|
26.07.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.
В оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації Замовником вимагалось забезпечення тендерної пропозиції у вигляді банківської гарантії.
В аукціоні брало участь чотири учасника.
За результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій було обрано переможця. Переможець не надав у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закону), документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону. Тому тендерну пропозицію цього учасника було відхилено та відповідно до частин 3 та 5 статті 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції такого учасника не повертається та підлягає перерахуванню до відповідного бюджету.
Але, згідно з частиною 4 статті 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п'яти банківських днів з дня настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції в разі, зокрема, закінчення процедури закупівлі в разі не укладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції.
Зараз, відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону розглядається наступна тендерна пропозиція з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
Враховуючи вище викладене просимо надати роз’яснення з наступних питань.
1. Чи потрібно чекати укладення договору про закупівлю з одним з наступних учасників, чи можна вже зараз направляти письмову вимогу до банку (Гаранта забезпечення тендерної пропозиції першого учасника) про виплату коштів забезпечення тендерної пропозиції в розмірі, визначеному в тендерній документації.
2. Який порядок та строки перерахування коштів, що надійшли як забезпечення тендерної пропозиції до відповідного бюджету.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику.
При цьому відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.
Таким чином, у замовника виникають правові підстави для неповернення забезпечення тендерної пропозиції після закінчення строку, визначеного в абзаці другому частини третьої статті 17 цього Закону.
Поряд з цим частиною п’ятою статті 24 Закону визначено, що кошти, які надійшли як забезпечення тендерної пропозиції (у разі якщо вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а у разі здійснення закупівлі юридичними особами (їхніми об'єднаннями) не за бюджетні кошти – перераховуються на рахунок таких юридичних осіб (їхніх об'єднань).
Разом з тим порядок та строки перерахування таких коштів Законом не визначені.
У свою чергу, порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639.
|
|
24.07.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Мультилотову процедуру закупівлі за рішенням Колегії АМКУ було відмінено за одним із лотів. При цьому, Скаржник приймав участь у всіх лотах. Причини відхилення тендерної пропозиції Скаржника та допуск інших учасників скрізь були однакові. Чи повинен замовник за результатами розгляду скарги в АМКУ, який зобов'язав замовника відмінити процедуру саме за одним лотом, відмінити повністю всю процедуру закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення.
При цьому у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
У свою чергу, перелік підстав відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Зокрема відповідно до абзацу третього частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
|
|
21.07.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Чи потрібно в тендерній документації прописувати вимоги щодо надання учасниками копії документів завірених печаткою, оскільки новий закон надає право юридичним особам та ФОП не проставляти печатки на документах
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Крім того, наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016 № 680 “Про затвердження примірної тендерної документації” затверджено Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі - відкриті торги. При цьому зміст кожного розділу Примірної тендерної документації визначається замовником.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Разом з тим, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
При цьому відповідно до статті 58 -1 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб’єктом господарювання печатки не є обов’язковим. Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб’єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом. Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
Таким чином, замовник самостійно та з дотриманням зокрема статей 3, 5 та 22 Закону, встановлює вимоги в тендерній документації не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників.
|
|
07.06.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Відповідно до п.2 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.
Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
На сайті НАЗК України зазначено інформацію, що внесення інформації до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, та надання відомостей з нього про юридичну особу здійснюватиметься Національним агентством після початку ведення ним цього реєстру.
Питання: яким чином та в якому реєстрі перевіряти інформацію чи внесено юридичну особу учасника до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону.
Так, частиною першою статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
При цьому частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Водночас відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 “Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” Міністерству юстиції продовжити здійснення повноважень щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та забезпечити надання інформації з нього згідно з Порядком, затвердженим цією постановою, до початку ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Разом з тим, Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення затверджено наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 № 39/5 (далі – Наказ).
Так, Наказом визначено, що до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення вносяться лише відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
Таким чином, замовник вимагає документальне підтвердження відсутності підстав, передбачених статтею 17 Закону з дотриманням вимог законодавства в цілому.
Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщений лист від 17.02.2017 № 3302-06/5397-06 щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним
|
|
06.06.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) організація провела відкриті торгів на закупівлю товару. Перший раз - торги не відбулися, у зв'язку з поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Замовником прийняте рішення змінити якісні характеристики даного товару (для розширення кола учасників) та розпочати процедуру закупівлі в другий раз. В другий раз - торги не відбулись, так само, у зв'язку з поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Замовник зменшує кількість товару (коливання на ринку ціни за одиницю) та розпочинає процедуру в третє. В третє - також процедура не відбулась з причин поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.
Питання:
1. Достатньою кількістю учасників для конкурентної процедури є 2 учасника. Чи має право Замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно пункту 4 частини другої статті 35 Закону, якщо на участь в торгах двічі було подано одну пропозицію чи/та пропозицій взагалі не надійшло?
2. Чи Замовнику необхідно провести відкриті торгів вчетверте не змінюючи технічних, якісних характеристик та кількості товару, в порівнянні з останньою проведеною в третє процедурою закупівлі. І тільки після четвертої проведеної процедури (другої з однаковими параметрами) у випадку поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій (або відсутність пропозицій) можна застосовувати переговорну процедури закупівлі відповідно пункту 4 частини другої статті 35 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, а також за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort =date&fSdir=desc розміщено лист від15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
|