|
05.08.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Приватна компанія стала переможуем допорогових закупівель. Виконала вимоги визначені тендерної документації, але тендерна документація не вимогала документи щодо повноважень керівника підприємства, А саме не вимогала ні статуту ні протоколу про призначення. Статутом передбачено обмеження повноважень директора на підписання договору по вартості договору. договор підписали без відповідного протоколу на дозвіл підписання такого договору. Чи є це порушеням з боку Замовника чи з боку Переможця?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Якщо договір про закупівлю укладається між переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та замовником, у такому випадку відповідно до частини другої статті 41 Закону переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю.
|
|
05.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Підкажіть, будь ласка, по наступних ситуаціях.
1. Двічі проведено відкриті торги на закупівлю природного газу із розрахунку 15 грн. за м.куб (на суму 300 000,00 грн.). Торги не відбулись за відсутності двох учасників. Ціна на природний газ почала стрімко зростати (інформація із сайту ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" та сайтів постачальників природного газу). За ЗУ "Про публічні закупівлі" у замовника наявне право застосувати переговорну процедуру до закупівлі природного газу. Але у переговорній процедурі постачальники не нададуть цінову пропозицію 15 грн. за м.куб. при ціні на ринку 18 грн. за м.куб.
Чи можна застосовувати переговорну процедуру но очікувану вартість закупівлі більшу (360000,00 грн.), ніж були оголошені відкриті торги. Чи потрібно оголошувати відкриті торги на 360000,00 грн. (але наявні ризики, що ціна буде ще збільшуватись і торги можуть не відбутись знову, або недоброчесні учасники нададуть демпінгову ціну із подальшими додатковими угодами на збільшення ціни в розпал опалювального сезону).
2. Мінекономрозвитку неодноразово надавало рекомендаційні роз'яснення (від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07, від 27.10.2016 № 3302/06-34307-06) щодо того, що "у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього...". Водночас постановою Верховного Суду від 18.06.2021 № 927/491/19 визначено, що "обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, незалежно від того яка часто відбуваються такі зміни". Тобто ВС вважає, що за період дії договору про закупівлю ціну можна підвищити максимум на 10 %, Як замовникам застосовувати п.2 ч.4 ст.41 Закону після набрання чинності постановою Верховного Суду?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідь на питання міститься у додатку 1 до листа від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Щодо питання 2
Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель”, який набрав чинності 26.06.2021 внесено зміни, зокрема до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону.
Так, згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо договорів про закупівлю, укладених до введення в дію Закону України від 19.09.2019 № 114-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі - Закон № 114-ІХ) та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо договорів про закупівлю, укладених після введення в дію Закону № 114-ІХ.
|
|
05.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Державною установою «Фонд енергоефективності» (далі – Орендар), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ДП «Укркомунбудобслуговування» (далі – Балансоутримувач) підписаний договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.
Договір оренди не містить положень про обов’язок будь-якої із сторін договору провести ремонт або відшкодувати вартість проведеного ремонту, але містить положення про те, що Орендар має право за згодою Балансоутримувача проводити поточний та/або капітальний ремонт Майна і виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення ремонту.
В подальшому Балансоутримувачем запропоновано провести ремонт самостійно та покласти витрати за ремонт на Орендаря на підставі договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання будівлі, яким передбачено відшкодування витрат Балансоутримувача на виконання робіт та надання відповідних послуг.
Запланована Балансоутримувачем вартість проведення ремонту орендованого приміщення передбачає проведення конкурентної процедури закупівлі (у випадку проведення ремонту Орендарем), але у випадку відшкодування ремонту Орендарем, а здійснення ремонту Балансоутримувачем, конкурентна процедура не проводиться, оскільки на Балансоутримувача не поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі», на відміну від Орендаря.
Пунктом 10 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено: забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення чи має право Орендар на підставі Договору оренди та Договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання будівлі відшкодовувати витрати на проведення ремонту без проведення процедури закупівлі Балансоутримувачем?
чи не розцінюється таке відшкодування як уникнення процедури закупівлі Орендарем, оскільки, як договором оренди так і діючим законодавством чітко не передбачено механізм відшкодування, в той час як в договорі оренди Орендарю надана можливість здійснити ремонт самостійно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання відшкодування (компенсації) розглянуто у запиті № 896/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=78328aa6-dff8-4e16-8763-2553290cfa72&lang=uk-UA
Водночас у разі якщо замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
03.08.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
1. На який орган в Україні покладено обов’язок по визначенню примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі?
2. Чи має право Замовник скористатись Примірною методикою затвердженою наказом МЕРТ від 18.02.2020 року за № 275 та обрати для визначення очікуваної вартості метод порівняння ринкових цін способом направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій з послідуючим обранням для визначення очікуваної вартості найнижчої цінової пропозиції ?
3. Чи існує в законодавстві спосіб перевірки визначення Замовником очікуваної вартості предмета закупівлі і який орган відповідає за таку перевірку?
4. Чи може невірне визначення очікуваної вартості предмета закупівлі призвести до отримання завищених цін на товар за результатами аукціону?
5. Які установи, підприємства, організації в Україні наділені повноваженнями щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі на умовах, що визначаються Замовником до предмета закупівлі (доставка до місця поставки за рахунок Постачальника, відстрочення платежу, банківська гарантія, забезпечення договору тощо)?
6. Які організації, установи та/або підприємства в Україні мають право видавати офіційні документи щодо рівня ринкових цін на товар і чи може їх застосовувати Замовник при визначенні очікуваної вартості закупівлі, якщо вони не містять інформації про умови конкретного замовника (порівняні комерційні умови), наприклад, Державної служби статистики?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1, 2
Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема методу порівняння ринкових цін. Ця методика має рекомендаційний характер.
Щодо питання 3
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. При цьому стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає вжиття адміністративних заходів (стягнень), пов'язаних з визначенням очікуваної вартості предмета закупівлі.
Щодо питання 4
Одним із принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, є максимальна економія і ефективність. Запорукою ефективного та успішного проведення процедур закупівель є їх оптимальне планування. Важливий етап планування закупівель - визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, заниження очікуваної вартості закупівлі може призводити до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників ринку і, як наслідок, неуспішності такої закупівлі. Встановлення ж очікуваної вартості завищеного розміру може нівелювати принцип максимальної економії.
Щодо питань 5, 6
Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою.
При цьому Законом не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими необхідно керуватись замовнику під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
|
|
03.08.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Чи існує згідно законодавства України в замовника обов’язок щодо моніторингу цін на товар, на закупівлю якого вже укладений договір, протягом дії договору, з метою економії коштів при закупівлі товарів та недопущення закупівлі за завищеними цінами в разі коливання цін на ринку в бік зменшення? Якщо так, то яким чином це має відбуватися (періодичність, оформлення якого документу)?
Які законні підстави у замовника вимагати укладення додаткових угод щодо пониження ціни на товар, на закупівлю якого укладений договір, у разі коливання цін на ринку в бік зменшення?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|