|
|
23.09.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Просимо надати роз’яснення з приводу оплати оскарження закупівель до Антимонопольного комітету України.
На сьогоднішній день в українському законодавстві чинні дві постанови, що мають розбіжності в трактуванні розміру оплати при поданні скарги до органу оскарження.
Законом України “Про публічні закупівлі” в ст. 18 пункт 7 визначено, що розмір плати, порядок здійснення плати та її повернення суб’єкту оскарження у випадках, передбачених цією статтею, визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до Постанови КМУ №291 від 23.03.2016 р. «Про встановлення розміру плати за подання скарги» плата за скаргу становить 5 тис. грн для товарів та послуг та 15 тис. грн у разі оскарження робіт.
Відповідно до Постанови КМУ №292 від 22.04.2020 р. «Про встановлення розміру плати за подання скарги та затвердження Порядку здійснення плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження» розмір оплати у разі оскарження положень тендерної документації або рішення Замовника про відміну торгів на етапі подання тендерної документації, плата за скаргу встановлюється у розмірі 0, 3 % від очікуваної вартості, але не менше, ніж 2 000 гривень та не більше, ніж 85 000 гривень. У разі оскарження рішення Замовника щодо визначення переможця торгів або відхилення пропозиції Учасника або відміну процедури торгів на етапі прийняття такого рішення плата за подання скарги встановлюється у розмірі 0, 6% від очікуваної вартості, але не менше ніж 3 000 гривень та не більше, ніж 170 тисяч гривень.
Звертаємо Вашу увагу, що Постанова КМУ №292 від 22.04.2020 р. набирала чинності з дня введення в дію Закону України від 19 вересня 2019 р. № 114-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі”, крім пункту 5 цієї постанови, який набирає чинності з 1 січня 2021 року, а саме: «5. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 291 “Про встановлення розміру плати за подання скарги” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 30, ст. 1188)».
З огляду на вищезазначене, у разі поданні скарги до органу оскарження, який нормативний документ Учасник процедури закупівлі може вважати пріоритетним та керувати свою діяльність.
Заздалегідь вдячні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|
|
|
11.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Органом державної влади проведено процедуру закупівлі природного газу на період опалювального осінньою – зимового сезону 2020 – 2021 років.
За результатом засідання тендерного комітету контролюючим органом прийнято рішення, яким визнано переможця відкритих торгів компанію А та компанії Б відхиллено тендерну пропозицію.
Не погоджуючись з рішенням органу державної влади компанією Б подано скаргу до АМК. За наслідком розгляду скарг, АМК задовольнив скаргу компанії Б та зобов'язав орган державної влади скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції компанії Б та рішення про визначення тендерної пропозиції компанію А переможцем процедури закупівлі природного газу.
Орган державної влади не погоджуючись із рішенням Постійно діючої адміністративної колегії антимонопольного комітету України в частині зобов'язання органу державної влади скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Б, подано позов до адміністративного суду. За наслідком поданого позову адміністративним судом відкрито судове провадження та наданий час триває розгляд справи.
Крім того для укладення вищезазначених договорів необхідно провести процедуру закупівлі «Відкриті торги» на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівлі, перебіг якої становить мінімум 25 календарних днів з умовою, що в закупівлі прийме участь достатня кількість учасників. В іншому випадку Замовник приймає рішення, що торги не відбулися, в разі наявності підстав, що передбачені ч. 5 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», а це продовжить перебіг процедури закупівлі до 2 місяців.
При цьому, дата початку опалювального сезону починається з 15 жовтня 2020 року, а отже опалювальний сезон осінньою – зимового періоду 2020 – 2021 років опиниться під загрозою зриву.
Питання:
Зважаючи на викладені обставини, чи дозволяє Закон України «Про публічні закупівлі» застосувати Замовником процедуру переговорної закупівлі у відповідності до п.3 ч.2 ст.40 зазначеного Закону на період судового оскарження рішення постійно діючої адміністративної колегії антимонопольного комітету України у зв’язку із нагальною потребою здійснити закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі, зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
Поряд з цим згідно з пунктом 17 частини першої статті 18 Закону орган оскарження - Антимонопольний комітет України.
Отже, замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі з підстави, передбаченої абзацом п’ятим пункту 3 частини другої статті 40 Закону у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю під час розгляду скарги органом оскарження, яка стосується прийнятих замовником рішень, дії чи бездіяльності щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників.
|
|
|
30.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Які строки подання скарги в АМК України на рішення Замовника про відхилення тендерної пропозиції?
Стадія тендеру- Кваліфікація переможця.
З якого моменту починається строк подання скарги?
Відкриті торги без публікації іноземною мовою.
Читаю ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме ст. 18. Але не зрозуміло. Поясніть детальніше.
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті № 1142/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=59ecb234-6334-4810-809a-e2e0d9bb19b4&lang=uk-UA
|
|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником оголошено закупівлю за результатами якої було дискваліфіковано всіх учасників закупівлі до закінчення періоду оскарження присвоєно статус - "закупівля не відбулась".
Тендерним комітетом Замовника також було прийнято рішення про відхилення пропозиції нашої компанії, яка була останнім учасником в закупівлі . Наше підприємство не погодилось із прийнятим Замовником рішенням та мало намір його оскаржити до Антимонопольного комітету України, проте не змогло реалізувати своє право на оскарження, зважаючи на те, що у зв'язку із дискваліфікацією всіх учасників закупівлі завантажити скаргу та додані до неї матеріали через електронний майданчик було не можливим в силу відсутності відповідної опції (технічної можливості). Проте, під час періоду оскаржень в системі було наявне поле з датою кінцевого строку оскаржень до АМКУ.
Зважаючи на вищевикладене, просимо роз'яснити причину неможливості подання скарги на рішення Замовника про дискваліфікацію за умови, коли було дискваліфіковано всіх учасників, а також вказати будь-які інші можливі способи реалізації Учасником свого визначеного законом права.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник відхилив тендерну пропозицію Скаржника на підставі пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації).
Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Колегія) рішенням постановила зобов'язати Замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції.
Окрім цього, у рішенням Колегії встановлено, що пропозиція Скаржника технічній специфікації тендерної документації Замовника.
Замовник скасовує своє рішення про відхилення тендерної пропозиції Скаржника та приймає рішення про відміну тендеру, обгрунтовуючи наступним "Внаслідок невірного розуміння учасниками зазначеної закупівлі технічних вимог до предмету закупівлі, викладених у Тендерній документації на закупівлю, в результаті чого учасником було запропоновано обладнання, у якому Замовник немає потреби,відповідно до пункту 1 частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон): у зв’язку з відсутністю подальшої потреби в закупівлі запропонованого обладнання".
1. Чи повинен замовник в протоколі про відміну тендеру обгрунтовувати та підтверджувати підстави відміни тендеру у зв'язку із відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг???
2. Які обставини підпадають під регулювання норми пункту 1 частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг?
3. Відповідно до абз. 1 п. 2 ч. 1 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Якщо замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника із зазначених вище підстав. Чи може у такому випадку Замовник посилатися на обставини "Внаслідок невірного розуміння учасниками зазначеної закупівлі технічних вимог до предмету закупівлі викладених у Тендерній документації на закупівлю, в результаті чого учасником було запропоновано обладнання, у якому Замовник немає потреби" як підставу для відміни тендеру???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Перелік підстав відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, визначений статтею 32 Закону.
Поряд з цим відповідно до частини сьомої статті 32 Закону у разі відміни тендеру замовником або визнання тендеру таким, що не відбувся, замовник протягом одного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття рішення.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому згідно частини першої статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Щодо питання 2
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Разом з тим, питання визначення потреб організації-замовника, можливості та доцільності придбання предмета закупівлі належать до компетенції замовника та не є предметом регулювання цього Закону.
Щодо питання 3
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Водночас Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|