|
|
26.07.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.
В оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації Замовником вимагалось забезпечення тендерної пропозиції у вигляді банківської гарантії.
В аукціоні брало участь чотири учасника.
За результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій було обрано переможця. Переможець не надав у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закону), документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону. Тому тендерну пропозицію цього учасника було відхилено та відповідно до частин 3 та 5 статті 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції такого учасника не повертається та підлягає перерахуванню до відповідного бюджету.
Але, згідно з частиною 4 статті 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п'яти банківських днів з дня настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції в разі, зокрема, закінчення процедури закупівлі в разі не укладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції.
Зараз, відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону розглядається наступна тендерна пропозиція з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
Враховуючи вище викладене просимо надати роз’яснення з наступних питань.
1. Чи потрібно чекати укладення договору про закупівлю з одним з наступних учасників, чи можна вже зараз направляти письмову вимогу до банку (Гаранта забезпечення тендерної пропозиції першого учасника) про виплату коштів забезпечення тендерної пропозиції в розмірі, визначеному в тендерній документації.
2. Який порядок та строки перерахування коштів, що надійшли як забезпечення тендерної пропозиції до відповідного бюджету.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику.
При цьому відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.
Таким чином, у замовника виникають правові підстави для неповернення забезпечення тендерної пропозиції після закінчення строку, визначеного в абзаці другому частини третьої статті 17 цього Закону.
Поряд з цим частиною п’ятою статті 24 Закону визначено, що кошти, які надійшли як забезпечення тендерної пропозиції (у разі якщо вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а у разі здійснення закупівлі юридичними особами (їхніми об'єднаннями) не за бюджетні кошти – перераховуються на рахунок таких юридичних осіб (їхніх об'єднань).
Разом з тим порядок та строки перерахування таких коштів Законом не визначені.
У свою чергу, порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639.
|
|
|
13.07.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
На наш погляд деякі замовники зловживають ст. 22 п. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме що Тендерна документація може містити іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Так деякі замовники включають до ТД вимогу яка обмежує конкуренцію, а саме наприклад торги № 1215314 п. 2 сторінка 18 ТД зазначено "З метою запобігання закупівлі фальсифікатів та отримання гарантій на своєчасне постачання товару у кількості, якості та зі строками придатності, яких вимагає ця документація, учасник надає сканкопію оригінала гарантійного листа виробника (представництва, філії виробника, якщо їх відповідні повноваження поширюються на територію України), яким виробник підтверджує можливість поставки предмету закупівлі цих торгів зі строками придатності та в терміни, визначені цією документацією та пропозицією учасника торгів".
Виробник данної продукції надає гарантійні листи такого змісту тільки одному партнеру, тоді як данна продукція не є дефіцитом та у великих кількостях поставляється нашим підприємством.
Підтвердженням побоювань замовника з приводу фальсифікованої продукції та можливості постачання товару є кваліфікаційні вимоги згідно ст 16 ЗУ, а саме досвід виконання аналогічних договорів.
Таким чином виникає ситуація, в якій той учасник який першим отримав гарантійний лист виграє з максимальной ціной у тендері, торги фактично не відбуваються.
Приклад торги № 1170021
торги № 1215314
Просимо Мінекономрозвитку як уповноважений орган, врегулювати данне питання надавши загальне роз`яснення.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
04.07.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 11 червня 2017 року набрав чинності Закону України “Про ринок електричної енергії” (далі-Закон), який було прийнято 13.04.2017.
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Ринок електричної енергії – система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення закупівлі купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передавання та розподілу, постачанні електричної енергії споживачам.
Ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб’єктів природних монополій, з обмеженнями установленими цим Законом.
Господарську діяльність з виробництва, передавання, розподілу електричної енергії споживачеві, трейдерську діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця проводять на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва, передавання, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачеві, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця затверджує Регулятор.
Закон доповнює перелік учасників ринку новим учасником – трейдером, яким може бути будь-який суб’єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу споживачеві.
Оскільки, дані зміни в Законі на наш погляд суттєво впливають на порядок проведення процедур закупівель електроенергії Замовниками і станом на 01.07.2017 відсутні будь-які роз`яснення з приводу проведення закупівлі електроенергії просимо Вас зазначити: Закупівлю електроенергії проводити, як відкриті торги чи, як переговорну процедуру? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії міститься в листі від 09.11.2017№ 3304-06/40489-07, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
24.04.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступного питання.
Чи правомірно вчиняє Замовник оголошуючи вісім однакових відкритих процедур закупівлі на один і той самий товар код ЄЗС ДК 021:2015 – 34631000-9 з метою ухилення від процедури міжнародної закупівлі, яка передбачає прекваліфікацію, що дозволяє допустити до участі у процедурі закупівлі дійсно реальних учасників в порядку ч. 4 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі»? Також вважаємо за необхідне зазначити, що такі дії Замовника наносять фінансові збитки учасникам, так як для участі у процедурі закупівлі учасник зобов’язаний внести оплату за участь, оформити забезпечення тендерної пропозиції (банківську гарантію) за кожну процедуру закупівлі, тобто учасник зобов’язаний сплатити вісім платежів за участь та оформити вісім забезпечень тендерної пропозиції замість однієї. Беручи все вище сказане до уваги, виникає питання законності таких дій, адже майже всі закупівлі даного Замовника про всім предметам його закупівель здійснюється методом дроблення одного тендеру на 8-10 тендерів загальною сумою закупки до 133 тисяч євро в еквіваленті кожного.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b7c2f27-204b-4fab-bc7b-96482ec5a116&lang=uk-UA
|
|
|
18.04.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі" Критеріями оцінки є:
у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;
у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.
Питання: чи є перелік інших критеріїв оцінки, визначений в Законі вичерпним, чи замовник може додатково встановлювати власні критерії оцінки, наприклад "Якість" або "Досвід"???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статі 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Критеріями оцінки є:
у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;
у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.
При цьому перелік критеріїв оцінки, вказаний у абзаці п"ятому частини першої статті 28 Закону, не є вичерпним.
|