|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Довідково: відповіді щодо застосування механізму 24 годин містяться у запитах 800/2020, 1562/2020, 1332/2020 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
Під час проведення процедури закупівлі «відкриті торги», після відхилення тендерної пропозиції Учасника на підставі ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (після оцінки тендерних пропозицій учасників), Учасником подана скарга до органу оскарження.
На період розгляду скарги, - Замовник скористався правом, застосувавши абзац третій пункту третього частини сьомої ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» - здійснив закупівлю в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується.
Після прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, Замовник виконав рішення, але Учасник вдруге подав скаргу до органу оскарження, чим повторно заборонив вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, і одночасно зупинив перебіг строків.
З метою забезпечення безперебійного виконання функціональних обов’язків і забезпечення Замовника в предметі закупівлі, чи існують в даному випадку правові підстави для застосування абзацу п’ятого пункту 3 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» і можливість правомірного застосування переговорної процедури закупівлі, під час оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 115/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=9000f7cf-8846-4b29-aec8-867ad08c0dc0
Ураховуючи зазначене та виходячи зі змісту Закону України "Про публічні закупівлі" замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі або здійснити закупівлю без застосування порядку проведення спрощених закупівель у залежності від вартості предмета закупівлі, в обсязі до 20% очікуваної вартості тендеру у разі його оскарження за умови: 1) якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі; 2) сумарна ціна договорів, укладених при використанні абзацу п'ятого пункту 3 частини другої статті 40 Закону/абзацу третього пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону, не може перевищувати 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується.
При цьому, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, а також умов щодо застосування та проведення закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір способу закупівель та визначає можливість його застосування, а також визначає нагальність потреби у здійсненні закупівлі.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій встановлені у статті 31 Закону. Інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.
Виходячи зі статті 11 та частини четвертої розділу Х Розділ X “ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” Закону до обов’язків уповноваженої особи або тендерного комітету належить, зокрема, об'єктивний та чесний вибір переможця.
Крім цього, замовникам слід ураховувати, що закупівлі здійснюються за принципами, установленими статтею 5 Закону, зокрема: відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі.
При цьому, виходячи зі змісту частини другої статті 44 Закону, відповідальність за порушення вимог цього Закону несуть службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників згідно із законами України.
Отже, тендерний комітет (уповноважена особа) замовника самостійно приймає рішення, у тому числі щодо повторного відхилення тендерної пропозиції, керуючись принципами здійснення закупівель, установленими статтею 5 Закону, та з дотриманням вимог Закону.
|