Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 01008, м. Київ, вулиця М. Грушевського, 12/2 Про застосування вимог Закону України «Про публічні закупівлі» до договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами (не підприємцями) Просимо дати роз’яснення, чи застосовуються вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» до договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами (не підприємцями). З одного боку, стаття 1 та стаття 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначають, що договір на закупівлю товарів (робіт або послуг) є господарським договором, тобто частиною господарської діяльності. А провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання заборонене і карається накладенням адміністративного стягнення, згідно ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Отже фізична особа, яка не зареєстрована як підприємець, не має права укладати договір про закупівлю. Також згідно порядку оподаткування цивільно-правових угод з фізичною особою (не підприємцем), ці угоди прирівнюються до трудових договорів, на які не поширюється чинність зазначеного вище Закону. З іншого боку, пп. 37 п.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає, що «учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі». Просимо навести нам приклади офіційного тлумачення Закону України «Про публічні закупівлі» щодо застосування вимог цього Закону до договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами (не підприємцями). Також просимо повідомити, чи існують організаційні та технічні обмеження електронної системи закупівель «ПРОЗОРРО» щодо участі у закупівлях фізичних осіб (не підприємців).

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Щодо питання 1

Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, а для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково визначений частиною шостою статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним.

В інших випадках замовник здійснює закупівлю в один із способів, керуючись вартісними межами, що встановлені Законом.

Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання робіт і послуг за договорами цивільно-правового характеру така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.

Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

Щодо питання 2

Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Таким чином, учасниками процедури закупівлі/спрощеної закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону.

У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).

Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

29.04.2021

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3279 / 3126

ДП «ІНФОТЕХ» є державним комерційним підприємством. Наказом МВС ДП «ІНФОТЕХ» призначено адміністратором Єдиної інформаційної системи МВС та в цій частині своєї діяльності Підприємство забезпечує потреби держави в електронних комунікаційних послугах. Окрім цього, ДП «ІНФОТЕХ» має в своєму складі друкарню, яка реалізує поліграфічну продукцію на промисловій та комерційної основі. Виконання замовлень для потреб держави або територіальних громад відбувається в порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі», на загальних конкурентних умовах. Для випуску поліграфічної продукції ДП «ІНФОТЕХ» необхідно купувати матеріали та інші послуги. Враховуючи, що одним з видів діяльності ДП «ІНФОТЕХ» є випуск поліграфічної продукції на промисловій та комерційній основі на загальних конкурентних умовах, чи розповсюджуються на ДП «ІНФОТЕХ» при здійсненні випуску поліграфічної продукції вимоги п. 3 ч. 1 ст. 2; ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» та чи зобов’язано Підприємство при перемозі у тендері шодо публічної закупівлі поліграфічної продукції на комерційній основі оголошувати власний тендер в порядку Закону України «Про публічні закупівлі» для закупівлі сировини і матеріалів для виконання укладеного договору.

Відповідь

29.04.2021

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

3343 / 3361

Додатковою угодою вносяться зміни в договір про надання послуг в частині суми договору (вона зменшується). Договір був опублікований на newtend в лютому, як звіт про договір про закупівлю. Наразі цікавить, чи потрібно опубліковувати додаткову угоду до цього договору та як саме?

Відповідь

29.04.2021

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3957 / 4344

Доброго дня! Роз'ясніть, будь-ласка, ситуацію, в законі та інформаційних листах Мінекономіки однозначної відповіді немає!!! Двічі відмінено спрощену закупівлю у зв'язку з відсутністю учасників. На підставі ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" укладаємо прямий договір з постачальником та обов’язково оприлюднюємо в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю. Як це розуміти? вимагати від потенційного постачальника всі документи, які вимагали про проведенні спрощеної закупівлі? договір повинен бути такий, як в документації до спрощеної закупівлі чи може бути інша редакція договору? Чи буде цей договір "договором про закупівлю" в розумінні закону? як вносити зміни в такий договір? як до прямого договору чи тільки у випадках, визначених у статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (таблиця 1), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

Отже, якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, то придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, на підставі пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону за умови, що у договорі предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.

Договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.

При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно.

29.04.2021

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

3424 / 3606

Укладено договір про закупівлю послуг. Виконавець за договором зобов'язується надати замовнику послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту автомобілів. Специфікація до договору складається із послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту автомобілів (нормо-години) та вартості запасних частин та витратних матеріалів. Кошти закладені на послуги з технічного обслуговування вибрані, а кошти на запчастини ні. Чи вважатиметься порушенням ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" якщо зменшити вартість запчастин, при цьому збільшити обсяг нормо-годин (послуг з технічного обслуговування). Ціна договору та термін дії договору не зміниться!!!

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2