|
31.07.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» безкоштовне забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації за індивідуальною заявкою особи з інвалідністю, послугами з післягарантійного ремонту здійснюються у вигляді грошової допомоги особам з інвалідністю для оплати вартості виданих виробів та наданих послуг шляхом безготівкового перерахування коштів підприємствам, що виконали зазначені заявки та відповідають кваліфікаційним вимогам, які визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
Відповідно до вимог Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, переліків таких засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321 «Про затвердження» (далі – Порядок) між управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (далі –управління), особою з інвалідністю і підприємством-виробником протезно-ортопедичних виробів (далі – виробник), укладається тристоронній договір про забезпечення осіб з інвалідністю протезно-ортопедичними виробами (форма типового договору затверджена наказом Міністерства соціальної політики України 12 квітня 2018 р. № 506). При цьому, проекти відповідних договорів формуються автоматично програмним забезпечення програмного комплексу Централізований банк даних з питань інвалідності, володільцем якого є Міністерство соціальної політики України. Внесення будь-яких змін до договору, окрім зазначення реквізитів сторін, для управління є неможливим.
Відповідно до п. 23 Порядку, особа з інвалідністю самостійно обирає підприємство, яке буде виготовляти йому протезно-ортопедичний виріб. Зазначений засіб реабілітації виготовляється підприємством індивідуально конкретній особі з урахуванням її функціональних можливостей та антропометричних даних.
В зазначеному договорі управління виступає в ролі платника, та по суті не є набувачем права власності на товар, який оплачує, оскільки видача протезно-ортопедичного виробу проводиться підприємством-виробником безпосередньо особі з інвалідністю згідно її індивідуального вибору та замовлення.
Відповідно до п.7 розділу ІІ «Визначення предмета закупівлі товарів і послуг» Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708 визначення предмета закупівлі протезних виробів (у тому числі протезно-ортопедичних виробів, ортопедичного взуття), спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, засобів пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації здійснюється окремо для кожної особи з інвалідністю та кожної особи з числа пільгових категорій населення згідно з їх індивідуальним замовленням.
Звертаємось із проханням надати роз’яснення щодо проведення вказаної закупівлі, а саме :
- Чи підпадає дана закупівля під дію Закону України «Про публічні закупівлі» із змінами, що набули чинності 19 квітня 2020 року.
- Якщо підпадає, то яку процедуру рекомендовано застосовувати.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 705/2020 за посиланням https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=78f94c35-889a-436f-aa9c-5329e71c881b
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком
|
|
29.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з п.3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель. Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) посадової особи.Наразі механізм щодо можливості накладання електронних підписів, виданих в інших країнах, за інформацією, одержаною в телефонному режимі від представників електронних майданчиків, практично не реалізовано. Враховуючи зазначене, просимо надати роз'яснення, чи можливо, не порушуючи принцип недискримінації, встановити винятки щодо можливості нерезидентами при внесенні інформації в електронні поля та завантаженні документів не накладати КЕП/ЕЦП?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію / пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах (частина друга статті 5 Закону).
Поряд з цим виходячи зі змісту частин першої статті 26 Закону та дев’ятої статті 14 Закону, тендерна пропозиція/пропозиція подається учасниками в електронному вигляді через електронну систему закупівель (далі – система) шляхом заповнення електронних форм з окремими полями.
При цьому відповідно до частини третьої статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
У свою чергу, Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі (далі − Порядок), яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі системи, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через систему. Так, згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в системі здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю зокрема шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в системі. При цьому внесення такої інформації в електронні поля передбачає застосування кваліфікованого електронного підпису.
Отже, учасники беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах та подають тендерні пропозиції/пропозиції в порядку, визначеному Законом.
|
|
29.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з другим абзацом ч. 3 ст. 16 Закону «якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців». Чи вірно ми розуміємо, що у зазначеному випадку учасник може залучати потужності тільки суб’єктів господарювання, а залучати фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, за договорами цивільно-правового характеру не має право, бо це буде суперечити абзацу 2 ч. 3 ст. 16 Закону? Якщо може, то просимо пояснити на яких підставах.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1766/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=16907495-567f-4442-b2b3-6cc380bc701a&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
29.07.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відбулася спрощена процедура,після аукціону в період кваліфікації,учасник який надав найнижцу ціну оновив пакет документів у пропозиції( в період подачі пропозиції завантажив сертифікат якості який діяв до 2016 року,а після аукціону дозавантажив оновлений сертифікат який діє до 2022 року).Які наслідки таких дій? Чи буде правомірно визначити його переможцем?А якщо ні на що мені ссилаться під час його дискваліфікації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 1621/2020 та 1797/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d1303cb2-fa2b-410e-951b-8bfafc910bae&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ee3def7-5d45-41f9-81d1-f4249827f565&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня,
Наше підприємство приймало участь у публічній закупівлі щодо послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги. За результатами проведеного аукціону ми були визнані переможцем. Проте, умовами тендерної документації (надалі - ТД) передбачено погодження договірної ціни, а саме:
- Переможець торгів у строк, що не перевищує 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір надає Замовнику на погодження договірну ціну сформовану відповідно до вимог п.6.3.4 цієї тендерної документації.
- Ненадання договірної ціни Переможцем у строки передбачені п.6.3.5.4 цієї тендерної документації, а також ненадання договірної ціни сформованої у відповідності до вимог п.6.3.4 цієї тендерної документації є відмовою Переможця від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації.
- Договірна ціна повинна бути узгоджена не пізніше ніж через двадцять днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Наше підприємство надало договірну ціну у строк, передбачений ТД, а саме не пізніше 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Проте замовник, у свою чергу, навмисно затягував час для надання своєї відповіді стосовно погодження договірної ціни та надіслав лист із зауваженнями в останній день, передбачений Законом та умовами ТД, а саме на 20 день. Звертаємо Вашу увагу також на такі умови ТД, а саме:
Відповідно до ДСТУ та СОУ 42.1-37641918-085:2018 (далі – СОУ) для погодження договірної ціни Переможець надає наступні розрахунки:
- Локальний кошторис Форма №1 (додаток А ДСТУ).
- Відомість ресурсів до локальних кошторисів Форма №1а (додаток Д ДСТУ).
- Розрахунок вартості експлуатації машин та механізмів з наданням підтверджуючих вихідних даних для власних машин і механізмів, які формуються у вигляді бухгалтерської довідки.
Вартісні показники складових витрат у вартості машино-години експлуатації машин та механізмів визначаються відповідно до СОУ.
- Розрахунки загальновиробничих та адміністративних витрат відповідно до СОУ на підставі обґрунтованої їх величини і структури, що склалися на підприємстві Учасника за попередній звітний період (рік). Обґрунтовуючи дані та розрахунки додаються.
- Розрахунок прибутку (в межах усереднених показників згідно з СОУ).
- Розрахунки інших витрат.
- При залученні субпідрядних організацій, вищевказані розрахунки є обов’язковими додатками при формуванні вартості послуг субпідрядних організацій у складі договірної ціни.
Також, Переможець в обов’язкому порядку, з врахуванням вимог п.6.3 СОУ, надає до договірної ціни Протокол узгодження цін на матеріальні ресурси (додаток Д СОУ), з додаванням відповідних обґрунтувань цін (накладні, комерційні пропозиції, рахунки, калькуляції, тощо) та транспортної схеми на перевезення матеріалів.
При складанні договірної ціни Генпідрядник визначає середньомісячну заробітну плату згідно вимог п.6.1.1 СОУ.
Внесення усіх необхідних змін у документацію у той же день (останній), коли їх надіслав Замовник - фізично неможливо. Як наслідок, Замовник відхилив нашу пропозицію з аргументацією "відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладання договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим законом".
Слід взяти до уваги також той факт, що на етапі предкваліфікації Замовником було відхилено нашу пропозицію, проте наше підприємство її вдало оскаржило в АМКУ, в наслідок чого ми були допущені до аукціону, де здобули перемогу. Надавши найнижчу ціну, Замовник мав можливість економії державних коштів.
Проте усі вищезгадані дії Замовника свідчать про грубе маніпулювання своїм становищем, нормами Закону, а також упередженим та дискримінаційним ставленням до нас, як до Учасника.
Саме тому ми звертаємося до Вас із питанням, які можливі заходи ми можемо здійснити у даному випадку, щоб наша позиція була почута?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Поряд з цим частиною сьомою статті 33 Закону передбачено, що у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею.
Отже, у разі неукладення договору про закупівлю у строк, визначений частиною шостою статті 33 Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника, який визначений переможцем процедури закупівлі, та визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Так, абзацом другим частини восьмої статті 18 Закону визначено, що скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
Таким чином, учасник, який визначений переможцем процедури закупівлі, та право чи законні інтереси якого було порушено внаслідок прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, може подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Поряд з цим питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|