступником. Більше того, відсутність даного механізму, а відтак і саме технічне завдання суперечить нормам ЦКУ та Закону України «Про публічні закупівлі», адже такої причини відміни торгів, як реорганізація, в Законі немає.
Резюмуючи наведене вище, прошу надати роз’яснення:
- на якій підставі правонаступник замовника - КНП має відміняти поточні процедури закупівель (з посиланням на відповідні статті Законів) та надати відповідні інструкції, або
- надати інструкції, яким чином правонаступник замовника може продовжити/завершити розпочаті процедури закупівель
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що з питання планування реалізації норм законодавства в електронній системі закупівель та можливих строків такої реалізації необхідно звертатися до ДП «Прозорро», як до адміністратора системи.
Водночас питання правонаступництва розглянуто в листі від 23.03.2018 №3304-04/12631-07 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82
|