|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Відповідно до частини першої статті 75 Господарського кодексу України державні підприємства у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України «Про публічні закупівлі», звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього.
Згідно з відповіддю Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запит 794/2020, яка оприлюднена на сайті, «юридичні особи, які зазначені у статті 75 ГК України та не є замовниками у розумінні Закону оприлюднюють звіт про договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, зазначені у пункті 1 та 2 частини першої статті 3 Закону».
Водночас, відповідно до п.12 ч.1 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель оприлюднюється протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
З огляду на викладене вище, прошу надати роз’яснення у який строк (3 робочих чи 7 календарних)та в якому порядку оприлюднювати звіт про укладений договір про закупівлю на виконання вимог ст.75 Господарського кодексу України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
Так, пункт 13 частини першої статті 10 Закону застосовується до замовників у розумінні Закону.
Водночас юридичні особи, які зазначені у частині першій статті 75 ГК України та не є замовниками у розумінні Закону, оприлюднюють звіт про договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень у строки та відповідно до умов, визначених статтею 75 Господарського кодексу України.
При цьому з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 5 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі- Закон) зазначено, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
у пипадку, якщо первинний договір було укладено за результатами, выдкритих торгів (за попередньою редакцією Законом), або наприклад прямого договору, ЧИ МОЖЛИВО користуватися даною нормою для закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 775/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA
|
|
|
17.06.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
29 березня 2017 року Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» оголосило відкриті торги з публікацією англійською мовою (UA-2017-03-29-000650-a) за предметом закупівлі Будівництво об'єкту: "Реконструкція причалу №7 інв. № 061510 Одеського морського порту" The construction of a project:"Reconstruction of berth No. 7 inv. number 061510 of Odessa sea port".
За результатами відкритих торгів (UA-2017-03-29-000650-a), 24.07.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельний трест ЧМП» (далі – Підрядник) та Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії ДП «АМПУ» (надалі – Замовник) укладено Договір підряду на виконання робіт № 1390-В-ОДФ на виконання робіт з будівництва об’єкту: Реконструкція причалу №7 інв. № 061510 Одеського морського порту.
При виконанні робіт за Договором, з’ясовувались обставини, які не могли бути враховані при складенні проекту, написанні технічного завдання, проведенні закупівлі, оскільки особливості будівництва в таких складних умовах виключають можливість врахування усіх чинників, які можуть виникнути під час виконання того чи іншого виду робіт.
Враховуючи зазначене, було прийнято рішення щодо коригування проектної документації та 22 березня 2019 р. оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів (UA-2019-03-22-000011-a) за предметом закупівлі «Будівельні роботи та поточний ремонт» за кодом ДК 021:2015 45000000-7 (Проектно-вишукувальні роботи «Реконструкція причалу №7 (інв. № 061510) Одеського морського порту за адресою Митна площа, 1/2 Приморського району м. Одеса. Коригування).
Надалі, за результатами публічної закупівлі (UA-2019-03-22-000011-a), укладено Договір № 2588-В-ОДФ-19 від 04.06.2019 р. між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «АМПУ» та ТОВ «Морбудпроект» на виконання «Проектно-вишукувальні роботи «Реконструкція причалу №7 (інв. № 061510) Одеського морського порту за адресою Митна площа, 1/2 Приморського району м. Одеса. Коригування».
У зв’язку з виконанням робіт «Будівельні роботи та поточний ремонт» за кодом ДК 021:2015 45000000-7 (Проектно-вишукувальні роботи «Реконструкція причалу №7 (інв. № 061510) Одеського морського порту за адресою Митна площа, 1/2 Приморського району м. Одеса. Коригування), прогнозовано буде змінено обсяг робіт, строк виконання робіт та вартість будівельних робіт.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати консультацію з питань публічних закупівель, щодо можливості застосування переговорної процедури закупівлі щодо виконання додаткових робіт при Будівництві об'єкту: "Реконструкція причалу №7 інв. № 061510 Одеського морського порту", після отримання позитивного висновку експертизи за проектом «Проектно-вишукувальні роботи «Реконструкція причалу №7 (інв. № 061510) Одеського морського порту за адресою Митна площа, 1/2 Приморського району м. Одеса. Коригування» зі зміненими умовами виконання будівельних робіт (обсяг робіт, строк виконання робіт, вартість будівельних робіт) та можливості укладення договору з попереднім виконавцем цих робіт.
Додатково просимо роз’яснити умови правомірності застосування переговорної процедури закупівлі в вищеописаній ситуації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 738/2020, 1308/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=084f7c86-7c51-4c66-9632-c03ea3d70a0e&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
17.06.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Укладений договір підряду за результатами процедури відкритих торгів по "старому" Закону. Роботи за даним договором не виконувались в зв"язку з відсутністю потреби в цих роботах та відсутністю фінансування. Чи повинен Замовник оприлюднювати Звіт про виконання ( даному випадку невиконання) договору, в яки терміни та яка відповідальність у разі несвоєчасного оприлюднення Звіту (розмір штрафних санкцій тощо) якщо такий Звіт потрібен.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас аналогічна відповідь щодо оприлюднення звіту про виконання договору міститься у запиті 159/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a55ead75-cf21-4264-bd1c-27e8c7ab5dcf&lang=uk-UA
Поряд з цим відповідальність за порушення вимог цього Закону передбачена статтею 38 Закону. Відповідно до частини першої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Так, зокрема статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодексу) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі та відповідальність у разі настання яких передбачена відповідальність, зокрема за неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства.
Згідно з частиною третьою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.
При цьому, оскільки відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України (далі – Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, з питання зазначеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
17.06.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Якщо по коду класифікації 3019(перші чотири цифри) планується придбати папір на суму 100,0 тис.грн. і 2 шт. печатки на суму 620,0грн. Замовнику обов"язково оголошувати на 2 печатки процедуру спрощеної закупівлі чи можно придбати печатки по прямому договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника (далі – ЄЗС), затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Водночас відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону товари − продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів
Поряд з цим порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок), затверджено Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
Так, згідно з пунктом 3 розділу І Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри ЄЗС.
Отже, предмет закупівлі визначається замовником самостійно у відповідності до вимогами Порядку.
Разом з тим згідно частини 10 статті 3 Закону заборонено ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону.
Поряд з цим питання щодо вибору способів закупівлі з урахуванням вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|