|
|
15.11.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наказом 01.11.2021 №281 затверджені нові кошторисні норми у будівництві та визнані такими, що втратили чинність: ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-4:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-6:2013 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-9:2013.
Відповідно до п.3 Наказу №281 «кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва» та «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» набирають чинності з моменту реєстрації їх в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва».
08.11.2021 в реєстрі Єдиної державної електронної системи у сфер будівництва створено запис за даними Настановами: BN01:9602-8057-4368-3519 та BN01:2456-9677-1614-4485.
Відповідно до п. 4 Порядку визначення предмета закупівлі (затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2021 №708) Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року №293.
Враховуючи вищевикладене, прошу надати роз’яснення щодо здійснення поточних та подальших процедур закупівель, в яких містяться посилання на скасовані Наказом №281 ДСТУ (публікації з посиланнями на ДСТУ в темі предмета закупівлі та у річних планах закупівель, укладення договорів на виконання будівельних та проєктних робіт тощо).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56247
|
|
|
12.11.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
02.11.2021 учасник процедури направив на Прозорро документи по спрощеній процедурі, на виконання проектно-вишукувальних робіт.
З 11.11.2021 розпочата робота по узгодженню та укладанню договорів з учасником, але з’ясувалось, що ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» відповідно до яких проводиться закупівля та розраховано кошторис на вишукувальні та проектні роботи втратили чинність з 08.11.2021, згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України в будівництві».
Учасник у спрощеній процедурі закупівлі - 1.
Як поступити?
Можливо укласти договір по вимогам документації, опублікованих на Прозорро з їх кошторисам по втрачених дію ДБН, а потім укласти Допугоду по кошторису, розробленому у відповідності до вимог нового законодавства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56247
|
|
|
04.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2018 році було виготовлено Проектно-кошторисну документацію на будівництво спортивного комплексу на суму 195400,00 грн. Закупівля була здійснена без електронної системи закупівель і оплочено.
У 2021 році було кориговано дану ПКД на суму 22079,00 грн. Без електронної системи закупівлі. Також було виговлено енергетичний сертифікат на даний об’єкт у сумі 8505,00 грн (без електронної системи закупівель)
На даний час є потреба знову коригувати ПКД по даному обєкту. Планується коригування на суму 90000,00 грн і Експертиза на даний обект будівництва на суму 32000,00 грн. Ці витрати не планувалися на початок року.
Питання: яку вибрати процедуру закупівлі на коригування ПКД на будівництво (90000,00 грн.) і експертизу (32000,00 грн) ? Чи потрібно провести спрощену процедуру закупівлі чиможна використати статтю 3 ч 7 п.5 (оскільки може провести коригування той самий учасник, що і виконав початкову ПКД на будівництво?)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1362/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9f11244e-7254-4d7b-9cd7-51a931aa2a00&lang=uk-UA
|
|
|
26.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2018 р було виготовлено ПКД на будівництво спортивної споруди і оплочено без електронної системи закупівель. У 2021 р було коригування ПКД у сумі 22079,00 грн. без
електронної системи закупівель. На даний час потрібно знову проводити коригування, але планова сума-більше 50000 грн.
Чи потрібно проводити на цю суму( більше 50000 грн) спрощену закупівлю чи можна провести закупівлю без електронної системи закупівель, спираючись на статтю 3 частини 7 п 5 Закону "Про публічні закупівлі", (коригування ПКД має робити той самий учасник, що і робив основну проектно-кошторисну документацію
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.
Водночас частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель, а також вибір підстави з переліку, зазначеного у частині сьомій статті 3 Закону здійснюється замовником самостійно.
|
|
|
16.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Питання: Установі виділено кошти на капітальний ремонт в обсязі 36 500,00 тис. гривень.
Чи буде порушенням чинного законодавства оголошення двох відкритих торгів: «Капітальний ремонт приміщень I та II поверху корпусу КНП за адресою: просп. Київський, 59-б» з очікуваною вартістю 23 500,00 тис. грн. та «Капітальний ремонт інженерних мереж будівлі КНП за адресою: просп. Київський, 59-б» з очікуваною вартістю 13 000,00 тис. гривень.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Водночас відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону.
Отже, при здійсненні закупівель замовники керуються вартісними межами, встановленими в пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону з дотриманням положень частини 10 статті 3 Закону.
Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва.
Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об’єкту, на який складений окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими статтею 3 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|