|
|
25.04.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022, № 2120-IX платники податків, які переходять на сплату єдиного податку у 2% не можуть бути платниками ПДВ.
Питання: чи є обов’язковим укладання додаткових угод до договорів надання послуг, які було укладено за результатами процедур публічних закупівель у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі», з метою зазначення зміни суми договору внаслідок відміни нарахування ПДВ до вартості послуг без ПДВ для уникнення ускладнень із оплатою таких послуг органами Державної казначейської служби України та/або інших порушень законодавства України в частині публічних закупівель та використання бюджетних коштів, або достатньо лише повідомити бюджетну установу про перехід на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку 2% та надавати в подальшому розрахункові документи вже без відображення ПДВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Крім цього, зазначаємо, що відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2020 № 643 (зі змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тому з питань, пов'язаних зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування, пропонуємо звернутися до ДПС.
|
|
|
22.04.2022
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник оприлюдних не зрозумілу кількість товарів, в електронних полях та завантажених файлах наведена різна кількість.
Замовник при цьому не відповів на вимогу під час періоду уточнень
На вимогу після аукціону та визначення переможця не відмінив закупівлю
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо порушеного питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
16.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Чи правомірно застосовувати ст. 631 ЦКУ у договорі укладеному шляхом проведення переговорної процедури (двічі відмінені відкриті торги), адже відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" переговорна процедура не є конкурентною закупівлею?
Чи правомірно застосовувати застосовувати ст. 631 ЦКУ у договорі укладеному без викоистання електронної системи ( закупівлі до 50 тисяч гривень)?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання розглянуто в запитах 1374/2020 та 1413/2021 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=86af884c-a291-4523-a8a5-5ab5e99dd299&lang=uk-UA
|
|
|
15.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У лютому 2022 року донараховуємо заробітну плату у зв'язку з підвищенням посадових окладів державним службовцям.
У тому числі донараховуємо премію у лютому 2022 р. за січень 2022 р.
Премію нараховуємо і виплачуємо у місяці за поточний місяць.
Як потрібно враховувати донараховану премію у лютому 2022 р. за січень 2022 р. при розрахунку відпускних?
Відносити донараховану суму до січня 2022 чи враховувати донараховану суму у лютому 2022, поділивши на відпрацьовані дні січня 2022 і помноживши на відпрацьовані дні у лютому 2022?
Також при перерахунку заробітної плати у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу через тимчасову непрацездатність, до якого розрахункового періоду віднести відмінусовану премію (нараховується і виплачується у місяці за поточний місяць) до місяця, в якому її відмінусували чи до місяця, за який її відмінусували?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки в компетенції якого знаходиться Ваше питання.
|
|
|
11.02.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Головне управління ДСНС України у Закарпатській області (далі – Головне управління) реалізує проєкт “Синхронзація управління протидії надзвичайним ситуаціям у прикордонному регіоні” (СOMAND) (реєстраційна картка проєкту № 4875), що здійснюється за фінансової̈ підтримки Європейського Союзу у рамках Програми транскордонного співробітництва ПТС ЄІС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020.
У рамках реалізації проєкту Головне управління має намір проводити міжнародний тендер на закупівлю обладнання, вартість якого перевищує 300 тисяч євро. Проведення даної закупівлі регламентується вимогами ENI CBC IR та вимог Регламенту Комісії (ЄС) від 18 серпня 2014 року № 897/2014, в якому викладено правила реалізації програм прикордонного співробітництва, що фінансуються згідно з Регламентом (ЄС) № 232/2014 Європейського Парламенту і Ради від 11 березня 2014 року про загальні положення Європейського інструменту сусідства та передбачають створення Тендерного комітету. Національне законодавство, зокрема, Стаття 11 Закону України “Про публічні закупівлі”, натомість, передбачає призначення уповноваженої особи, що суперечить правилам ENI CBC.
Водночас Стаття 32 Закону України “Про публічні закупівлі” передбачає відміну електронною системою закупівель у відкритих торгах у разі участі менше двох учасників, що суперечить правилам ENI CBC, якими вимагається забезпечення відповідної конкуренції участь у тендері не менше 4 учасників.
Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення двозначного або помилкового трактування, прошу розглянути та надати роз’яснення щодо даних питань.
Заздалегідь вдячний за порозуміння та співпрацю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому відповідно до частини другої статті 6 Закону закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до Закону.
|