|
29.09.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Можливо зможете допомогти, як діяти в ситуації. В цьому році перший рік необхідно договір на постачання природного газу проводити через елетронну систему прозоро. Ми комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради. Маємо котельню, в якій встановлений єдиний вузол обліку, який розподіляє теплову енергію на житлові будинки поруч та на власні потреби підприємства. Раніше укладали прямий договір з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг». Оскільки ми є комунальною установою, яка сплачує за спожитий газ з власних коштів, то для нас немає фіксованої суми за м3, а ціна визначається щомісячно за спеціальною формулою. Тобто, в договорі сума не може бути прописана і ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відмовляється вносити «плаваючу» суму в договір. Тобто, з одного боку ми закуповуємо частину природного газу за обсягом І (для потреб населення) з конкретною фіксованою ціною, а іншу частину для власних потреб за обсягом ІІ, де немає конкретної суми. В свою чергу, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відмовляється укласти два окремих договори. Підскажіть, як правильно провести дану закупівлю? Намагались поспілкуватись з колегами, але на жаль подібної ситуації не знайшли. , ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відмовляється йти на будь яку зустріч.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) , від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо скорочення підстав) , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Водночас відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2022 р. № 812 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам" на ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" Кабінетом Міністрів України покладено спеціальні обов’язки відповідно до Закону України “Про ринок природного газу”. При цьому відповідно до пункту п'ятого розділу 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі- НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 "Правила постачання природного газу" постачальник із спеціальними обов’язками - суб’єкт господарювання, на якого відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов’язки з постачання природного газу певній категорії споживачів та який не має права відмовити таким споживачам в укладенні договору постачання природного газу. Крім цього НКРЕКП, відповідно до положення, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (із змінами), здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Водночас основними завданнями НКРЕКП є, зокрема державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, зокремв на ринках природного газу. Тому, з питання щодо діяльністі ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
|
|
29.09.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
21.09.2023 постанова щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану № 10071 від 19.09.2023 була прийнята Верховною Радою України, постановою зокрема передбачено:
1. Кабінету Міністрів України гарантувати виконавцям державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із їх виконанням, а також суми прибутку (постачальницької винагороди) у складі вартості (ціни) товарів, робіт і послуг оборонного призначення, відповідно до умов державних контрактів (договорів).
2. Рівень прибутку у складі вартості (ціни) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель визначається рішеннями Кабінету Міністрів України, які були чинними станом на 24 лютого 2022 року, із урахуванням особливостей, передбачених пунктом 3 цієї Постанови, та не може бути зменшений державними замовниками.
3. Рівень прибутку у складі вартості (ціни) державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку безпілотних систем (безпілотних авіаційних комплексів, безпілотних літальних апаратів, безпілотних наземних (роботизованих) комплексів, безпілотних водних (плаваючих) комплексів) вітчизняних виконавців визначається окремими рішеннями Кабінету Міністрів України.
У зв’язку х цим виникає ряд питань:
Як замовнику вірно розтлумачити норми цієї постанови № 10071 від 19.09.2023?
У постанові № 10071 від 19.09.2023 йдеться що рівень прибутку визначається рішеннями уряду які були чинними станом на 24.02.2022. Мається на увазі Постанова Уряду №309 про від 17.03.2021? Чи йдеться про Постанову Уряду 363? Можливо це відсилка на інші постанови?
Що означає формулюваггя "та не може бути зменшений державними замовниками"?
Чи потрібно замовнику який закуповував по калькуляції ВИТРАТ без прибутку зробити ревізію раніше заключених договорів? Можливо передбачені ще якісь дії замовника? Чи можна донараховувати прибуток по старим договорам якщо були договори по собівартості? На які нормативно- правові акти спиратись?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! З питань застосування положень постанови Верховної Ради України від 21.09.2023 № 3388-IX "Щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану" рекомендуємо звернутися до головного органу у сфері здійснення оборонних закупівель, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 «Питання оборонних закупівель» - Міністерства оборони України, та головного органу у сфері планування оборонних закупівель – Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості. Принагідно зазначимо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках та повідомляємо, що листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
28.09.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, просимо надати роз'яснення.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 3 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (зі змінами) дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Чи вважаються послуги з надавання нерухомості у спільне користування в режимі розподілу часу відповідно до коду національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник - 70340000-6 «Послуги з надавання нерухомості у спільне користування в режимі розподілу часу» - орендою?
Чи підпадають ці послуги з надавання нерухомості у спільне користування в режимі розподілу часу за ДК 021:2015 - 70340000-6 «Послуги з надавання нерухомості у спільне користування в режимі розподілу часу» під дію пункту 4 частини 5 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Чи потрібно проводити відкриті торги з особливостями за ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник - 70340000-6 «Послуги з надавання нерухомості у спільне користування в режимі розподілу часу», якщо сума закупівлі буде перевищувати 100000 грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано у запиті № № 2180/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=c9808b86-c671-4d51-905c-37498f7bbc1f
|
|
22.09.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Аналіз публічних закупівель, які проводяться останнім часом різними Замовника, вказує на те, що все частіше в тендерній документації встановлюється вимога щодо надання додаткових документів в складі тендерної пропозиції Учасниками, які надали цінову пропозиції в певному відсотковому відношенні до очікуваної вартості закупівлі. Наприклад, в тендерних документаціях Замовники передбачають, що у разі зниження Учасником ціни пропозиції на більше ніж певний відсоток від очікуваної вартості предмета закупівлі, Учасник повинен надати певні додаткові документи, які не передбачені для інших Учасників.
Тобто, в такому випадку Замовник створює різні умови для потенційних Учасників, в залежності від запропонованої ними ціни. При такій ситуації обов’язок надавати додаткові документи не виникає у Учасника, який надає більш високу цінову пропозицію. Таким чином, Замовники штучно обмежують Учасників в можливості запропонувати найбільш низькі цінові пропозиції, порушуючи тим самим основоположні принципи публічних закупівель.
Основне завдання призначення відкритих торгів – забезпечення придбання за бюджетні кошти товарів, робіт, послуг за найбільш низькою, економічно вигідною ціною. Встановлення Замовниками штучно певних цінових рамок призводить до укладання договорів публічної закупівлі за максимально високими цінами, наближеними до очікуваної вартості. Такий результат нівелює значення відкритих торгів для економії та раціонального використання бюджетних коштів та практично виключає можливість проведення конкурентного аукціону відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» основними принципами здійснення закупівель є:
- добросовісна конкуренція серед учасників;
- максимальна економія, ефективність та пропорційність;
- недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
При цьому Замовникам прямо заборонено встановлювати жодні дискримінаційні вимоги до учасників. В нашому випадку Замовники встановлюють вимогу щодо надання певних додаткових документів тільки по відношенню до певних Учасників, виходячи з їх цінової пропозиції.
Враховуючи норми чинного законодавства прошу пояснити, чи має право Замовник в тендерній документації щодо проведення відкритих торгів встановлювати вимогу щодо надання додаткових документів в складі тендерної пропозиції Учасниками, які надали цінову пропозиції в певному відсотковому відношенні до очікуваної вартості закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель визначених частиною четвертою статті 5 Закону. При цьому відповідно до пункту 37 Особливостей учасник процедури закупівлі, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою (у цьому пункті під терміном “аномально низька ціна тендерної пропозиції” розуміється ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, яка є меншою на 40 або більше відсотків середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників процедури закупівлі, та/або є меншою на 30 або більше відсотків наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції; аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота), повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг тендерної пропозиції. Згідно з пунктом 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного абзацом першим частини чотирнадцятої статті 29 Закону/абзацом дев’ятим пункту 37 цих особливостей. Відповідно до пункту 45 Особливостей замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі надав неналежне обґрунтування щодо ціни або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг тендерної пропозиції, що є аномально низькою. Поряд з цим, згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
|
|
18.09.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу розглянути звернення, яке завантажено у вкладенні. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що питання Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), належить до компетенції Департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, пропонуємо з цих питань звертатися листом за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки. Водночас зазначаємо, що за довідковою інформацією можна звернутись до Департаменту розвитку реального сектору економіки за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.
|