|
21.04.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
При проведенні закупівель: відкриті торги, особливо допорогові закупівлі (зараз спрощені) систематично виникає питання оцінки тендерних пропозицій учасників платників ПДВ та неплатників ПДВ. Замовник - ВНЗ (бюджетна установа) не є платником ПДВ, тому йому вигідна найменша ціна. Часто переможцем з найменшою ціною є неплатник ПДВ. Це обурює тих, у кого до ціни додається ПДВ. У просторах інтернету багато міркувань з цього приводу:
ситуація 1. В оголошенні і тендерній документації вказана ціна з ПДВ. Переможцем стає Учасник без ПДВ. Договір, який укладається з переможцем відрізняється від тендерної пропозиції за істотною умою – ціною без ПДВ!
ситуація 2. В оголошенні вказана ціна без ПДВ. В мережі інтернет наведені приклади, коли учасник неплатник ПДВ оскаржує рішення в Антимонопольному комітеті, вважаючи, що порушені його права.
Як правильно діяти Замовнику, щод не порушити Закон та його дії не були оскаржені учасником?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825
При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=
У свою чергу, питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv
Крім того, з довідковою інформацією щодо реалізації в електронній системі закупівель функціоналу щодо внесення замовником інформації про наявність/відсутність ПДВ на етапі укладання договору про закупівлю можна ознайомитись за посиланням https://www.prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-elektronne-pole-pdv-v-dogovori
|
|
10.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
У зв’язку з вступом в дію нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) просимо надати роз’яснення щодо практичного застосування нових норм Закону.
Так, відповідно до частини 5 статті 22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подається у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладенням кваліфікованого електронного підпису.
В свою чергу частиною 3 статті 12 Закону передбачено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електроні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Оскільки Закон України «Про електроні документи та електронний документообіг» регулює питання документообігу саме електронних документів, то вбачається логічним, що якщо вимагається створення документів тендерної пропозиції відповідно до згаданого в цьому абзаці Закону, то такі документи повинні бути створенні як електронні документи. При цьому статтею 6 цього Закону зазначено, що створення електронного документа завершується накладанням електронного підпису.
Практика використання електронної системи закупівель пішла таким чином, що замовники не вимагають накладення електронного підпису на кожен окремий документ тендерної пропозиції учасника, оскільки учасники подають скановані документи, які підписані представником учасника та засвідчені печаткою учасника. Часто замовники вимагають накладення електронного підпису на всю тендерну пропозицію.
Але враховуючи, що в Законі з’явилася заборона вимагати засвідчення документів підписом і печаткою, якщо учасником надано електронний документ, просимо просимо надати роз'яснення та рекомендації на наступні питання:
1. при подачі тендерної пропозиції учасник засвідчує кожен окремий документ підписом та печаткою та надає в пропозиції його скан-копію або учасник створює кожен окремий документ як електронний документ та на кожен окремий документ накладає кваліфікований електронний підпис - за вибором учасника?
2. Якщо всі документи подані як електронні документи - то на всю пропозицію можна не накладати кваліфікований електронний підпис?
3. Учасник може подати частину документів як скан-копії документів засвідчені підписом і печаткою, а частину документів як електронні документи. І в такому випадку вся пропозиція повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом?
4. Вимога замовника до учасників про створення та подання документів лише у формі електронних документів з підписанням кожного окремого документу кваліфікованим електронним підписом не буде протирічити нормам Закону?
5. У разі ж подання скан-копій документів підписаних та завірених печаткою але не підписаних кваліфікованим електронним підписом, то замовник правомірно відхиляє таку пропозицію?
6. Чи правомірно буде замовнику вимагати від учасника надати документи пропозиції засвідчені підписом та печаткою уповноваженої особи такого учасника у вигляді скан-копій без накладення кваліфікованого електронного підпису на кожен окремий документ, а лише накладення кваліфікованого електронного підпису на пропозицію?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація – документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Поряд з цим статтею 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Зокрема відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону.
Поряд з цим перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 31 Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
|
|
06.04.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Військовою частиною А0215 (далі - Замовник) здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон).
Відповідно до Закону, у разі застосування переговорної процедури закупівлі, замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону, зокрема що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Разом з тим, на теперішній час в країні введені обмеження щодо надзвичайного стану викликаного пандемією COVID-19. У зв’язку із зазначеним учасники процедури закупівлі, яких запрошено на переговори та які повинні надати на переговори документальне підтвердження про відсутність підстав для відмови йому в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17, не мають можливості отримати своєчасно відповідні довідки, зокрема довідку про відсутність не знятої чи не погашеної у встановленому порядку судимості за злочини, вчинені з корисливих мотивів, виданої уповноваженим органом, що в свою чергу значно затягує проведення процедури закупівлі відповідно до Закону.
Прошу надати роз’яснення щодо можливості проведення переговорів із учасниками процедури закупівлі (для застосування переговорної процедури), у разі наявності недоліків у поданих учасником документах. При цьому під час переговорів доводити учаснику зауваження у поданих документах та надавати йому можливість усунути такі недоліки, а рішення про намір укласти договір приймати тільки після усунення учасником таких документів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону, Закон) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до частини першої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Водночас частинами третьою та четвертою статті 39 нової редакції Закону визначено, що замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону. За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Таким чином, нова редакція Закону не містить обмежень стосовно форми, способу та строків проведення переговорів з учасником (учасниками) у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим під час здійснення закупівель слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та запобігання проявам корупції у цій сфері, а закупівлі здійснюються замовниками із дотриманням принципів, встановлених статтею 5 Закону.
У свою чергу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальнених листах, які буде розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
17.03.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Стаття 35 Закону №922-VIII та стаття 40 Закону №114-IX містять майже ідентичні норми щодо умов застосування переговорної процедури закупівлі, а саме, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників.
У нашому випадку торги відмінено через подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій. Торги оголошено повторно. Розкриття тендерних пропозицій – 17 квітня 2020 року.
Виникає питання, якщо повторну процедуру буде відмінено з тих же підстав по Закону №922-VIII, то вже з 19 квітня 2020 року по Закону №114-IX можна буде провести переговорну процедуру, чи все починати спочатку – з відкритих торгів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Так, новою редакцією Закону передбачено низку змін та нововведень, які запроваджуються для вдосконалення загальних умов здійснення закупівель та змінюють правила проведення процедур закупівель.
Цим Законом запроваджено зокрема механізм визначення аномально низької ціни; внесені зміни до встановлення критеріїв оцінки, у тому числі шляхом запровадження такого критерію, як вартість життєвого циклу; змінено підходи до оскарження процедур закупівель; розширено перелік кваліфікаційних вимог тощо.
Поряд з цим відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Ураховуючи викладене, замовником буде застосовуватися переговорна процедура закупівлі відповідно до статті 40 нової редакції Закону, якщо ним буде двічі відмінено процедури відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), які проведені згідно нової редакції Закону після введення його в дію, через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій.
|
|
06.03.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може Замовник зменшити обсяг предмету закупівлі у випадках проведення переговорної процедури закупівлі відповідно до пп. 1, п. 2, ст. 40 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель»,?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до частини першої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 40 нової редакції Закону.
Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Отже, якщо для забезпечення потреби відповідного року замовником було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості учасників, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до статті 40 Закону.
Водночас нова редакція Закону не містить обмежень щодо зміни очікуваної вартості та кількісних характеристик предмета закупівлі у випадку застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 1 частини другої статті 40 нової редакції Закону.
Разом з тим слід ураховувати, що метою нової редакції Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, а принципами здійснення закупівель є максимальна економія, ефективність та пропорційність, запобігання корупційним діям і зловживанням.
|