|
|
22.05.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник відхилив пропозицію участника по причині " учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 цього Закону." Я якості відкритих джерел Замовник використовув інтнернет-сторінки виробників предмету закупііл, та не прийняв до уваги документацію на підтверждення технічних та якісних характеристик предмету закупівлі, та гарантійні листи від виробніиків про поставку товару з технічними та якісними характеристиками згідно специфікації предмету закупівлі. В тендерній документації визначено, що замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. Інтернет сторінки не відносяться до переліку вказаних джерел інформації. Крім того, інтернет сторінки виробників не містять всієї технічної документації та всього спектру товару, вони являються тільки інформвційним ресуросом про загальні можливості виробника, тому не можут слугувати для прийняття рішення, що виробник не має продукції як предмет закупівлі. Чи правомірне рішення Замовника в даному випадку ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
При цьому замовник самостійно визначає установу, організацію, до компетенції якої належить підтвердження інформації, наданої учасником.
Разом з тим виходячи зі змісту частини другої статті 44 Закону за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
У свою чергу, відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
Водночас питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
21.05.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Допоможіть знайти відповідь на наступні питання.
Департамент містобудування планує оголосити відкриті торги на закупівлю послуг по виготовленню документації щодо інвентаризації земель. Станом на сьогоднішній день діє закон, який передбачає обов’язкову державну експертизу такої документації, в зв’язку з чим вимога щодо обов’язкового проходження державної експертизи має бути включена до технічних вимог до предмета закупівлі. Більш того, така експертиза є платною, а, отже, включається до розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі, і покладається на розробника документації з інвентаризації.
Окрім цього, станом на сьогоднішній день ВРУ прийнято НПА, яким скасовується закон про обов’язкове проведення вищезазначеної експертизи (її не проводитимуть зовсім), однак цей НПА знаходиться на підписі у Президента України вже більше місяця, і коли цей НПА буде підписано і опубліковано, не відомо. А закупівлю необхідно оголошувати вже зараз.
Питання 1: Якщо після оголошення закупівлі і спливу строку періоду уточнень і внесення змін в ТД скасують проведення держ. експертизи, чи зможе замовник на будь-якій стадії визнати тендер таким, що не відбувся на підставі ч. 5 ст. 32 ЗУ «Про публічні закупівлі» (здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили)??
АБО
Питання2: Чи може змовник у вимогах до предмета закупівлі передбачити обов’язкове проведення держ. експертизи, одночасно зазначивши, що в разі введення в дію НПА про скасування такої експертизи в період розроблення документації, вимоги щодо обов’язкової держ. експертизи замовником також скасовуються. А також передбачити в проекті договору порядок зміни ціни договору в бік зменшення (на суму вартості експертизи) у зв’язку із введенням в дію нового НПА?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Перелік підстав відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, визначений статтею 32 Закону.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому згідно частини першої статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України..
Водночас згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Поряд з цим, перелік основних вимог до договору про закупівлю та внесення змін до нього визначений статтею 41 Закону. Вичерпний перелік підстав для внесення змін визначений частиною п’ятою статті 41 Закону.
Таким чином, Замовник може вносити зміни виключно у випадках передбачених Законом.
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Водночас відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
При цьому на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 розміщено лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”,
Крім цього, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
20.05.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Після проведення відкритих торгів Відділом освіти Старобільської міської ради було заключено договір на природний газ. В договорі про закупівлю прописана формула для зміни ціни. Постачальник хоче підняти ціну на природний газ. Питання: які підтверджувальні документи повинен надати постачальник? Чи може Замовник змінити ціну за допомогою формули та розрахунків газового калькулятора, який розміщений за посиланням cep.kse.ua.
Чи можуть бути дані газового калькулятора правомврною підставою для підняття (зміни) ціни на природний газ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо ознайомитись з листами від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 "Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства", розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07
При цьому порядок зміни умов договору про закупівлю визначається замовником самостійно та з дотриманням законодавства в цілому. Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
19.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Звертаємося до Вас з проханням надати роз'яснення з наступного питання. 15 вересня 2020 року було оголошено тендер щодо проведення переговорної процедури закупівлі згідно умов Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» на виконання робіт з коригування проектно-кошторисної документації об’єкта:«Реконструкція будівлі гуртожитку (буд. №24 інв. №10310005) під службове житло в м. Подільськ, вул. Самборського,21» (ДК 021:2015 – 71320000-7 «Послуги з інженерного проектування») ДСТУ Б.Д.1.1-7-2013. Замовник -ПІВДЕННЕ РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА 1469), код ЄДРПОУ:14321802.
29 жовтня 2020 р. було опубліковано повідомлення про намір укладення договору про закупівлю з нашим підприємством.
13.11.2020 р. між ПРУ Держ.прикордонної служби України (ВЧ1469) та нашим підприємтсвом підписано договір №24-20 про виконання робіт з коригування проектно-кошторисної документації об'єкта: "Реконструкція будівлі гуртожитку (буд №24 інв. №10310005) під службове житло у м. Подільськ, вул. Самборського,21" , Відповідно до вищевказанного договору наше підприємство забов'язалось виконати роботи в строк не пізніше 20 днів з дня отримання відповідної заявки на початок робіт від Замовника.
Також, згідно до умов визначених в тендерній документації, нами було сплачено забезпечення виконання договору у сумі 5% від вартості Договору в сумі 28332,65 грн.
Відповідно до умов договору, строк дії договору - до 01 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами забов'язань по договору.
Однак незважаючи на те, що строк дії договору закінчився, Замовник так і не надіслав нашому підприємству , а ні заявку на виконання робіт , а ні додаткових угод на продовження або розірвання договору.
В звязку із цим 19.01.2021 року ми звернулись з листом до Замовника з проханням повідомити про його наміри щодо вищевказаного договору . Однак відповіді від Замовника до цього часу не отримано. Отже , за бездіяльності Замовника , яка полягає у не надіслання заявки Замовника на початок робіт наше підприємтсво не може приступити до виконання робіт, передбачених умовами договору. Разом з тим Замовник також не повідомляє про його наміри щодо продовження строків/розірвання цього договору.
Поряд з цим як було зазначено вище , на умовах визначених Замовником , нами було сплачено останньому забезпечення виконання договору у сумі 5% від вартості Договору в сумі 28332,65 грн., які до цього часу нам не були поверненні.
На підставі вищевикладеного, а також враховуючи, що строк дії договору сплив 01 грудня 2020року просимо надати відповідь:
Чи має право наше підприємство на поверення вказаної суми забезпечення договору, який фактично не виконано з підстав , що не залежать від нашого підприємтсва ?
Якщо так, то який алгоритм дій щодо повернення вищевказаної суми забезпечення виконання договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (далі – Закон) визначав особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об'єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану.
Згідно з частиною третьою статті 3 Закону для проведення відбору учасників замовник оприлюднював оголошення про проведення відбору через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу.
Так, в оголошенні про проведення відбору обов’язково зазначався, зокрема розмір, строк, вид та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (у разі якщо замовник вимагає його надати) (пункт 10 частини четвертої статті 3 Закону).
Водночас, виходячи з основних засад і прав Конституції України, держава забезпечує захист всіх прав суб'єктів права власності і господарювання шляхом звернення до суду за захистом своїх прав.
|
|
|
19.05.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Після укладення договору про закупівлю чи здійснює контроль уповноважена особа за виконанням умов договору, виконанням договору, зокрема в частині : строків поставки товару, якості товару, якості наданих послуг, строків виконання робіт тощо????
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
Водночас, питання щодо здійснення уповноваженою особою контролю за виконанням умов договору, а також їх права, обов'язки та відповідальність визначаються в примірному положенні про уповноважену особу, посадових інструкціях працівників та розпорядчих рішеннях замовника.
Разом з тим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
|