|
|
02.09.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Виникла наступна ситуація. Замовником було проведено відкриті торги по закупівлі товару для харчоблоку в опорний навчальний заклад, на даний час закупівля знаходиться в стадії підписання договору, але період оскарження ще не минув. Перелік товару який оприлюднений в тендері визначався відповідно до загального переліку товарів яке надало Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/shkilne-harchuvannya/obladnannya-dlya-harchoblokiv відповідно до цього списку уповноважена особа оголошував закупівлю в серпні 2020року. Але в лютому 2020 році відділ освіти подав інший список переліку товарів для харчоблоку який затверджувався на рівні області, а далі надсилався в міністерство в Київ.
Виникла ситуація, чи буде порушенням від Замовника який закупив товар по загальному переліку що надавало МОН України, а не по списку товарів яке затверджувалось на рівні області та Києва. Чи буде це нецільове використання коштів для перевірок ДАСУ, тому що списки товарів відрізняються частково (тобто перелік товарів, що в загальному переліку товару від МОН так і в переліку, що затверджувався від відділу освіти є частково однаковим)?
Наприклад: в загальному переліку товару та в індивідуальному є товар Пароконвектоматна піч, а от холодильника в індивідуальному переліку товарів немає.
Що робити Замовнику? Чи скасовувати закупівлю по якій причині? Чи можна укладати договір з загальним спископереліку товарів і чи це не буде не цільове використання коштів для перевірок ДАСУ? Чи можливий варіант зменшення суми договору перелік яких не увійшов до затвердженого списку товарів і чи не буде це порушенням?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Перелік випадків зміни істотних умов договору про закупівлю визначений частиною п’ятою статті 41 Закону
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Крім того, відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України (далі – МОН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Поряд з цим, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до МОН.
|
|
|
02.09.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Нами були оголошені відкриті торги з публікацією англійською мовою. Після закінчення терміну подання тендерних пропозицій, на етапі "предкваліфікації" у одного з учасників не відображалась банківська гарантія. Учасник повідомив, що банківська гарантія завантажена ним разом з тендерною пропозицією, відповідно до вимог тендерної документації та вимог Закону у розділ "Цінова пропозиція" відповідного майданчику. Але так як у відкритих торгах з публікацією англійською мовою на етапі "предкваліфікації" тендерні пропозиції не відображаються, банківська гарантія також не відображена. Учасник надав підтвердження з відповідного майданчика та від ДП "Прозорро" про наявність завантаженого фалу гарантії, у відповідний термін. Підкажіть наступне: 1) чи маємо ми право допустити учасника до аукціону враховуючи викладені факти; 2) чи трактується дана ситуація у тлумаченні статей 26 та 29 нової редакції Закону; 3) при оскаржені рішення Замовника про відмову від участі в аукціоні учасника чи є це підставою для звернення до АМКУ учасника з метою допущення його до аукціону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні, електронною системою закупівель автоматично розкриваються всі файли тендерної пропозиції, крім інформації про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначено статтею 31 Закону, зокрема не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції.
Водночас будь-яке рішення приймається замовником самостійно.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Поряд з цим абзацом третім частини восьмої статті 18 Закону передбачено, що скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частинами другою і дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону.
|
|
|
02.09.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 22 ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у тендерній документації зазначаються зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
У зв’язку з викладеним прошу роз’яснити чи мають право замовники публічних закупівель вимагати від учасників подання у складі тендерної пропозиції документів, які учасник може отримати, але законодавство не зобов’язує його мати такі документи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді містяться у запитах 1064/2020 та 1710/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a212ecc-6f00-48b5-bdc9-c480f548011a&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
26.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!Замовником надано аргументовані заперечення на висновок ДАСУ по моніторингу на закупівлю робіт. ДАСУ на заперечення не відреагувала. Підкажіть будь-ласка, які дії передбачає законодавство для замоника в такому випадку? Чи ДАСУ згідно діючого законодавства України може не надавати відповіді на аргументовані заперечення? Підприємство може на даному етапі (договір вже підписано)оскаржити висновок чи можливо є інші способи вирішення даного питання? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону. Так, згідно з частиною шостою статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Водночас згідно з частиною восьмою статті 8 Закону Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку. Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Поряд з цим відповідно до частини дев’ятої статті 8 Закону у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
У свою чергу, частиною дев’ятою статті Закону передбачено право замовника оскаржити висновок до суду. Так, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання, порушеного у запиті пропонуємо додатково звернутися до вищевказаних центральних органів виконавчої влади (Держаудитслужби та Мінфіну).
|
|
|
25.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Стратегією реформування системи публічних закупівель (“дорожньою картою”) визначено, що Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади подавати кожного півріччя до 15 січня та 15 липня Міністерству економічного розвитку і торгівлі інформацію про хід виконання плану заходів для її узагальнення та подання Кабінетові Міністрів України до 30 січня та 30 липня.
Чи можна отримати ці звіти за 2018, 2019 і перше півріччя 2020 року
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію), закріплено зобов’язання України щодо приведення системи публічних закупівель у відповідність із стандартами ЄС.
Питання публічних закупівель викладені у главі 8 розділу IV Угоди про асоціацію (статті 148-156 та додаток ХХІ), якою передбачено забезпечення взаємного доступу до ринків публічних закупівель ЄС та України на основі планованого та послідовного наближення законодавства України у сфері публічних закупівель до acquis ЄС у сфері публічних закупівель, що супроводжуватиметься інституційною реформою та створенням ефективної системи публічних закупівель відповідно до принципів, якими регулюються публічні закупівлі Сторони ЄС.
Відповідно до статті 152 Угоди про асоціацію розроблено та схвалено постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 175 Стратегію реформування системи публічних закупівель (“дорожня карта”) та затверджено План заходів щодо реалізації “дорожньої карти” (далі – План заходів) для імплементації положень глави 8 розділу IV Угоди про асоціацію.
Угода про асоціацію передбачає 5 етапів реформи публічних закупівель згідно з графіками, закріпленими в додатку ХХІ-А до Угоди про асоціацію.
Звіти про стан виконання плану заходів за 2018, 2019 та І півріччя 2020 року, направлені Мінекономіки до Кабінету Міністрів України, у вкладенні додаються.
|