|
|
08.02.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На підставі Постанови №169 в 2022 році було підписано договір, предметом якого були будівельно-монтажні роботи. В ході виконання робіт виявлено необхідність у виконанні додаткових робіт, що не були передбачені погодженою договірною ціною. Технологічно ввести в експлуатацію об’єкт на належному рівні без виконання таких додаткових робіт буде неможливо. Питання: чи можна заключити договір на додаткові роботи на підставі пп.8 п.13 Особливостей в цьому випадку, враховуючи, що основний договір був укладений на підставі Постанови №169 ? Якщо ні, чи існує правовий механізм для того, щоб виконати таки додаткові роботи та ввести об’єкт в експлуатацію, окрім проведення відкритих торгів за Особливостями?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
|
|
|
05.02.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
чи визначений спосіб надання документів переможцем під час підписання договору згідно статті 41 п.2
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання міститься в запитах №№ 1569/2021, 1514/2020 та 814/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8986eae1-e9de-4866-8d80-e490d557898a&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=98cf34a9-f32b-4374-9091-0f8588625cb1&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a872c38-5e25-491f-971a-9fb3968703c3&lang=uk-UAОкремо зазначаємо, що з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Так, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації, у тому числі вимогу про спосіб надання документів переможцем процедури під час підписання договору про закупівлю згідно пункту 2 статті 41 Закону. При цьому спосіб надання таких документів Законом та Особливостями не визначений. Крім цього зазначаємо, що згідно з пунктом 41 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 Закону.
|
|
|
03.02.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На підставі пп.12 п.13 Особливостей було підписано договір, предметом якого були будівельно-монтажні роботи. В ході виконання робіт виявлено необхідність у виконанні додаткових робіт, що не були передбачені погодженою договірною ціною. Технологічно ввести в експлуатацію об’єкт на належному рівні без виконання таких додаткових робіт буде неможливо. Питання: чи можна заключити договір на додаткові роботи на підставі пп.8 п.13 Особливостей в цьому випадку, враховуючи, що основний договір був укладений за результатами проведення закупівлі без застосування відкритих торгів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1156/2022, розташованому на сайті Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UAВодночас відповідно до пункту 17 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості), договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), крім частинтретьої-п'ятої, сьомої та восьмої статті 41 Закону, та цих особливостей. Виходячи зі змісту пункту 17 Особливостей, договір, укладений згідно з пунктом 13 Особливостей, є договором про закупівлю. Отже, за наявності відповідних підстав замовник може укласти договір згідно пункту 13 Особливостей. При цьому будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно. |
|
|
24.01.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерний комітет у 2020 році закуповував дизельне паливо, декілька разів по 41 ст. піднімали ціну до 10% , Постачальник надав висновки торгово-промислової палати, чим підтвердив коливання ціни на ринку. Додаткові угоди підписали, але на той час тендерний комітет не зробив проколів про внесення змін до договору.
На даний момент до нас приїхало ДАСУ та аудиторша хоче бачити згадані вище протоколи.
У законі немає такої норми про обов'язковість протоколу про внесення змін до договору, притримуюся такої думки, що підписання такого протоколу це є право, а не обов'язок, а отже він є необовязковим.
І ще аудит, говорить, що в час підписання додаткових угод - підняття ціни на ринку, як такого - не було і довідка ТПП не правильна, але таку довідку нам надав Постачальник, хіба в наші повноваження входить, щоб ми перевіряли правильність довідок ТПП?
Допоможіть, будь ласка!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, у запитах №№ 787/2021, 2064/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75b3cb51-ba7f-4025-b41b-946cbf12dcbb&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=5fa9aa8d-748c-4c46-8617-079585d0c974
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
17.01.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Республіка Казахстан відсутня у переліку країн з якою Україна підписала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі. Проте, на офіційному веб-сайті Мінекономіки є публікація щодо роз'яснення вищевикладеної Постанови, де зазначено, що даний перелік міжнародних угод не є вичерпним. Перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі».
Між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан укладена Угода про вільну торгівлю, яка є чинною: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/398_008#Text;
https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/do-uvagi-subiektiv-zed-pro-zastosuvannia-pilgovogo-rezhimu-opodatkuvannia-na-pidstavi-ugod-pro-vilnu-torgivliu-do-tovariv-pokhodzhenniam-z-krayin-snd-ta-gruziyi-iaki-postachaiutsia-v-ukrayinu-tranzitom-cherez-teritoriyi-tretikh-krayin-901
Враховуючи зазначене вище, прошу надати роз'яснення:
1. Чи входить країна Казахстан до переліку країн з якою Україна уклала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі?
2. Чи застосовується вимоги щодо локалізації до товарів походження з Республіки Казахстан?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 "Щодо інтерактивного інструменту "Локалізація-tool"", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a8524
Водночас зазначаємо, що 15a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199Так, перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, що містять положення про державні закупівлі, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, опубліковано на офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=ade90a64-f7d7-4ed9-b20b-4bdacfd38810&title=OfitsiiniDokumenti-legislationУгода між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про вільну торгівлю розміщена за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/398_008#Text Отже, у разі якщо угода про вільну торгівлю не містить положень про державні закупівлі, то замовнику слід дотримуватись вимог щодо ступеня локалізації товару відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
|