Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні   та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійсненняпублічних закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
При цьому замовник самостійно приймає рішення щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі наявності підстав, встановлених пунктом 44 Особливостей, у тому числі, якщо учасник не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї тендерної пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених замовником невідповідностей, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
При цьому будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 593/2023 та № 272/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей.
Так, пунктом 67 Особливостей визначено, що розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною десятою статті 29 Закону і абзацом четвертим пункту 49 цих особливостей.
Абзацом четвертим пункту 49 Особливостей встановлено,що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється.
Згідно з абзацом 6 пункту 67 Особливостей перебіг зазначених строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
При цьому зазначаємо, що для обчислення строків необхідно керуватися статтями 251-255 Цивільного кодексу України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків, визначення початку перебігу строку та його закінчення, а також Законом та Особливостями.
Статтею 251 Цивільного кодексу України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Так, статтею  255 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. Таким чином, оскільки після подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється, такий перебіг строку продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги та з урахуванням того строку, який сплив для вчинення дій до подання такої скарги.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

Закон України “Про публічні закупівлі”  визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Водночас основні засади цінової політики і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулюються Законом України "Про ціни і ціноутворення". 
Отже, питання цінової політики суб'єкта господарювання і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін,  не є прежметом регулювання Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон).
Для визначення очікуваної вартості замовником може використовуватися примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика), що розроблена на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону, та яка може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону та Особливостей, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості. Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою.https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c3487cb-348b-407a-a72e-83c2427bd113&lang=uk-UA
Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається замовником як в оголошенні про проведення відкритих торгів, так і в тендерній документації. 
Пунктом 28 Особливостей передбачено право замовника встановити у тендерній документації можливість для учасника подавати тендерну пропозицію з ціною, що перевищує очікувану вартість предмета закупівлі. Якщо замовник дозволяє подавати учасникові таку тендерну пропозицію, то він повинен зазначити в тендерній документації про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.
Прийнятний відсоток перевищення розраховується самостійно замовником, з урахуванням можливостей для здійснення подальшої оплати закупівлі (виділення додаткових коштів або перерозподілу зекономлених коштів тощо).
Зазначене положення передбачене Особливостями для забезпечення можливості здійснення закупівлі з огляду на зростання цін на відповідному ринку під впливом об'єктивних обставин, що можуть відбуватись під час проведення відкритих торгів замовником.
Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу четвертого підпункту 2 пункту 44 цих особливостей.
Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей.

Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником відповідно до вимог тендерної документації на конкретні кількість товару або обсяги визначених робіт чи послуг, які було зазначено в оголошенні та тендерній документації замовником, та за ціною тендерної пропозиції, яка є найбільш економічно вигідною (за результатами електронного ауціону або без його застосування згідно з пунктом 37 Особливостей) .
У свою чергу, пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. 
Згідно з пунктом 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону. 
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. 
Також Державна аудиторська служба України здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів.
Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, питання здійснення контролю щодо порушення законодавства в сфері публічних закупівель належать до компетенції Держаудитслужби. 
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з положень статті 6 Господарського кодексу України одним із принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.