|
|
16.02.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи правомірно проводити переговорну процедуру закупівлі на підставі п.4 ч.2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо Замовником двічі відмінено закупівлю за аналогічним предметом з різних підстав: вперше – у зв’язку із відхиленням всіх тендерних пропозицій згідно з Законом України «Про публічні закупівлі»; вдруге - у зв’язку із поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі –це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, зокрема якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Варто зазначити, що зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни торгів на підставі абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону (подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій).
При цьому пункт 14 повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, форма якого затверджена Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”, має містити посилання на документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі.
Ураховуючи викладене, замовник може обрати переговорну процедуру закупівлі, у разі наявності умов для застосування зазначеної процедури, передбачених частиною другою статті 35 Закону.
|
|
|
15.02.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником двічі проводилась закупівля природного газу за процедурою відкритих торгів та двічі торги було відмінено: вперше – у зв’язку із відхиленням всіх тендерних пропозицій згідно з Законом України «Про публічні закупівлі»; вдруге - у зв’язку із поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Відкриті торги на закупівлю природного газу здійснювались по лотах. Предмет закупівлі було поділено на лоти з метою забезпеченням можливості учасникам подавати пропозиції щодо поставки товару у конкретно визначених місцях. Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі замовником визначено однаково по всіх лотах. Чи правомірно проводити переговорну процедуру закупівлі на підставі п.4 ч.2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» без визначення частин предмета закупівлі (лотів) у випадку, якщо предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника, не змінюються, враховуючи, що відкриті торги проводились по лотах.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі –це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, зокрема якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Таким чином, зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни торгів на підставі абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону (подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій).
|
|
|
14.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи призведе до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 17000 грн не відхилення пропозиції визначеного переможця відкритих торгів, який надав довідку про підтвердження не судимості службової особи не в термін 5 днів, що вимагає ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі», а на 8 день після опублікування повідомлення про намір укласти договір? ( з 1 лютого 2017 року регіональні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України не видають зазначені довідки, Департамент інформаційних технологій МВС України надав довідку на 7 день після запиту)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 17 Закону переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.
При цьому Законом не передбачено можливість продовження строку, встановленого у статті 17 Закону, для подання документів переможцем торгів.
Крім того, згідно пункту другого частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо переможець, зокрема не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.
Водночас відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
|
|
|
09.02.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому у ст. 35 Закону визначено умови і порядок застосування замовниками переговорної процедури закупівлі.
Реалізовуючи функції, передбачені п.12, п. 13 ч. 1 ст. 8 Закону, Мінекономрозвитку неодноразово надавало консультації з питань закупівель та узагальнені відповіді щодо застосування законодавства у сфері закупівель стосовно застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема у листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, а також у відповідях на запити №№ 16/2016, 35/2016, 86/2016, 99/2016, 133/2016, 134/2016, 153/2016, 191/2016, 198/2016, 234/2016, 248/2016, 6/2017 тощо. Водночас, на практиці виникають певні труднощі при застосуванні норм ст. 35 Закону через неоднакове розуміння представниками замовників та контролюючих органів змісту поняття “вимоги до учасника” у п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону.
Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 35 Закону встановлено, що замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до ст. 16 Закону.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону тендерна документація повинна містити, крім іншого, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до ст. 16, вимоги, встановлені ст. 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. При цьому відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити і не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
У той же час Закон не містить визначення поняття “вимоги до учасника”, в тому числі в контексті п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону.
У зв’язку з викладеним вище, просимо надати розгорнуту відповідь на наступні питання:
1. Чи охоплює поняття “вимоги до учасника”, яке вживається у п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, зазначені замовником у тендерній документації:
– кваліфікаційні критерії згідно із ст. 16 Закону та вимоги щодо способу їх документального підтвердження?
– вимоги до учасників згідно із ч. 1 і ч. 2 ст. 17 Закону та щодо надання учасником (переможцем) процедури закупівлі підтвердження його відповідності встановленим вимогам відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону?
– інші вимоги до учасників, які були зазначені замовником згідно із абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону як інша інформації (зокрема, щодо наявності в учасника спеціального дозволу або ліцензії, сертифікованої системи управління якістю тощо)?
2. Чи поширюється п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону на випадки, коли замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, у разі якщо під час проведення двох тендерів замовником у тендерних документаціях були зазначені різні кваліфікаційні критерії (наприклад, у першому випадку – наявність обладнання та матеріально-технічної бази, а також наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, а у другому випадку – лише наявність обладнання та матеріально-технічної бази) за умови незмінності вимог до предмета закупівлі, його технічних, якісних та інших характеристик.
Просимо також розглянути можливість надання узагальненої відповіді на питання, які були порушені у цьому та попередніх запитах нашої організації щодо переговорної процедури.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
У свою чергу, тендерна документація повинна містити, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством (пункт 2 частини другої статті 22 Закону).
Крім того, відповідно до частини третьої статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Натомість під час проведення переговорів згідно частини першої статті 35 Закону замовник вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до статті 16 Закону. Водночас вимоги, передбачені статтею 17 Закону, не встановлюються при застосуванні переговорної процедури закупівлі, оскільки статтею 17 Закону указані підстави, у разі наявності яких замовник зобов’язаний або може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхиляє його тендерну пропозицію.
Таким чином, у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також кваліфікаційні та інші вимоги до учасника (за виключенням вимог, передбачених статтею 17 Закону) не відрізнятимуться від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону. У інших випадках підстави для застосування замовником переговорної процедури на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону відсутні.
Поряд з цим під час здійснення закупівель слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та запобігання проявам корупції у цій сфері, а закупівлі здійснюються замовниками із дотриманням принципів, встановлених статтею 3 Закону, а саме таких як максимальна економія, недискримінація учасників, запобігання зловживанням.
|
|
|
07.02.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Дійсним повідомляємо, що при проведенні Замовником відкритих торгів з публікацією на англійській мові (оголошення про проведення відкритих торгів UA-2016-10-27-001182-b), відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) виникала наступна ситуація.
Після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям до етапу проведення Аукціону, процедура була оскаржена відповідно до вимог статті 18 Закону.
01.02.2017 рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі – Колегія) згідно з яким, зобов’язано Замовника відмінити дану процедуру закупівлі відповідно до статті 31 Закону – в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
Рішення Колегії обумовлено тим, що на етапі, коли розкривається лише частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі завантаженням учасником файлу, який містить документ, в якому учасник визначив ціну на запропонований Товар, доступну для перегляду є порушенням законодавства з питань публічних закупівель. В порушення статті 27 Закону до розкриття тендерних пропозицій є доступною всім учасникам та Замовнику інформація щодо ціни учасника. Скаржником був завантажений документ з зазначенням ціни запропонованого Товару, яка була доступна для перегляду як учасникам так і Замовнику.
Також, документація не містила можливість відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі через наведену вище підставу.
В зв’язку з цим, наведені вище обставини згідно рішення Колегії призвели до порушень, які не можливо усунути.
З цього приводу, просимо надати роз’яснення:
1) чи повинен Замовник відхиляти пропозицію учасника, у разі якщо на етапі, коли розкривається лише частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі учасником завантажено файл, який містить документ з ціною, доступною до перегляду?
При цьому, перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції є читко визначеним Законом (стаття 30) та наведений в тендерній документації.
2) чи повинен Замовник обов’язково зазначати в Тендерній документації підставу відхилення тендерної пропозиції учасника з наведеної вище підстави?
При цьому, тендерна документація Замовником складається у відповідності до вимог наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 №680 «Про затвердження примірної тендерної документації», в якій не зазначена дана підстава відхилення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.
Згідно з частиною дев’ятою статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі .
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
При цьому рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Поряд з цим перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
У свою чергу перелік складових, які повинна містити тендерна документація, визначено частиною другою статті 22 Закону. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
|