|
|
16.09.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Дуже часто Замовники в тенедерній документації відмовляються надавати - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі, як це передбачено абз.3 п.2 ст.22 Закону. Замовники відписуються, що такі документи надаються лише у разі потреби.
Запитання: ким визначається така потреба - Замовником чи Учасником?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі.
Статтею 18 Законом передбачено порядок оскарження процедури закупівлі та встановлено, що скарги, які стосуються зокрема тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
Ураховуючи викладене та мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
|
|
|
15.09.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Стосовно тендеру
https://dozorro.org/tender/UA-2019-04-23-003247-b#reviews
що був здійснений на виконання бюджету
https://obolon.kyivcity.gov.ua/files/2019/5/11/302.PDF
стор. 8
Після ознайомившись з листом "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель"
3304-04/16225-06 від 16.04.2019, посилання: www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?fText=Щодо%20оскарження%2C%20здійснення%20контролю%20та%20моніторингу%20закупівель
лишилися наступні питання.
Питання, коротко:
(1), (2) Який орган (установа) уповноважені проводити безсторонню/офіційну експертизу
якості вищезгаданих робіт. У відповіді (формального) "замовника" на звернення (засобами 1551.gov.ua)
йдеться про відповідність ремонту ДБН В.2.3-4:2015 , однак є обґрунтовані сумніви
щодо відповідності даного ремонту ДБН В.2.3-5 (пункти 5.3.6, 7.3),
ДБН В.2.5-75 (пункти 3.17, 8.10.2) та ДСТУ Б В.2.5-26 (Додаток А, Додаток Б).
Які експерти уповноважені підтвердити чи спростувати сумніви щодо якості робіт?
(Яким чином зацікавлені громадяни можуть ініціювати перевірку / найняти даних експертів?)
(3) Чи розповсюджується на вищезгаданий тендер норма про разову плату за подання
скарги (від 5 до 15 тис грн). До відома - ціна "оскаржуваних матеріалів"
(вартість дощоприймача - до 5 тис грн) в 3-и рази менша за плату за оскарження
робіт (15 тис грн). Також у відгуку на Дозоро:
https://dozorro.org/tender/UA-2019-04-23-003247-b#reviews
доволі детально викладена аргументація суті претензій до виконаних робіт.
(4) прошу надати роз'яснення, яким чином визначений правовий статус громадян, що
є по суті, фактичними "споживачами"(користувачами) послуг що замовляються за
бюджетні кошти ? (Права та обов'язки формального "замовника" та "виконавця" робіт
більш менш зрозумілі, однак не зовсім зрозумілий статус "безпосередньо зацікавлених"
громадян що є фактичними "споживачами" цих закуповуваних робіт/послуг)
Питання, більш детально:
[повний текст питання доданий у файлі "Повний-текст-питання.pdf"]
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1, 2
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04. 2014 N 197, Мінрегіон відповідно до покладених на нього завдань затверджує: державні будівельні норми, в тому числі з питань реставрації, консервації, ремонту і пристосування пам'яток архітектури і містобудування, планування їх територій, порядок консервації та розконсервації об'єктів будівництва, кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів; положення про Атестаційну архітектурно-будівельну комісію та її склад; положення про експериментальне будівництво; типове положення про Архітектурно-містобудівну раду та типову форму будівельного паспорта; правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації будинків і споруд; склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць; методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах тощо.
Тому, з питань, зазначених у запиті, пропонуємо звернутись до вищевказаного органу виконавчої влади.
Щодо питання 3
Розмір плати за подання скарги до органу оскарження встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291.
Пунктом 1 цієї постанови визначено, що плата справляється в таких розмірах: 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг; 15 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі робіт.
Інформація щодо порядку плати за подання скарги до органу оскарження міститься на сайті Антимонопольного комітету України за посиланням http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/123950
Зазначаємо, що плата стягується за скарги саме щодо процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, застосування яких є обов'язковим для замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Щодо питання 4
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту регулюється Законом України "Про захист прав споживачів".
При цьому Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
При цьому стаття 5 Закону України "Про інформацію" встановлює, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Разом з тим Конституцією України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
|
|
|
13.09.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальний спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю «Дніпропетровське вище училище фізичної культури» Дніпропетровської обласної ради» (далі – Училище) являється замовником у розумінні п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до ч.7 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Під час здійснення закупівель у замовника наявні випадки економії бюджетних коштів, що виникають, в тому числі з причини застосування електронного аукціону, за результатами якого ціна пропозиції переможця закупівлі може зменшитися у порівнянні з очікуваною вартістю закупівлі.
З огляду на викладене, у замовника вивільняються кошти, які він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі.
Уповноважений у сфері закупівель орган, листом від 14.09.2016 №3302-06/29640-06 роз’яснив, що предмет закупівлі товарів, робіт та послуг, які закуповуються за рахунок перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель, вважається новим предметом договору.
При цьому, як Закон України «Про публічні закупівлі», так і лист колишнього Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.09.2016 №3302-06/29640-06 не розкривають поняття «економія коштів внаслідок проведення процедур закупівель».
Відповідно до п.12 ч.1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» однією з основних функцій Уповноваженого органу у сфері закупівель, яким на теперішній час являється Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
Враховуючи вищевикладене, Училище звертається з проханням надати узагальнену відповідь рекомендаційного характеру щодо наступного.
Чи може замовник вважати, що закупівля, наприклад послуг з технічного обслуговування здійснюється ним за рахунок зекономлених коштів, у разі, якщо сума очікуваної вартості такої закупівлі сформована з коштів, які вивільнилися за результатами застосування електронних аукціонів за іншими предметами закупівель товарів та послуг, що не стосуються послуг з технічного обслуговування, але, як і послуги з технічного обслуговування, закуповуються за рахунок асигнувань затверджених за тим же кодом економічної класифікації видатків?
Заздалегідь вдячні за вичерпну відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", який містить вичерпну відповідь щодо застосування законодавства у разі наявності коштів, які замовник об"єктивно не міг передбачити.
|
|
|
13.09.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Втретє задаю питання, на яке працівники МЕРТ в розділі "консультації" не надають відповіді по суті. Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Постановою КМУ №459 від 20.08.2014 р.: "4. Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань: ...55) здійснює нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері державних та публічних закупівель; ...57) надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель;...57-1) надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель". Таким чином саме на МЕРТ офіційно покладено обов'язок роз'яснити застосування законодавства у сфері публічних закупівель, якщо це запитання щодо загального застосування правових норм. Дане запитання саме щодо застосування законодавства, жодного посилання на конкретну закупівлю в запитанні немає. Відправлення запитувача до замовника говорить про невиконання зобов'язань, покладених на МЕРТ. Таким чином втретє прошу виконати покладені законодавством на МЕРТ обов'язки і роз'яснити законодавство з наступного питання: "Чи відповідає законодавству подача учасником документів тендерної пропозиції, які засвідчені факсиміле, якщо в тендерній документації прямої вказівки на таку можливість не було, було зазначено про "підпис учасника" або "підпис посадової особи учасника" на документах тендерної пропозиції, якщо строк на звернення до замовника вже пройшов і у замовника такого не уточнити, якщо учасник і не збирався запитувати у замовника, керується в публічних закупівлях чинним законодавством, а не думкою замовника"? Прошу навести об'єктивну, аргументовану відповідь по суті, з посиланням на регулювання даного питання чинними нормами права, а не відправляти до замовника. Питання в конкретній закупівлі буде вирішуватися із замовником, а зараз потрібна консультація з регулювання законодавством даного питання. Також повідомляю, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян»: «Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги". За невиконання даного обов'язку передбачене притягнення винної особи до відповідальності згідно ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Основні функції Мінекономіки визначено статтею 8 Закону, зокрема надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06, розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
При цьому повідомляємо, що аналогічна відповідь зазначена у запиті 706/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=38c14633-d343-4d7d-84cd-80dc170ce9cc&lang=uk-UA
|
|
|
04.09.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону- Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Повідомлення про визнання переможцем та намір укласти договір прийнято 12.08.19. Який останній срок підписання договору? В разі якщо він припадає на вихідний -з формулюванням "не пізніше" цей срок на наступний робочий не переноситься, вірно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах 250/2016 від 20.12.2016, 283/2016 від 29.12.2016, 256/2017 від 15.02.2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e9abd22e-5be1-40a1-b1b6-a62e48b1eae6&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=011d5df6-768e-46e9-9f66-86a71737584d&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8cb17944-aa86-4d65-8881-38417614be71&lang=uk-UA
|