|
21.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
У нас виникли непорозуміння з Державною Казначейською службою при трактуванні статей Закону України «Про публічні закупівлі» щодо порядку проведення спрощеної закупівлі. Нами було проведена процедура на закупівлю товару «Бойлер TESY GCV 10044 24D D06 TS2R або еквівалент» (Ідентифікатор закупівлі UA-2020-04-22-000307-b). 12.05.2020 року було обрано переможця процедури, направлено повідомлення про намір укласти договір. Договір підписали 15.05.2020, інформацію про укладання договору (дата, номер, тощо) опублікували на площадці DZO. Але. На етапі реєстрації договору в Держказначействі на повертають Договір з формулюванням: «недотримання вимог щодо оформлення поданих документів: Договір про закупівлю є нікчемним згідно п.4 ч.1 ст. 43 ЗУ «Про публічні закупівлі». А саме, Держказначейство вважає, що в при проведенні кожної спрощеної закупівлі ми повинні виконувати п.5 статті 33: «З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю».
Нас змушують розірвати договір. Як нам захистити наші права?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону.
|
|
20.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброї пори, доби
Відповідно до п. 3) ч. 2 ст. 16 ЗУ "Про публічні закупівлі" замовник встановлює один або кілька кваліфікаційних критерії: наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Відповідно до п. 22) ч. 1 ст.1 вище зазначеного закону, предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Виникає наступне питання. Якщо замовник замовник встановлює такий кваліфікаційний критерій в тендерній документації та в цій же процедурі закупівлі товару є наприклад 50 найменувань, то чи повинен він вимагати щоби учасник підтверджував досвід виконання аналогічного договору відповідно до всіх найменувань? Оскільки ж в законі чітко вказано, що підтверрдження досвіду вимагається відповідно до предмету закупівлі, а передмет закупівлі це товари, роботи або послуги, які закуповуються в рамках процедури закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
При цьому відповідно до пункту 22 частини першої статті Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Так, наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
Отже, аналогічним (аналогічними) є договір (договори) щодо того самого предмету закупівлі відповідно до коду Єдиного закупівельного словника та пункту 22 частини першої статті 1 Закону.
|
|
20.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник закупівель UA-2020-04-16-002504-c,UA-2020-04-16-002485-c, UA-2020-04-16-002108-c для підтвердження відповідності учасників кваліфікаційним критеріям щодо наявності документально підтвердженного досвіду виконання аналогічного договору встановив, що під поняттям аналогічного договору розуміється договір з надання послуг (виконання робіт) з поточного середнього та/або капітального ремонту та/або реконструкції та/або будівництва автомобільних дорогах загального користування державного значення.
То б то, учасник у якого є досвід виконання аналогічних послуг на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення (які в 2017-2018 році входили в склад автомобільних доріг загального користування державного значення, балансоутримувачем яких була Служба автомобільних доріг певної області), та поточного дрібного ремонту на автомобільних дорогах загального користування державного значення - не може прийняти участь в цій закупівлі. Таким чинном замовник обмежує коло можливих учасників, що є дискримінаційною вимогою, що є порушенням ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі".
Чинне законодавство не встановлює будь-яких технічних особливостей виконання ремонтних робіт на дорогах залежно від їх виду. Послуги (роботи) повинні надаватися (виконуватися) відповідно до таких нормативних документів:ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. Частина І.Проектування.Частина ІІ. Будівництво»; Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 та інші нормативні документи.
Просимо роз'яснити чим відрізняється поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення від такоже ремонту таких же доріг тільки місцевого значення. Чи є встановлення такої вимоги у тендерній документації дискримінаційним.
Зазделегідь вдячні за швидку відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1025/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9cd68820-576c-4fbb-a1c7-f83e3636f64e&lang=uk-UA
У свою чергу, відповідно до Положення про Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 439 (далі – Положення), Укравтодор є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення та відповідно до покладених на нього завдань зокрема здійснює розроблення стандартів і норм з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за погодженням з відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху, створення фонду галузевих будівельних норм, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
20.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Ч.3 ст.17 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.
Прошу надати роз'яснення щодо вимог до документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 12 частини першої та частиною другою цієї статті, а саме: чи є дана інформація публічною(наявність єдиного державного реєстру злочинів торгівлі людьми)? Якшо ні, то за якою формою має надавати переможець(обов'язково)документальне підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 12 частини першої та частиною другою цієї статті? Крім того,прошу надати оновлену інформацію про перелік відкритих державних реєстрів, доступ до яких є вільним у зв'язку з набранням чинності ЗУ "Про публічні закупівлі" в редакції № 114-IX від 19.09.2019.
Заздалегідь вдячний за ПРЕДМЕТНУ відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо застосування вимог статті 17 Закону, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Водночас інформація щодо відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним міститься в листах від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 “Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним”, від 12.02.2019 № 3304-04/6186-06 "Щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F2361-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F6186-06
Довідково зазначаємо, що в Законі України “Про публічні закупівлі” в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 відсутня норма щодо оприлюднення Уповноваженим органом інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на веб-порталі Уповноваженого органу.
|
|
20.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з пунктом 11 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ від 17.03.2016 № 454, визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для проведення заходів і офіційних прийомів за участю зокрема Голови Верховної Ради України, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного заходу чи офіційного прийому. Прошу дати відповідь, чи правомірним буде використання Замовником даної норми для визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для проведення зазначеного заходу, із урахуванням нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі"? При нагоді інформую, що Управління справами Апарату Верховної Ради України не наділено правом офіційного тлумачення законів та наказів міністерств.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 "Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06
|