|
|
14.09.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Дайте будь ласка роз'яснення: чи підпадає тимчасова споруда (яка не має права власності, а лише паспорт прив'язки) під дію Закону Украхни "Про публічні закупівлі" , а саме пункт 5 статті 3?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F10639-06%20, розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, який містить інформацію щодо нерухомого майна або майнових прав на нерухоме майно.
Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.
Крім того, визначення поняття “будівля” наведено в пункті 3 ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”.
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до указаного органу виконавчої влади.
|
|
|
10.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Згідно з ч. 8 ст. 12 Закону подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 26 Закону передбачено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Так, діють ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», ЗУ "Про електронний цифровий підпис" та ЗУ «Про електронні довірчі послуги». Стаття 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачає, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Відповідно до ст.6 цього ж закону створення електронного документу завершується накладанням електронного підпису. Отже, без такого реквізиту як електронний цифровий підпис (ЕПЦ/КЕП) вважається, що електронний документ не створений.
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Враховуючи зазначене, просимо надати роз’яснення на наступні питання:
1. Чи повинен учасник відкритих торгів накладати на свою пропозицію та завантажені разом із пропозицією документи (які вимагаються замовником у тендерній документації) ЕЦП/КЕП?
2. Чи має право замовник вимагати від учасників накладання ЕЦП/КЕП на тендерну пропозицію (кожен документ у складі тендерної пропозиції) та інші документи (завантажені учасником відповідно до тендерної документації) під час проведення відкритих торгів?
3. Якщо учасник закупівлі – нерезидент України, чи має право замовник не вимагати накладення ЕЦП/КЕП від такого учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1619/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
09.09.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, просимо надати роз'яснення. Стосовно пункту 4 частини 5 статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, а саме в якому випадку виникають майнові права на землю?
А також чи можна вважати виникненням майнових прав на землю:
- укладення договору на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
- укладення договору на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель з формуванням земельної ділянки;
- укладення договору на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Своєю чергою, відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Отже, у разі якщо предметом закупівлі є є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування Закону на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону.
|
|
|
08.09.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пояснить, будь ласка, в якому нормативно-правовому акті визначено поняття «номенклатурна позиція».
Якщо закуповується персональний комп’ютер код ДК 30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина), в склад якого входить: системний блок, монітор, клавіатура, маніпулятор «миш», чи є це номенклатурні позиції?
А якщо закуповується, наприклад, послуга «Послуги з утримання зелених насаджень» код ДК 021:2015:77310000-6: «Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень» в кількості 1 послуга, до складу якої входить обрізування дерев, омолодження дерев, корчування пеньків, навантаження деревини на транспортні засоби, захоронення/утилізація відходів?
Якщо визначати ці складові предмету закупівлі, як номенклатурні позиції, то деякі складові відносяться до інших кодів ДК, аніж код предмету закупівлі в цілому.
На мою думку, якщо закуповується одна одиниця товару, або одна послуга, то назва номенклатурної позиції співпадає з назвою предмету закупівлі (відповідно і код ДК), а їх складові повинні бути наведені в додатку до тендерній документації/оголошення про здійснення спрощеної закупівлі/закупівлі з використанням електронної системи закупівель «Інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
|
|
|
04.09.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Між нашим підприємством (Надавач Первинної медичної допомоги (ПМД) - Виконавець) та НСЗУ укладено договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, де предметом договору є надання медичних послуг, пов’язаних з первинною медичною допомогою. Первинна медична допомога надається з урахуванням вимог наказу МОЗ України «Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги» від 19.03.2018 року №504. Головним завданням надавача ПМД є забезпечення населення комплексними та інтегрованими послугами зі всебічної, безперервної і орієнтованої на пацієнта ПМД. Надавач ПМД здійснює медичне обслуговування населення, безпосередньо пов’язане з наданням ПМД, відповідно до переліку медичних послуг, визначених у додатку 1 до цього Порядку.
Так, до переліку медичного обслуговування відноситься: динамічне спостереження за станом здоров’я пацієнтів із використанням фізикальних, лабораторних та інструментальних досліджень відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.
Враховуючи зазначене, та з метою виконання зобов’язань за договором Надавач має право залучати субвиконавців.
Враховуючи зазначене, просимо надати відповідь, чи є предметом закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» послуга з лабораторного обстеження, яку можливо вважати, як послугу за договором про медичне обслуговування населення, що надається відповідно до закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті № 1081/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|