|
|
15.02.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Питання наступного характеру. 18.01.2022 року відбулися торги з публікацією англійською мовою (закупівля пального) 31.01.2022 року було підписано договір з замовником. В період з 18.01. по 31.01. і в подальшому до теперішнього часу відбувається коливання ціни на ринку нафтопродуктів виникла потреба в підписанні додаткової угоди. Замовник не хоче брати до уваги подорожчання які відбувались з моменту самого аукціону і до підписання договору. Чи вправі ми брати до уваги даний проміжок часу коли робимо запит до уповноваженого органу на отримання довідки про коливання ціни на ринку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за покликанням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.
|
|
|
15.02.2022
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
Остання редакція Закону передбачає три випадки звітування про виконання договору на протязі 20 днів:
- з дня виконання сторонами договору;
- закінчення строку дії договору **за у мови його виконання сторонами**;
- розірвання договору.
Виконання сторонами договору передбачає закупівлю повного об’єму товару, передбаченого в договорі, на усю суму договору.
Отже - маємо договір про закупівлю електроенергії (газу, палива і т.п.) який діє до 23:59 31.12.2021 р.
Остаточний об’єм спожитого товару ми будемо знати на протязі приблизно двох тижнів нового року, тоді ж проведемо і остаточний розрахунок за нього. Тож, привести об’єм спожитого товару до фактичного додатковою угодою (з метою звітування про його виконання) у 2021 році ми не можемо (не знаємо фактичного об’єму), а внести зміни в 2022 році не маємо права (дія договору закінчилася).
Виходить, що у випадку, коли дія договору закінчилася, а об’єм товару вибрано не повністю, звітувати не потрібно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за покликанням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
При цьому відповідно до пункту 12 частини першої статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, інформацію про закупівлю, а саме: звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання. Отже, замовник самостійно визначає, з настанням якої підстави оприлюднювати звіт про виконання договору, ураховуючи умови такого договору в частині можливості застосування, зокрема пункту 4 частини п’ятої статті 41 Закону, коли інує необхідність продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
|
|
|
14.02.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! В мене наступне питання, ми провели торги на закупівлю електричної енергії, обрали переможця, Переможець пропонує нам зміни, щодо підписання договору, Зміни стосуються можливості розірвання договору в одностороньому порядку, за умовою, якщо ми (замовник) відмовляємось від подписання додаткової угоди на зміну ціни. Чи маємо ми право вносити такі зміни в договір, після того як пройшли торги????
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
11.02.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Головне управління ДСНС України у Закарпатській області (далі – Головне управління) реалізує проєкт “Синхронзація управління протидії надзвичайним ситуаціям у прикордонному регіоні” (СOMAND) (реєстраційна картка проєкту № 4875), що здійснюється за фінансової̈ підтримки Європейського Союзу у рамках Програми транскордонного співробітництва ПТС ЄІС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020.
У рамках реалізації проєкту Головне управління має намір проводити міжнародний тендер на закупівлю обладнання, вартість якого перевищує 300 тисяч євро. Проведення даної закупівлі регламентується вимогами ENI CBC IR та вимог Регламенту Комісії (ЄС) від 18 серпня 2014 року № 897/2014, в якому викладено правила реалізації програм прикордонного співробітництва, що фінансуються згідно з Регламентом (ЄС) № 232/2014 Європейського Парламенту і Ради від 11 березня 2014 року про загальні положення Європейського інструменту сусідства та передбачають створення Тендерного комітету. Національне законодавство, зокрема, Стаття 11 Закону України “Про публічні закупівлі”, натомість, передбачає призначення уповноваженої особи, що суперечить правилам ENI CBC.
Водночас Стаття 32 Закону України “Про публічні закупівлі” передбачає відміну електронною системою закупівель у відкритих торгах у разі участі менше двох учасників, що суперечить правилам ENI CBC, якими вимагається забезпечення відповідної конкуренції участь у тендері не менше 4 учасників.
Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення двозначного або помилкового трактування, прошу розглянути та надати роз’яснення щодо даних питань.
Заздалегідь вдячний за порозуміння та співпрацю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому відповідно до частини другої статті 6 Закону закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до Закону.
|
|
|
11.02.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно частини 4 п.5 ст.3 Закону №922, дія Закону не поширюється, якщо предметом закупівлі є оренда нерухомого майна. В договорі на оренду нерухомого майна передбачена сплата орендодавцю забезпечувального депозиту, який повертається після закінчення строку договору оренди. Прошу надати відповідь стосовно поширення дії Закону щодо сплати забезпечувального депозиту, передбаченого договором оренди нерухомого майна, чи треба публікувати цю оплату та за яким кодом класифікатору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині 5 статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Так, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Своєю чергою, у разі якщо предметом закупівлі є, зокрема придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|