|
|
28.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в новій редакції, введеній в дію 19.04.2020 року, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Просимо роз’яснити, чи можна вказану норму Закону застосувати за умов, якщо у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника, загальна вартість таких робіт є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону та не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру, проте такий тендер був проведений за старою редакцією Закону і такий договір станом на момент введення в дію нової редакції Закону вже повністю завершений.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 28 частини першої статті 3 Закону спрощена закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Водночас частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких відповідає вартісним межам визначеним в пункті 28 частини першої статті 3 Закону, без застосування порядку проведення спрощених закупівель.
Так, відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону замовник не застосовує порядок проведення спрощеної закупівлі у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
У разі здійснення закупівлі у зазначеному випадку, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Отже, у разі укладення договору про закупівлю до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ, замовник може здійснити придбання таких робіт чи послуг без застосування порядку проведення спрощеної закупівлі з підстави, передбаченої пунктом п’ятим частини сьомої статті 3 Закону, протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру.
|
|
|
28.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Поясніть, будь-ласка, алгоритм дій відповідно до чинного законодавства про публічні закупівлі у наступній ситуації.
В організації є службовий автотранспортний засіб. Він зламався. Його треба відремонтувати. Що там зламалася і скільки це буде коштувати (1000 грн чи 100 000 грн. умовно кажучи), організація (замовник) навіть приблизно не знає.
Аналогічна ситуація виникає і з поломкою, наприклад, комп'ютерної техніки.
Як діяти в такому випадку? Яку процедуру закупівлі застосовувати, коли Замовник навіть приблизно не знає вартість. Предмет закупівлі як ремонт авто, ні про що не говорить. Які вимоги може вказати Замовник, коли він геть не розуміє в автомобілі або комп'ютері.
Застосувати конкурентний діалог, але Замовник крім того, що авто не їде, а комп'ютер не працює, нічого не може пояснити.
Підскажіть, будь-ласка, як правильно діяти не порушуючи норми чинного законодавства про публічні закупівлі.
Заздалегідь вдячні за допомогу!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації.
Разом з тим, у відповіді на запит 349/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=761d8676-6ba8-45fe-b434-d5cd7af01264&lang=uk-UA міститься інформація щодо затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
При цьому зігдно з частиною одинадцятою статті 11 Закону для підготовки тендерної документації та/або оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі за рішенням замовника уповноважена особа може залучати інших працівників замовника. Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону за рішенням замовника може утворюватися робоча група у складі працівників замовника для розгляду тендерних пропозицій/пропозицій. У разі утворення робочої групи уповноважена особа є її головою та організовує її роботу. До складу робочої групи застосовуються вимоги абзацу другого частини сьомої цієї статті. Робоча група бере участь у розгляді тендерних пропозицій/пропозицій, у проведенні переговорів у разі здійснення переговорної процедури, а рішення робочої групи має дорадчий характер.
|
|
|
27.04.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Наразі діє договір страхування, укладений 02.03.2020, проте виникла потреба у закупівлі додаткової кількості полісів страхування.
Чи є підстави застосовувати п. 5 ст. 40 Закону України “Про публічні закупівлі” (нова редакція) «5) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера»,
чи ця підстава може бути застосована лише до закупівель, які були проведені у відповідності до нової редакції ЗУ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону, зокрема якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
Отже, у разі укладення договору про закупівлю до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі з підстави, передбаченої пунктом п’ятим частини другої статті 40 Закону протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю та за умови обґрунтування такої підстави.
|
|
|
24.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «Укртехімпекс» планує взяти участь у державних закупівлях (Ідентифікатор плану закупівлі:UA-P-2020-04-06-001863-a),предмет закупівлі "Частини машин для обробки мінералів (Запасні частини до бульдозерів та екскаваторів)", Замовник торгів Публічне акціонерне Товариство "Центренерго" Трипільська ТЕС.ТОВ "Укртехімпекс" на протязі 17 років офіційним дилером заводів ТОВ"ЧТЗ-Уралтрак"м.Челябінськ, Росія та ПАТ "ЧАЗ" м. Чебоксари , Россія, продукцію яких ми поставляємо згідно договорів поставок на велику кількість підприємств України.Запчастини, згідно тендерної документації, даних виробників по якості не мають аналогів в Україні, та повністю відповідаютьусім вимогам тендерної документації Замовника щодо технічних та якісних характеристик.
У тенедерній документації Замовника торгів розділ 3 пункт 10 присутня вимога , щодо надання документів, а саме надати:
10) у разі якщо Учасником запропоновано товари, роботи або послуги походженням з Російської Федерації: документ, виданий Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з підтвердженням, що заміщення запропонованих Учасником товарів, робіт або послуг походженням з Російської Федерації іншими неможливе (надалі Підтвердження).
У разі відмови Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в наданні Підтвердження Учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати відповідний лист-відповідь Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України;
Тому саме, просимо надати роз'яснення щодо правомірності вимогам Замовника закупівлі, надання відповідного підтвердження. А якщо у разі правомірності дії Замовника, просимо роз'яснити саму процедуру отримання такого підтвердження, та вказати якими постановами або іншими документами буде вірним користуватися при підготовці до участі у Державних закупівлях по відношенню до товарів, що походять з Російської Федерації у подальшому.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37580794-81f3-4dce-8379-b27e6b4fae2f&lang=uk-UA у запиті № 303/2019.
|
|
|
21.04.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У новій редакції Закону, при проведенні спрощеної закупівлі, передбачено, що у вимогах до предмета закупівлі, які містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників. Таке формулювання я розцінюю як можливість на власний розсуд визначати, чи потрібно зазначити про можливість надання аналогів чи еквівалентів до відповідного предмету закупівлі. У разі відсутності можливості надання аналогів чи еквівалентів ця норма суперечить принципам недискримінації учасників, максимальної економії та ефективності, які, відповідно до цього законопроекту, застосовуються й у спрощених закупівлях.
Тому до сих пір, після подання оголошення у допорогових закупівлях, завжди задається одне і теж питання (я рахую адміністрацією майданчика) щодо еквівалентів і аналогів.З цього питання точяться постійні чвари між замовником і учасниками, які плутають допорогові закупівлі з конкурентними процедурами. Як правильно поступати Замовнику? Особливу у новаціях нової редакції Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|