Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
06.12.2021 Запитання      Тема: Тендерна документація Розширений перегляд
2251 / 2260
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Абзацом 1 частини 3 статті 22, частиною 11 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що замовники не мають права вимагати в тендерній документації, а учасники не повинні подавати в тендерній пропозиції документи, що не передбачені законодавством. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників у складі їх тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником. В тендерні документації замовники зазвичай встановлюють ви могу щодо обов’язкового надання позитивного відгуку (документ не передбачений жодним законодавчим актом) від колишнього замовника при наявності в тендерній документації об’єктивних вимог щодо надання копій аналогічних договорів і всіх додатків до них, актів виконаних робіт є суб’єктивною і дискримінаційною, породжує корупційні ризики через низку причин та протирічить вимогам вищезазначеної статті Конституції України. Тендерна документація зобов’язує потенційних учасників спонукати третіх осіб до вчинення конкретних дій, які не є обов’язковими для такої особи та за невиконання яких наслідки передбачені лише для учасників. Зацікавленість потенційних учасників в отримані позитивних відгуків від замовників може спровокувати останніх на вчинення корупційних діянь. Колишні замовники не зобов’язані надавати подібні відгуки, оскільки це не передбачено жодним нормативно-правовим актом України, за ненадання відгуків не існує жодної правової відповідальності та є суб’єктивним правом колишнього замовника. Ненадання колишніми замовниками відгуку запитувачу без будь-яких пояснень позбавляє потенційних учасників можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Визначення в тендерній документації конкретної форми відгуку з зазначенням вичерпного переліку інформації, яку повинен надати колишній замовник, ставить потенційного учасника у фактичну залежність від колишнього замовника. Обмеження, передбачені в тендерній документації щодо дати отримання відгуку, унеможливлює його отримання від замовників, що припинили своє існування, а учасник позбавляється можливості у інший спосіб довести необхідний досвід у виконанні аналогічних договорів. Суб’єктивні відносини між колишніми контрагентами виконаних договорів, порушення замовником форми відгуку та надання неповної інформації ставлять під загрозу можливість участі у торгах потенційних учасників та породжує корупційні ризики. Просимо надати роз"яснення щодо законності можливої дискримінаційну вимогу у тендерній документації щодо обов"язкового надання учасниками у складі тендероної пропозиції позитивного відгуку від колишнього замовника про досвід виконання аналогічного договору.
Відповідь
01.12.2021 Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі Розширений перегляд
3203 / 3224
За результатом проведення відкритих торгів підписано договір на виконання будівельних робіт по об'єкту "Будівництво гравійної дороги від західного обходу м. Львова до житлового масиву "Білогорща". Сума ОСНОВНОГО ДОГОВОРУ 28 220 000, 00 грн. Термін дії основного договору до 20 грудня 2022 року. Станом на сьогодні основний договір виконано на 11 000 000, 00 грн. (підписано відповідні акти та оплачено роботи замовником). Для можливості продовження виконанння робіт по основному договору, виникла необхідність у додаткових роботах, що не заперечується замовником (наявні відповідні протоколи, акти обстежень об'єкту будівництва). Замовником замовлено коригування проекту, з метою включення до нього додаткових робіт. Після проведення коригування роекту, вартість додаткових робіт, без яких неможливо продовдити виконанння робіт по основному договору, СТАНОВИТЬ 13 700 000, 00 грн. (48% вартості суми основного договору). Отже є підстави та необхідність проведення переговорної процедури на підставі по п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (переговорна процедура закупівлі застосовується, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера). ЗАМОВНИК трактуючи п.5 ч.2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" стверджує, що може провести переговорну процедуру по закупівлі додаткових робітна на суму ЩО НЕ ПЕРЕВИЩУЄ 50 % ВІД СУМИ ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ, тобто 5 500 000, 00 грн. (від суми 11000 000, 00 грн.). Мотиви замовника - так робили завжди. Запитання. 1. Чи законним є твердження Замовника про можливість проведення переговорної процедури по п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" на суму додаткових робіт, ЩО НЕ ПЕРЕВИЩУЄ 50 % СУМИ ВИКОНАННЯ ОСНОВНОГО ДОГОВОРУ? 2. Чи правильно розуміє Учасник, що проведення переговорної процедури по п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" можливе на суму додаткових робіт, що не перевищує 50 % суми основоного договору, тобто 14 110 000,00 грн (від суми 28 220 000, 00 грн.)?
Відповідь
23.11.2021 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
2295 / 2211
Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 10 Закону № 922 замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в ЕСЗ повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін. Аналогічна вимога щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону 922 передбачено , ч. 7 цієї статті. Однак продовження дії договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 % суми передбачено ч. 6 ст. 41 Закону № 922. А про неї в ст. 10 Закону № 922 жодної згадки. Чи оприлюднюється в такому випадку повідомлення про внесення змін до договору?
Відповідь
07.11.2021 Запитання      Тема: Допорогові закупівлі Розширений перегляд
3315 / 3413
Доброго дня! Просимо надати консультацію з наступного питання: у спрощеній закупівлі Замовник дискваліфікує Учасника, який надав найцбільш економічно вигідну пропозицію за результатами електронного аукціону з наступних двох підстав: 1. Листи Учасника адресовані уповноваженій особі Замовника, а Замовник визначає це помилкою та підставою для дискваліфікації і зазначає, що адресатом слід було зазначити просто юридичну особу (тобто вказати назву Замовника). Чи є це підставою для дискваліфікації у спрощеній закупівлі? 2. У листі-відгку до наданого Учасником аналогічного договору зазначено суму договору, а Замовник зазначає, що потрібно було вказати саме словосполучення "вартість виконаних робіт" (так зазначено в Оголошенні про проведення спрощеної закупівлі), Чи не є ці поняття тотожними та чи є це підставою для дискваліфікації Учасника у спрощеній закупівлі? Дякуємо
Відповідь
29.10.2021 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
3239 / 3299
Відповідно до Постанови № 927/491/19 від 18.06.2021р., Верховний Суд України вважає, що під час застосування пункту 2 частини 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Зазначена позиція вже знайшла своє відображення та підтвердження у низці Постанов, які суди приймали з аналогічних підстав та у яких міститься пряме посилання на згадану вище Постанову від 18.06.2021р. (Постанова від 06.08.2021р. у справі № 922/2030/20 та Постанова від 04.08.2021р. у справі № 912/994/20). Вказана судова практика стосується договорів, укладених за попередньою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі», що була чинною до 19.04.2020р. Проте, норма пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в чинній редакції Закону викладена інакше та набуває нового змісту, у порівнянні зі старою редакцією Закону. На нашу думку, новою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» вже прямо передбачена можливість неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10%, що сумарно можуть перевищувати 10% від ціни, визначеної сторонами на момент укладання договору. Тобто, законодавець зазначає, що «підвищення ціни до 10% є можливим через кожні 90 днів з моменту підписання договору або внесення змін щодо збільшення ціни, а у випадку з бензином, дизельним пальним, природним газом та електричною енергією зміна ціни можлива частіше ніж 90 днів». Ретельно розглянувши роз’яснення, що було надано Мінекономіки України у листі від 24.11.2020р. № 3304-04/69987-06, нами не було знайдено відповіді на питання: чи можливе укладання додаткових угод на підставі пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» до договорів, укладених за новою редакцією Закону, за умови, що сукупність змін може перевищувати 10% від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю? Просимо надати роз’яснення щодо зазначеного вище питання.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2