Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Доброго дня! Наша організація є розпорядником бюджетних коштів та Замовником у розумінні Закону. У червні 2018 року за результатами проведеної процедури відкритих торгів укладено договір на закупівлю робіт. Станом на 01.04.2021 виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не передбачених початковим проектом по вказаному об’єкту на суму що не перевищує 50 % від загальної суми договору. Просимо дати роз’яснення: 1) Чи можемо ми застосувати здійснення закупівлі без використання електронної системи (звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель) з тим самим учасником?; 2) Якщо ні, тоді яку саме та на яких підставах необхідно застосувати процедуру закупівлі для укладання договору закупівлі на додаткові роботи, не передбачені початковим проектом по цьому ж об’єкту.

Відповідь

16.04.2021

Запитання Тема: Виконання договору

Розширений перегляд

3823 / 3903

Договір, укладений за процедурою «відкриті торги» містить положення щодо наявності певних дозвільних документів, внаслідок отримання яких (дозвіл на будівельні роботи), сторони виконують свої зобов’язання за договором (замовник перераховує аванс, підрядник приступає до виконання робіт). Підчас дії договору відбуваються зміни у законодавстві, а саме: отримання дозвільних документів є необов’язковим (відсутність обов’язку в отриманні дозвільних документів). Питання: яким чином у визначений Законом «Про публічні закупівлі» внести відповідні зміни до договору (видалити положення договору щодо наявності/отримання дозвільних документів).

Відповідь

15.04.2021

Запитання Тема: Виконання договору

Розширений перегляд

3606 / 3644

ПП "Рослана" виграло тендер на проведення робіт по договору №272 від 07.08.2020. Відповідно до договору (додаток "Договірна ціна") ціна є твердою. Однак (служба замовника КУП "Ековін") в ході виконання договору відмовляється приймати акти виконаних робіт без підтвердження цін на матеріали і ресурси, що на нашу думку суперечить п. 6.4.3 ДСТУ БД.1.1.-1:2013. Однак служба замовника посилається на лист №7/5-851 Державного комітету України з будівництва та архітектури "Щодо уточнення найменувань окремих матеріальних ресурсів" і вимагає надання копій всієї первинної документації (товарно-транспортних накладних на матеріали, розрахунків і оплат техніки і транспорту на підтвердження вартості виконаних робіт). Прошу роз'яснити: чи законні вимоги служби замовника про зазначеній твердій ціні договору і чи має право замовник відмовити виконавцю в прийманні робіт (при твердій ціні) якщо той не надасть підтвердження їх вартості первинними документами . А також, чи має право виконавець не надавати таких документів (окрім сертифікатів якості визначених проектною документацією) замовнику при твердій ціні договору.

Відповідь

15.04.2021

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

3866 / 4030

Відповідно до ч.10 ст.3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. Питання полягає в наступному, чи можна поділити предмет закупівлі на частини у зв`язку з непередбачуваними обставинами, та розлядати як окремий предмет договору, але не з метою уникнення процедури відкритих торгів? Приклад: на початку року було проведено закупівлю електричної енергії по лімітам споживання минулого року на 476335,80 грн., обсяг якої складав 196023 кВт/год, після чого у зв’язку з подорожчанням на ринку додатковою угодою на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» ціну було піднято та обсяги зменшено до 180635, 529 кВт/год. Згодом виявилось, що у зв'язку з холодною та затяжною зимою, роботою системи вентиляції яка вмикалась у зв’язку з цими подіями вперше з моменту її встановлення, споживання електричної енергії суттєво зросло і річна потреба зрослак. Також слід зазначити, що з 01.01.2021 по 31. 01.221 заклад користувався послугами з постачання електричної енергії «постачальника останньої надії» вартість яких склала 97 174,75 грн. В зв’язку з чим заклад був вимушений просити додаткові кошти у розмірі 240 тис, з яких 97 174, 75 було сплачено «постачальнику останньої надії» . Виникає питання - яку процедуру закупівлі ми маємо провести на залишок у 142825.25 грн.? Та чи можна провести закупівлю з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 227 від 31.03.2021., як закупівлю необхідну для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів,епідемії та пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2 на території України? Але слід зазначити, що відповідно до статті 2 Бюджетного Кодексу України. пункту 12 даної статті, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. А заклади охорони здоров’я головним чином мають статус одержувача бюджетних коштів. Це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету, про що вказано в пункті 38 цієї ж статті, такм суб'єктом і є Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр дитячий Дніпровського району м. Києва" та нажаль більшість лікарняних закладів закладів.

Відповідь

14.04.2021

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

2962 / 3133

Замовник, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за організаційно-правовою формою юридичної особи зареєстрований як «державна організація (установа, заклад)». Відповідно до затвердженого Положення, - Замовник є «державною установою» і належить до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Відповідно до ч. 2 ст. 83 Цивільного Кодексу України «особливості правового статусу окремих видів організацій, закладів, установ встановлюються законом». Керуючись Законами України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про ветеринарну медицину», Постановою Кабінету міністрів України від 9 червня 2011 року № 641 «Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, органами та установами, що належать до сфери її управління, і розміру плати за їх надання», - Замовник надає адміністративні послуги. Для оформлення результатів надання адміністративних послуг, Замовник закуповує бланки з використанням спеціальних елементів захисту. Форми бланків затверджені державним органом влади належним чином, і мають єдину форму. Частина друга статті 18 Закону України «Про адміністративні послуги» визначає, що «…органи виконавчої влади, інші державні органи здійснюють закупівлю бланків для оформлення результатів надання адміністративних послуг (крім власних бланків цих органів) у державних підприємств, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності. Закупівля товарів, робіт і послуг для надання адміністративних послуг здійснюється відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»…». Тлумачення терміну «державний орган» містися лише в частині першій ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» яка визначає, що «…державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб'єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю». Зважаючи, на все вищезазначене, з врахуванням, що Замовник є суб'єктом публічного права, має повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції (має функцію контролю), і юрисдикція якого поширюється на окрему адміністративно-територіальну одиницю, у тендерного комітету виникає питання: чи розповсюджується вимоги частини другої статті 18 Закону України «Про адміністративні послуги» на Замовника як обов’язок здійснювати закупівлю виключно у державних підприємств, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, з дотриманням вимог Закону України «Про публічні закупівлі»?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Згідно зі статтею 13 Закону закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог. Відкриті торги є основною процедурою закупівлі у відповідності до частини першої статті 20 Закону.

Водночас частиною п'ятою статті 3 Закону установлений перелік випадків, на які не поширюються дія Закону. Так, відповідно до пункту 16 частини п’ятої статті 3 Закону його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є зокрема бланки інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, що виготовляються підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, а також товари і послуги, необхідні для їх виготовлення.

При цьому згідно з Положенням про Мінекономіки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, здійснює державний контроль і координацію діяльності державних органів у зазначеній сфері.

Тому, виключно у разі якщо замовником передбачена закупівля, зокрема бланків документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту та виготовляються саме підприємствами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування вимог Закону.

У інших випадках закупівлі здійснюються шляхом застосування однієї з процедур, встановлених Законом, керуючись вартісними межами та з дотриманням мети Закону, зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції.

При цьому, виходячи зі змісту статті 5 Закону, замовники повинні здійснювати закупівлі з дотриманням таких принципів, як добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія, ефективність та пропорційність, недискримінація учасників та рівне ставлення до них, об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2