Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Згідно пункту 4 Порядку визначення предмета закупівлі визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. При цьому наразі ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій № 281 від 01.11.2021, яким в тому числі затверджено кошторисні норми -КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва» та КНУ «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво». Як бути замовнику при здійсненні закупівлі робіт, а саме проектно-кошторисній документації (далі -ПКД), до якої входять суми на розробку ПКД, роботи, технічний нагляд та авторський нагляд якщо вартісні межі- розробка ПКД- 100тис. грн. , роботи-1,7 млн. грн, технічний та авторський нагляд-200 тис ? Все перераховане є роботами в розумінні Закону та проводиться на одному об’єкті, при цьому закуповується окремо, спочатку розробка ПКД, потім роботи, а потім технічний та авторський нагляд. Чи повинен замовник в такому випадку проводити окремо спочатку відкриті торги на закупівлю ПКД, потім відкриті торги на роботи, а потім відкриті торги на технічний та авторський нагляд з огляду на те, що всі зазначені роботи мають здійснюватися на одному об’єкті? Або замовник в даному випадку виходячі з вартісних меж закупівлі укладає прямий договір про закупівлю ПКД, потім проводить відкриті торги на закупівлю робіт, та закуповує технічний та авторський нагдяд шляхом укладання прямого договору про закупівлю. Які дії замовника в такій ситуації будуть правильними з точки зору наказу Мінекономіки №708 та державних будівельних норм?

Відповідь

07.03.2023

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

2023 / 1996

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки № 708 від 15.04.2020, врегульоване питання визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту. 1) Ми плануємо оголосити закупівлю послуг з поточного дрібного ремонту проїзної частини автомобільних доріг в м. Покров Дніпропетровської області (нам потрібно відремонтувати 100 доріг міста, які мають власні інвентарні номери та знаходяться на балансі комунального підприємства міста) без розробки проектної документації. На момент оголошення закупівлі нам відомий лише орієнтовний обсяг надання послуг, адже на момент здійснення самого ремонту після проведення торгів обсяг надання послуг може змінитися (наприклад, через погодні умови в зимово-весняний період). Як правильно визначити предмет закупівлі в цьому випадку? Чи можна визначити предмет закупівлі як «Поточний дрібний ремонт проїзної частини автомобільних доріг в м. Покров Дніпропетровської області» з очікуваною вартістю поточного ремонту всіх 100 доріг міста (відповідно одне технічне завдання чи дефектний акт на загальний обсяг поточного ремонту всіх 100 доріг міста, а місце надання послуг: 53300, Україна, Дніпропетровська область, м.Покров, згідно переліку доріг комунальної власності м.Покров, що зазначені в тендерній документації)? Приклад таких закупівель: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-01-27-005353-a https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-01-31-016601-a Або потрібно визначати предмет закупівлі послуг з поточного дрібного ремонту проїзної частини автомобільних доріг в м. Покров Дніпропетровської області за кожною дорогою окремо (відповідно буде 100 предметів закупівлі з окремими технічними завданнями), наприклад: - «Поточний дрібний ремонт проїзної частини автомобільної дороги по вул. Вишнева в м. Покров Дніпропетровської області» - «Поточний дрібний ремонт проїзної частини автомобільної дороги по вул. Центральна в м. Покров Дніпропетровської області» і так всі 100 доріг міста? 2) Ми плануємо оголосити закупівлю послуг з поточного ремонту внутрішньоквартальних доріг житлових будинків в м.Покров Дніпропетровської області (нам потрібно відремонтувати 20 внутрішньоквартальних доріг міста, які є комунальною власністю територіальної громади, але по ним не визначений балансоутримувач та вони не мають інвентарних номерів) без розробки проектної документації. Як правильно визначити предмет закупівлі в цьому випадку? Чи можна визначити предмет закупівлі як «Поточний ремонт внутрішньоквартальних доріг житлових будинків в м.Покров Дніпропетровської області» з очікуваною вартістю поточного ремонту всіх 20 внутрішньоквартальних доріг міста, які потребують ремонту (відповідно одне технічне завдання чи дефектний акт на загальний обсяг поточного ремонту всіх 20 внутрішньоквартальних доріг, а місце надання послуг: 53300, Україна, Дніпропетровська область, м.Покров, згідно переліку внутрішньоквартальних доріг комунальної власності м.Покров, що зазначені в тендерній документації)? Або потрібно визначати предмет закупівлі послуг з поточного ремонту внутрішньоквартальних доріг житлових будинків в м.Покров Дніпропетровської області за кожною внутрішньоквартальною дорогою окремо (відповідно буде 20 предметів закупівлі з окремими технічними завданнями), наприклад: - «Поточний ремонт внутрішньоквартальної дороги житлового будинку № 35 по вул. Центральна в м.Покров Дніпропетровської області» - «Поточний ремонт внутрішньоквартальної дороги житлового будинку № 59 по вул. Центральна в м.Покров Дніпропетровської області» і так всі 20 внутрішньоквартальних доріг міста? Заздалегідь вдячні за відповідь.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a88 4&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Так, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163,
Відповідно до пункту 3.9 ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво” лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури — наземні, надземні або підземні лінійні об’єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.
Отже, при закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається, зокрема за кожним окремим лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури.

При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

22.02.2023

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

1873 / 1842

В сфері благоустрою м. Біла Церква обліковується 303 вулиці, загальною протяжністю 453 км., в тому числі з твердим покриттям 320 км. з удосконаленим покриттям 133 км. На даний час в межах міста є 9 автомобільних, 2 пішохідних мости і 3 шляхопроводи. Експлуатується 45 світлофорних об’єкти, 32 колектори зовнішньої зливової каналізації довжиною 51,9 кілометра. Відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Порядку визначення предмету закупівлі» затвердженого наказом №708 від 15.04.2020року Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Згідно з ДБН А.2.2-3-2014 Лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури це наземні, надземні або підземні лінійні об’єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо. Враховуючи вищевикладене, та усвідомлюючи що в Замовника на балансі комунальні вулиці та дороги, а не дороги загального користування (див. Закон України "Про автомобільні дороги"), просимо надати роз’яснення з питання чи елементи благоустрою такі як тротуари, колектори зливової каналізації, мережі зовнішнього освітлення є лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури, чи лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури може бути виключно об'єкт благоустрою?

Відповідь

Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику: у сфері автомобільного, залізничного, морського та внутрішнього водного транспорту, надання послуг поштового зв’язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), мультимодальних перевезень, захисту критичної інфраструктури у секторах, за які відповідальне, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, залізничного, морського та внутрішнього водного транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на авіаційному, автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та внутрішньому водному транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на авіаційному, автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та внутрішньому водному транспорті; у сфері розвитку, будівництва, реконструкції, ремонту, облаштування та модернізації пунктів пропуску через державний кордон, їх утримання та експлуатації; у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою, житлової політики; у сфері благоустрою населених пунктів, житлово-комунального господарства, управління побутовими відходами; у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері з відновлення регіонів, територій та інфраструктури, що постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду; у сфері контролю житлово-комунального господарства; у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.
Тому з порушеного питання слід звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

12.12.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

2143 / 2188

Про набуття/відсутність статусу «Замовника» Комунальне підприємство «Зелене будівництво» Сумської міської ради є спеціально створеним підприємством «для утримання об’єктів благоустрою з метою проведення робіт з утримання, поточного та капітального ремонту об’єктів благоустрою, утримання зелених насаджень, надання (виконання) інших послуг (робіт) для задоволення потреб територіальної громади». Одноособовим засновником підприємства є Сумська міська рада. Разом з цим, підприємство створене з метою отримання прибутку та реалізуючи напрям задоволення потреб територіальної громади діє добровільно на конкурентному ринку, зокрема, через участь «на рівних» з іншими суб’єктами господарювання у процедурах закупівель та подальшого укладення договорів на закупівлю із Замовниками відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Слід зазначити, що основною мотивацією такої діяльності є виконання статутних завдань підприємства, а саме забезпечення його прибуткової діяльності. Отримані та витрачені кошти від такої діяльності не мають статусу бюджетних. Враховуючи викладене вище в сукупності, керуючись п.13 ч.1ст. 9Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати консультацію з такого питання: Чи належить комунальне підприємство «Зелене будівництво» Сумської міської ради до категорії Замовників, визначених п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо здійснює свою діяльність з метою отримання прибутку в умовах конкурентного ринку, зокрема за наслідком успішної участі в процедурах закупівель?

Відповідь

26.10.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

2116 / 2010

Південно-Східне управління замовника робіт Міністерства оборони України відповідно до визначених повноважень є суб'єктом господарювання в системі МО, що відповідно до наказу МО від 31.05.2021 року №143 виступає замовником будівництва об'єктів військової інфраструктури для МО та ЗСУ, проводить процедури закупівлі та укладає відповідні договори. На даний час перед управлінням стоїть першочергове завдання щодо закупівлі робіт з капітального ремонту/реконструкції/будівництва об'єктів медичної військової інфраструктури (госпіталі), інших будівель та споруд для МО та ЗСУ. Подібні роботи передбачають, як правило, доволі тривалі строки їх виконання. Втім на сайті Мінекономіки в розділі "консультації з питань публічних закупівель" містяться деякі роз'яснення, відповідно до яких строк дії договору, укладеного під час дії воєнного стану, та виконання зобов'язань за ним нібито не може бути довшим за строк дії воєнного стану з можливістю його продовження. На підставі таких роз'яснень органи ДКСУ відмовляють у реєстрації юридичних зобов'язань, в яких строк дії договру зазанчений інший ніж 20.11.2022. Разом з тим реконструкція та будівництво не є швидким процесом, а укази Президента про продовження воєнного стану продовжують його дію на строк від одного до трьох місяців. Більше того, якщо при укладанні договору будівельного підряду строком дії договору зазначити останній день дії воєнного стану, то і термін виконання робіт не може виходити за строк дії договору. І навіть за умови подовження дії воєнного стану (якщо таке буде) у підрядника повинні бути підстави для продовження строків виконання робіт, за порушенння якого договором передбачено штрафні санкції. Таким чином притримуючись такої позиції це фактично значить, що під час дії воєнного стану відстуня можливість укладати договори, роботи за якими проводяться більше трьох місяців. Однак слід зазначити, що ні ЗУ "Про публічні закупівлі" , ні ЗУ "Про оборонні закупівлі", ні ПКМУ 1178 від 12.10.2022, ні ПКМУ 169 від 28.02.2022 не містить жодних положень щодо обмеження строку дії договору про закупівлю. Ці нормативні акти визначають порядок здійснення закупівлі і не можуть диктувати умови щодо положень договору, який укладається за домовленістю сторін.

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2