|
26.08.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Між нами як електропостачальною організацією та замовником укладено договір про закупівлю електричної енергії на 2020 рік.
Складовою частиною ціни за одиницю товару – електричної енергії – є тариф оператора системи передачі, який змінювався декілька разів з моменту укладення дійсного договору відповідними постановами НКРЕКП (тариф ОСП є державно регульованою ціною складовою вартості електричної енергії).
Дійсним укладеним договором не врегульовано питання щодо зміни ціни за одиницю товару в разі збільшення тарифу ОСП.
Після проведених переговорів між нами як постачальником та між замовником із наданням відповідних доказів збільшення вартості електричної енергії через зростання даного тарифу для укладення відповідних додаткових угод, і після направлення проектів таких угод, замовником проігноровано укладання будь-яких змін договору, в тому числі й змін в частині збільшення вартості за одиницю товару електричної енергії через зміну законодавчо встановленого тарифу. Відтак замовник відмовляється підписувати будь-які додаткові угоди та відповідно й оплачувати за спожиту електричну енергію з урахуванням нового тарифу ОСП.
Згідно ГК одностороння відмова від виконання договору забороняється.
Відповідно, наша компанія, не має можливості постачати товар – електричну енергію, із врахуванням нечинного, неактуального тарифу на послуги ОСП, котрий значно виріс, порівняно із моментом укладення договору, оскільки це спричиняє збитки нашій господарсько-фінансовій діяльності.
Як нам розірвати дійсний договір? якщо учасник відмовляється його розривати чи підписувати будь-які додаткові угоди та й взагалі ігнорує будь-яку нашу спробу урегулювати ситуацію, що склалася.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Своєю чергою, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|
|
20.08.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. До договору можуть бути внесені зміни в випадках, передбачених частиною 5 цієї статті, такі зміни оформлюються додатковими угодами. В Державному підприємстві для проведення процедур закупівель утворений тендерний комітет. Договори та додаткові угоди до них підписує керівник підприємтвта та/або уповноважена ним на підписання договорів особа по довіреності. Хто повинен приймати рішення про внесення змін до договору, укладеного за результатми процедур закупівель, в порядку ч.5 ст.41 Закону: тендерний комітет чи керівник підприємтвта та/або уповноважена ним на підписання договорів особа по довіреності?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту пункту 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
Тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом. Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення).
Так, у пункті 2.7 розділу ІІ Примірного положення визначені головні функції тендерного комітету при організації та проведенні процедур закупівель.
Водночас Законом та Примірним положенням не передбачено повноважень щодо прийняття рішення тендерним комітетом стосовно виконання зобов’язань за договором про закупівлю.
|
|
18.08.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Тендерна документація (технічна специфікація) містить умови поставки партіями, а у проекті договору умови поставки -протягом 10 днів з дати укладання договору. Торги відбулися договір укладено згідно затвердженої форми чи можна після підписання договору змінити умови поставки товару, а саме партіями у звязку з недостатнім фінансуванням? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною п'ятою статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначеній у цій частині цієї статті Закону.
Таким чином, зміна істотних умов договору здійснюється замовником виключно у випадках, передбачених Законом, перелік яких є вичерпним.
|
|
17.08.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Проведена спрощена закупівля. Переможець надав договір на суму меншу, як в пропозиції за результатами закупівлі. Чи можна підписувати та оприлюднювати такий договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання внесення змін до договору, укладеному за результатами спрощеної закупівлі, розглянуто в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
12.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п.3 ст.12 Закону України «Про публічні закупівлі»:
«3. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".»
Відповідно до ч.1 Ст.14 Закону України "Про електронні довірчі послуги":
«1. Електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.»
У той же час відповідно до п.24 Постанови КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 19 червня 2019 р. № 546 "Про затвердження Положення про інтегровану систему електронної ідентифікації"
"24. Підсистема верифікації відомостей щодо юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців забезпечує отримання та передачу відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"
В Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про Учасників публічних закупівель – нерезидентів.
Враховуючи вищенаведене, просимо надати відповіді на наступні запитання:
- чи Учасник- нерезидент з метою подання тендерних пропозицій документи та дані повинен створювати та подавати за допомогою «електронного підпису» відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" ?
- чи Учасник- нерезидент з метою подання тендерних пропозицій документи та дані може створювати та подавати без застосування «електронного підпису» передбаченого відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання міститься у запиті № 1884/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5fa06871-a9a5-400c-95ee-0bab487465f7&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|